МЗС надали ще одне роз'яснення стосовно припинення консульських послуг військовозобов'язаним чоловікам

Міністерство закордонних справ України опублікувало додаткове роз’яснення з приводу того, кого та у якій формі стосується рішення про призупинення консульських послуг для чоловіків-громадян України за кордоном. 

Про це повідомляє "Європейська правда". 

В МЗС наголосили, що рішення стосується лише чоловіків призовного віку та означає тимчасове призупинення прийому заяв від цієї категорії громадян для того, щоб підготуватися до роботи в умовах нового законодавства. 

"Чоловіки призовного віку, які уточнили свої дані відповідно до вимог законодавства, матимуть можливість подати заяви на отримання консульських послуг, отримати свій слот в електронній черзі та попасти на прийом до консульства", – зазначили у роз’ясненні.

"Механізм оновлення та перевірки військово-облікових даних для чоловіків призовного віку, які тимчасово перебувають за кордоном, наразі визначається з-поміж доступних варіантів й узгоджується причетними державними органами. Щойно ця міжвідомча робота буде завершена, дипломатичні установи та МЗС оприлюднять додаткові докладні роз'яснення", – зазначають у відомстві. 

По-друге, заявили в МЗС, це рішення не стосується надання екстреної консульської допомоги громадянам України в разі надзвичайних ситуацій (ДТП, затримання, стихійні лиха тощо) – у таких випадках консульська допомога надаватиметься усім у повному обсязі.

МЗС відкидає твердження, що рішення є незаконним, тому що на той час закон про мобілізацію ще не набрав чинності. 

"Йдеться не про припинення надання послуг як таких, а лише про тимчасове призупинення прийому нових заяв на отримання консульських послуг. Таке рішення було вимушеним, оскільки строк їхнього розгляду може перевищувати термін вступу в дію нового законодавства. Мета – забезпечити ефективне та організоване надання послуг усім категоріям громадян в умовах змін в законодавчій базі.

Термін призупинення прийому нових заяв продиктований часом, який необхідний для внесення технічних змін до алгоритмів роботи інформаційно-комунікаційних систем, які використовуються для виконання відповідних консульських функцій, а також актуалізації підзаконних нормативних актів після ухвалення нового закону", – зазначають у роз’ясненні.