Тернопільську область пропонують розділити на 39 громад

Україна «активно» обговорює формат свого майбутнього устрою життя. Скільки цих форматів уже було за останні 10 років! «Перекроювали» Україну як помаранчеві, так і біло-сині.

Більшість з них заявляли про скасування звичного обласного поділу. Останню таку спробу зробив народний депутат-«регіонал» Сергій Гриневецький. Так ніби неофіційно провладна партія запропонувала створити вісім територіально-адміністративних утворень замість теперішніх 24-ох, при цьому Тернопільщини у цій чудовій вісімці не було.

ернопільську область пропонують розділити на 39 громад

Аргументів підібрано цілком достатньо. Всі економічні промахи, негаразди, соціальну катастрофу, навіть корупцію(!) «регіонал» списав на «недосконалий устрій України». Формат територіальної реформи від Гриневецького передбачає життєво необхідне для влади «збалансування» чи пак втихомирення політично активних та свідомих територій. Насамперед Тернопільщини, яку пропонується розчинити у Подільському краї серед Хмельницької та Вінницької областей, більш лояльних до регіоналівсько-комуністичного режиму.

Президентська Адміністрація відразу почала відхрещуватися від підтримки таких ініціатив «рідної» партії. Мовляв, у проекті концепції реформування місцевого самоврядування і територіальної організації влади в Україні не міститься жодного натяку на переформатування територіального устрою. Це й зрозуміло, адже не може настільки резонансні ідеї продукувати владний орган. Суспільний негатив прийме на себе згодом якась колективно-безвідповідальна та безлика громадська ініціатива, наприклад Конституційна асамблея. Збурення населення, переключення суспільної уваги, поширення конфронтації та суперечок на нижчі ланки держави – в області, райони, міста і села – основа чергової владної політичної маніпуляції під гаслом «розділяй і владарюй». Інших аргументів для переконання населення у них вже не залишилося…

Що стосується офіційної позиції Адміністрації Президента, то та через своїх ставлеників у Кабміні на місцях нав’язує українцям концепцію реформування місцевого самоврядування (втілити яку влада хоче до 2020 року), яка передбачає реформування громади на основі такого нормативу, як 20-хвилинний під'їзд карети швидкої допомоги і пожежної. Тобто урядовці пропонують просто взяти населений пункт, намалювати коло, у яке потраплять села, в котрі дані екстрені служби зможуть доїхати за 20 хвилин, і на цьому реформа закінчується. У крайньому випадку враховують забезпечення населення закладами освіти і медицини. Але є й інші важливі складові. Про них «Номер один» розповів голова робочої групи з напрацювань пропозицій щодо удосконалення адміністративно-територіального устрою Тернопільської області Леонід Бицюра.

– Територіальний устрій країни повинен будуватися на основі культурної, етнічної, духовної спільності основного ядра населення окремих земель. Адміністративні, економічні, соціальні механізми повинні грунтуватися на міцному фундаменті взаєморозуміння та спільних цінностей, – зазначив Леонід Олексійович.

Узагальнена думка робочої групи наступна: поділ Тернопільщини не на райони та села, а на так звані громади.

– Ми вийшли на такі змодельовані громади, які об'єднують різні населені пункти (2-4 села). Виходячи з чисельності населення області, а також історично та географічно століттями сформованих економічних і торгових зв’язків, оптимальна кількість громад в області мала б становити 39. На даний час в області налічується 633 громади, з них 581 сільська рада, 17 селищних, 18 міських і 17 районних рад, – розповів Леонід Олексійович.

І хоча члени робочої групи визначили оптимальну, на їх думку, кількість громад на Тернопільщині, вони визнають, що їх праця зроблена без глибокого наукового аналізу.

– Основна проблема Тернопільської області в тому, що вона не має схеми планування території. Це документ, який узагальнює дані різних галузей (медицини, освіти, економіки, архітектури, культури тощо) і показує, де громада може бути повноцінною. До прикладу, є громада зі своєю лікарнею, освітніми закладами, підприємствами тощо. Відповідно вона має всі ознаки дієздатної громади. Якщо ж немає школи чи лікарні, то її можна віднести до іншої громади, – тлумачить Леонід Бицюра.

Зазначимо, що на 1 січня 1940 року територія нашої області складалася з 38 районів. Тобто сьогодні науковці доводять, що нове, це добре забуте старе, тільки переформатоване на сучасний лад. Водночас члени робочої групи додають, що райони зразка 1940 року не відповідають пропонованим нині громадам, але приблизні межі одні й ті ж.

Від Тернопільського циркулу до Тернопільської області

Також Леонід Бицюра доводить, що Тернопільщина має залишитися як цілісна територіально-адміністративна одиниця, і передумов для цього цілком достатньо.

– Від першої половини VІІ ст. до н.е. на нашій території твориться спільнота, що разом існує та захищається. З княжих часів до сучасності наш край доводив свою життєздатність. Під різними назвами, у складі Київської держави, удільного князівства, волостей, у складі різних держав Тернопільщина залишалася собою. Вже з 1786-88 років у Австрійській імперії – у вигляді Бережанського, Заліщицького, Чортківського, Тернопільського циркулів. З 1810 року – в складі Тернопільського краю з центром у місті Тернополі. До 1914 року в складі Тернопільщини перебувало 12 повітів, з 1914 року існує Тернопільська губернія з 15 повітів. З 1918 року в складі ЗУНР – Тернопільське воєводство з 19 повітів включно з Бібркою, Бродами, Рогатином, Радеховом, Золочевом, Перемишлянами. У 1920-1939 рр. Тернопільське воєводство було поділено на 17 повітів, з 1939-го – вже під назвою Тернопільська область у складі 38 районів. Зміни відбувалися і в 50-х роках, і в 60-х, і навіть у 1991-му, коли було створено Підгаєцький район, – навів дані тернопільських істориків-членів робочої групи Леонід Бицюра.

Сьогодні ми – окремий, повноцінний край зі своїми особливостями та перевагами. Ми тисячолітньою історією довели свою життєздатність. Від нас розпочалося відновлення української державності, саме Тернопілля віддавна – твердиня українського духу, віри та величі. На фундаменті таких країв повинна будуватися могутня сучасна Українська держава. Ми здатні продукувати бачення майбутнього всієї країни!

Тернопільщина має мати три полюси економічного зростання

Робоча група усвідомлює, що від теоретичних напрацювань до втілення в життя пропозицій по створенню громад на базі сіл може пройти не один рік, тому її члени вирішили на цьому не зупинятися.

– Робоча група вибрала три міста, які ми  бачимо містами так званої концентрації зусиль й економічного росту в Тернопільській області. Адже не може так бути, щоб концентрація всіх ресурсів знаходилася на рівні обласного центру – Тернополя. Тобто мають бути більш-менш рівномірно розподілені ці центри, або, як ще наші члени групи їх називають, полюси економічного зростання. На сьогодні ми ініціюємо надання трьом містам – Бережанам, Кременцю, Чорткову – статусу обласного значення. Тобто є Тернопіль як центр області і найбільший фінансовий, економічний та промисловий центр і є опорні точки у розвитку певних кущів-регіонів Тернопільської області. А далі розвиток має йти на нижчі рівні – місцеві громади, – зазначив голова робочої групи.

І хоча на сьогодні більшість тверезо мислячих людей усвідомлюють, що територіальна реформа – це потреба часу, бо не може так бути, щоб з тисячі сіл Тернопільщини – 90-95% були дотаційні. Але тут усе впирається в амбіції окремих людей. Головам сільрад з бідним бюджетом, дірявим дахом та бібліотекою, яка не опалюється 20 років, при об’єднанні доведеться втратити чималу зарплату та майбутню пенсію. Йому простіше скликати односельчан і заявити: «Люди добрі, наше село хочуть знищити!». Тому тут потрібно вибирати: бідося чи перспектива розвитку.

Загалом же, як показує світова практика, дані реформи приймаються вольовим рішенням вищих органів держави – Верховною Радою, Президентом, Кабміном. Але цим інституціям потрібно надати обґрунтовані пропозиції. А то знайдуться такі люди, як Гриневецький, котрому байдуже до нашого століттями сформованого Тернопільського краю.

Наразі зі своїми пропозиціями робоча група під керівництвом Леоніда Бицюри ще нікуди офіційно не зверталася. На думку її членів, коли обласна рада запрацює, саме вона по даному питанню має прийняти певне рішення і далі його просувати у державні гілки влади, працюючи тим самим на випередження.

А між тим, актуальність даного питання полягає ще й у тому, що територіальна реформа має бути основою для всіх інших реформ. Поки немає територіальної реформи, доти інші реформи не можуть нормально зорганізуватися і впорядкуватися. Скажімо, вже сьогодні відбувається реформування закладів пошти, податкової, дорожньої служби і навіть СБУ. При цьому дані державні органи самостійно визначають, в якому районі вони мають залишатися, а в якому – ні. Але так робити не можна. Повинна бути скоординована діяльність із розвитку територій. І тут тверду позицію мають зайняти центральні органи влади…

ДОВІДКА. У Тернопільській області, як і у Західному регіоні в цілому, історично склалася відмінна від інших територій України система розселення, при якій значну частку складають малочисельні поселення. В області нараховується 1054 населених пункти. З них 1017 сіл, в яких проживають 656,8 тис. жителів. Середнє число мешканців одного села складає 643 особи. Міське населення складає близько 50% від загальної чисельності. В адміністративно-територіальному відношенні область складається з 17 районів, 18 міст, зокрема, одного обласного підпорядкування, 19 селищ. За даними останнього перепису загальна чисельність населення Тернопільської області складає 1 млн. 138 тисяч людей. Віковий склад населення області характеризується зменшенням питомої ваги дітей у загальній чисельності та одночасним істотним збільшенням частки осіб, старших за працездатний вік. Це значно ускладнює демографічну ситуацію в регіоні.

КОМЕНТАР:

Юрій Желяховський, заступник тернопільського губернатора:

- Старт реформі місцевого самоврядування дав на засіданні Ради регіонів Президент Віктор Янукович у березні ц.р. З того часу і донині відбулися обговорення, зустрічі, спілкування. На сьогодні, за моїми спостереженнями, є розуміння необхідності цієї реформи. Це, по-перше, дозволить раціонально використовувати кошти, по-друге, збільшить ефективність місцевого самоврядування. Ефективність цієї реформи залежатиме від того, які ми створимо передумови. Загалом у нашій державі реформи проходять за 21 напрямком. Але реформи освіти, культури, охорони здоров'я або похідні, або є передумовами для подальшої адміністративно-територіальної реформи. Терреформа є найбільш болючою. Бо потрібно розподілити ресурс, у тому числі і владний. Як забезпечити людей публічними, адміністративними й іншими послугами – це завдання обласної державної адміністрації та представницьких органів влади. Разом з тим, хотілося б мати сконцентровані та багаточисельні пропозиції від громадських організацій, політичних сил, депутатського корпусу. При цьому потрібно врахувати, що ми вже мали невдалі приклади проведення територіальної реформи в минулі роки. Довелося зіткнутись із корпоративною солідарністю низової ланки. І тому нині варто ставити кілька питань: 1 – чи потрібна взагалі реформа місцевого самоврядування (якщо так, то в якому вигляді?); 2 – повинна бути політична воля всіх партій; 3 – реформа має бути підкріплена фінансовим ресурсом. Якщо ж говорити чисто географічно, то область має свої історичні, культурні, національні традиції. Ці фактори теж не можна не враховувати при реформуванні місцевого самоврядування. Скажімо, у повоєнні роки райони і населені пункти Тернопільщини формувалися в тому числі і на основі силової та репресивної складової. Адже в той час на Тернопільщині мали місце регіони з сильними національно-визвольними рухами. І тодішня радянська влада по-своєму дивилася на нашу територію, формуючи ті ж райони чи сільські ради…