Цукрові заводи Тернопільщини небезпечні для своїх працівників

Чимало зауважень щодо роботи цукрозаводів Тернопільської області прозвучало на  засіданні колегії територіального управління Держгірпромнагляду, під час якого обговорювався хід підготовки до роботи в сезон цукроваріння бурякопереробних підприємств.

Як наслідок роботу адміністрацій ТОВ „Бучацький цукровий завод” щодо створення здорових і безпечних умов праці визнано незадовільною, а цукрових заводів у Чорткові, Збаражі, Ланівцях, Козовій та Хоростокві –  недостатньою.

Власне, цукрозаводи області експлуатуються по 40, а то і більше років і давно потребують модернізації.

Для попередження травмування робітників у сезон цукроваріння директорів бурякопереробних підприємств зобов’язано оперативно надати у територіальне управління Держгірпромнагляду у Тернопільській області декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам промислової безпеки, не допускати до експлуатації устаткування підвищеної небезпеки працівників, які не пройшли професійну підготовку та  навчання.

Директорів також зобов’язано забезпечити належне утримання будівель, в яких працюють люди на виробництві, а також забезпечити робітників спецодягом та засобами індивідуального захисту.

Слід зазначити, що більшість цукрозаводів Тернопільщини належать агрохолдингу «Мрія», який очолює Іван Гута.

У 2011 році він зазначав, що з радістю б закрив частину заводів, а загалом мріє про будівництво єдиного цукрозаводу, який би змінив усі разом взяті.

«Щоб цукрові заводи працювали тільки економічно рентабельно і давали прибуток, їх потрібно завантажити на 100%, вони повинні переробляти 250-300 тис. тонн. А це означає, що той буряк, який вирощується в області, ми маємо переробляти тільки на трьох заводах, всі решта заводів мають бути закриті. Це такий підхід з боку бізнесу. А якщо дивитися зі сторони соціальної відповідальності, то ми повинні розуміти, що на кожному заводі працює 400-500 людей, які там дуже довго працювали, на заводах виросли цілі родини і сьогодні одним розчерком пера просто їх закрити не можна. Тому прийняли рішення підтримувати всі заводи. Скажу чесно: якби ми не мали свого цукрового буряку, а працювали на давальницькому – це було б нереально зробити. А стратегічна ціль – побудувати один потужний завод, який буде переробляти 2-3 млн. тонн цукру. Це дороге задоволення. Але затрати палива там будуть у 3 рази менші, і він вироблятиме цукор, який можна буде експортувати. Але це тільки плани, думаю, що років з 10-ть ми будемо працювати ще на старих заводах», – говорив два роки тому Іван Гута.