Як тернополяни стають жертвами інтернет-шахраїв з платіжними картками?

Статистика свідчить: щороку у світі здійснюють більше двох з половиною трильйонів операцій з допомогою кредитних карток. Їх приймають у 24 мільйонах точок майже двохсот країн світу. Щосекунди користувачі здійснюють приблизно 10000 таких фінансових операцій.

У багатьох державах, в тому числі Україні, поширені шахрайства з використанням платіжних карток. Працівники міліції застерігають від таких шахрайств у всесвітній павутині, які спеціалісти називають фішинг, вішинг, картинг та фармінг.

Найпопулярніший та найвідоміший спосіб обдурити - фішинг (у перекладі з англійської - ловити рибу). Шахрай будь-якими способами намагається витягнути з власника картки потрібну йому інформацію. Це може бути підроблений лист, наприклад, від банку, або платіжної системи, клієнтом якої є власник, із проханням повідомити інформацію, з допомогою якої шахрай одержить доступ до грошей. Нікому і за ніяких обставин не передавайте PIN-код, логін, пароль тощо.

Найпростіший спосіб фішингу – підробка листа. Користувач отримує пропозицію перейти за посиланням, адреса якого подібна до адреси відомої користувачу компанії. Якщо піддасться такій пропозиції та вкаже дані доступу, які зазвичай використовує для Інтернет-банкінгу або особистого кабінету, його персональні дані стануть доступні для шахраїв.

Інший спосіб обдурювання називають вішингом (утворене з двох слів англійської, які у перекладі українською означають голос та ловити рибу). Для цього типу шахрайства використовують технологію передачі мовного сигналу через всесвітню павутину. Коли на ваш телефон надійшов дзвінок від представника банку або автоматичного інформатора, що ваш рахунок заблоковано, а вам треба перевести мобільний у тоновий набір та ввести PIN-код доступу до картки, будьте обережні. Не реагуйте на такі дзвінки, терміново з’яcуйте у банківській установі, чи дійсно існує така проблема. У жодному випадку не повідомляйте конфіденційні дані.

Такі шахраї можуть телефонувати не один раз. У першій розмові, як правило, вивідують конфіденційну інформацію. Відтак відволікають користувача повторним дзвінком, щоб той заспокоївся. Мовляв, проблему вже вирішено. Роблять так, щоб відтягнути час, а потерпілий щоб часом не зателефонував до банку та не заблокував платіжну картку.

Пам’ятайте, перший та най ефективніший спосіб боротьби з такими шахрайствами – опротестування платежу у банку. В будь-якій ситуації звертайтеся до банківської установи та опротестовуйте операцію.

Співробітники підрозділу боротьби з кіберзлочинністю рекомендують усім користувачам надійно захистити дані банківських карток.

Не залишайте платіжні картки без догляду та не передавайте третім особам.

Нікому не повідомляйте пароль, який дозволяє розпоряджатися коштами, наприклад, Інтернет-банку або електронного гаманця.

Не зберігайте PIN-код разом із платіжною карткою.

Не надавайте особисту інформацію електронною поштою. Жоден банк, або сервіс не проситимуть у вас надати пароль доступу.

Регулярно перевіряйте рахунок, як у платіжній системі, так і на картці. Якщо ваш банк надає послугу смс-повідомлень, обов’язково використовуйте – адже це найшвидший спосіб отримати інформацію, що роблять із вашим рахунком.

У жодному разі не зберігайте усі заощадження на одній банківській картці.

Заведіть спеціальну картку для Інтернет-розрахунків.

Акуратніше використовуйте та надавайте інформацію, яку знаєте для відповіді на друге секретне запитання для відновлення паролю.

Ніколи не здійснюйте операції карткою з допомогою електронних платіжних систем у магазинах, яким не довіряєте, або у які завітали вперше. Насамперед у тих торгових закладах, де немає логотипів платіжних систем та організацій, які борються із шахраями.

Якщо вас просять надіслати пароль або інші дані картки, не робіть цього. Обов’язково зателефонуйте до Call-центру банку та впевніться у тому, що це не шахрайство.