"Я тяжко робила і співала": довгожителька з Тернопільщини відзначила столітній ювілей

Жителька Золотого Потоку Чортківського району на Тернопільщині Ганна Храпко відзначила столітній ювілей. У свої роки жінка співає та очікує на завершення російсько-української війни.

Ювілярка розповіла Суспільному, що в юному віці, під час Другої світової війни, її вивезли до Німеччини.

"Не знаю, чи я вже мала 16 років, чи 15, вийшла на вулицю і мене забрали в Німеччину. І моя мама не знала, де я. Шукала мене. Не знайшла. Аж я їй написала, де я є.

Робота дуже тяжка для мене була. Приходять вагони з цементом. Наглядачі дають нас до того вагона. І одна людина стоїть перед дверцями, дві — на вагон. Ми подаємо тій на плечі мішок цементу і вона носить на фабрику. А ми підносили ще ближче, бо він стояв над нами і ми мали робити".

У Німеччині жінка жила до завершення Другої світової війни:

"Приїхала додому, а німці все пограбували. Забрали корову, кури, обчистили все".

Коли повернулася до Золотого Потоку, вийшла заміж. Разом з чоловіком виховала трьох дітей.

"Я виховувала дітей і любила їх. З чоловіком жила і добре, і не добре. Бо ми будувались з праці рук. Із-за того було складно, була сварка. Але так життя пройшло добре", — говорить Ганна Храпко.

Жінка вважає, що секрет її довголіття — у пісні:

"Я тяжко робила і співала. Біда була, бо не було що їсти, але я співала. Забувала про все".

Після того, як Ганна Храпко задмухала свічки на святковому торті, розповіла, яке бажання загадала:

"Щоб я ще зо два роки прожила. Я ще стільки хочу прожити, щоб подивитися, як та наша Україна буде ґаздувати. Хочу це бачити".