Вчені пояснили, чи шкодить здоров'ю їжа, розігріта в пластикових контейнерах

Поширена думка, що не варто розігрівати їжу в пластикових контейнерах, які не призначені для мікрохвильової печі, оскільки вони можуть виділяти шкідливі речовини при нагріванні. 

У травні в США подали колективний позов на компанію Ziploc, яка виготовляє пластикові пакети та контейнери.

Компанію звинувачують у тому, що в інструкціях до її товарів не йдеться про те, що під час нагрівання та заморожування пластикових контейнерів виділяється мікропластик.

Хоча представники компанії називають цей позов "безпідставним", все ж існують певні перестороги щодо використання пластикових контейнерів на кухні.

Більше про це науковці розповіли виданню Health.

Що таке мікропластик і чи є він небезпечним?

Мікропластиком називають дуже дрібні частинки пластику (менше 5 міліметрів).

В організм людини він потрапляє через їжу, воду та повітря. Там він поступово накопичується.

До прикладу, нещодавно мікропластик вперше виявили у фолікулярній рідині яєчника, а також у плаценті.

Науковці вивчають, як це впливає на здоров’я людини. Але судячи з тих даних, які наявні вже зараз, висновки невтішні.

"У всіх дослідженнях ми виявляли шкоду від мікропластику", – зауважила старша науковиця з Національної ради захисту природних ресурсів Кеті Пелч.

Наразі наука вважає, що мікропластик, ймовірно, шкодить репродуктивній, травній та дихальній системам, а також може бути пов’язаний з раком товстої кишки та легень.

Чи дійсно нагрівання або заморожування їжі в пластику підвищує рівень мікропластику в ній?

Коротка відповідь – так. У дослідженні 2023 року йдеться, що контейнери з поліпропілену (тип пластику, який часто використовують для пакування продуктів) під час нагрівання в мікрохвильовій печі протягом лише трьох хвилин виділяють мільйони частинок мікропластику в їжу.

Якщо зберігати їжу пластиковому контейнері при кімнатній температурі – це також призводить до вивільнення мікропластику – щоправда, в меншій кількості.

Заморожування продуктів у пластику має подібний ефект, пояснює доктор Кармен Марсіт зі Школи громадського здоров’я Роллінза при Університеті Еморі.

"Процес заморожування може зробити пластик крихкішим, тому більше частинок мікропластику може потрапити в їжу", – сказала вона.

Чи існують інші ризики, пов’язані з нагріванням пластику?

Багато хімічних речовин, які використовуються у виробництві пластику, вважаються шкідливими для здоров’я людини. Йдеться про такі хімікати як PFAS, фталатами й BPA.

Зокрема, PFAS асоціюють із ризиком розвитку раку, ослабленням імунітету, порушеннями репродуктивної функції та затримками розвитку у дітей.

Коли пластиковий посуд нагрівається в мікрохвильовці, це сприяє тому, щоб ці хімічні речовини "вимивалися" з пластику в їжу, пояснює Кармен Марсіт. Це можна побачити навіть неозброєним оком.

"Якщо після мікрохвильовки ви помітили, що контейнер став м’якшим – це ознака того, що хімікати з пластику потрапили у вашу їжу", – зазначила дослідниця.

За її словами, кількість шкідливих речовин залежить від типу пластику. Але загалом краще уникати нагрівання будь-якого пластику, навіть якщо на ньому стоїть позначка "підходить для мікрохвильовки". Хоча такі контейнери дійсно не повинні плавитися, це не означає, що вони безпечні.

Чи варто повністю відмовитись від пластику на кухні?

Повністю уникнути пластику навряд чи можливо. Але, як зазначає Кеті Пелч, на кухні завжди варто шукати йому альтернативу.

Передусім вона радить використовувати не пластиковий посуд для нагрівання або заморожування продуктів. Зокрема скляний і керамічний посуд зазвичай підходить і для мікрохвильовки, і для морозилки (хоча перед цим треба перевіряти маркування).

Нержавіюча сталь здебільшого підходить лише для заморожування.

Крім того, Пелч радить поступово замінювати інші пластикові предмети на кухні, як-от дошки для нарізання чи лопатки. Також слід пам’ятати, що антипригарний посуд зазвичай покритий хімікатами PFAS, які можуть з часом відлущуватись.

У світі, де більшість продуктів запакована в той чи інший тип пластику, повністю уникнути його складно. Але вдома варто хоча б мінімізувати контакт їжі з пластиком, підсумовує науковиця.

Нагадаємо, раніше ми розповідали, що бутельована вода може містити велику кількість нанопластику, що здатен проникати в клітини організму.