Без черешні, яблук та малини: наслідки весняних заморозків для споживачів

Цього року весна виявилася значно холоднішою, ніж зазвичай. Низькі температури значно вплинули на овочі та фрукти, тож експерти прогнозують низькі врожаї.

Стале весняне тепло прийшло в Україну лише із середини травня. До цього на всій території країни впродовж кількох тижнів панував холод, а часом навіть фіксувалися нічні заморозки. Такі погодні умови неминуче вплинули на майбутні врожаї.

За оцінками Національного банку, весняні похолодання та заморозки, як і тривалі періоди посухи, можуть негативно позначитися на врожайності окремих культур та підвищити витрати аграріїв, зокрема й через потреби пересіву померзлих посівів, пише «Економічна правда».

«З великою ймовірністю можна говорити про втрати суттєвої частини врожаю ранніх сортів плодових культур. Хоча наслідки, імовірно, не будуть критичним, оскільки аграрії адаптуються до кліматичних змін, висаджуючи різні сорти», – зазначили в НБУ.

Як весняні заморозки вплинуть на врожаї та чи очікувати дефіцит фруктів улітку?

Фруктовий неврожай

Найбільше від весняного холоду постраждали кісточкові фрукти та ягоди, розповів економіст інвестиційного департаменту продовольчої і сільськогосподарської організації ООН Андрій Ярмак. Мова йде про абрикоси, персики, черешні, вишні та ранню малину.

За оцінками фахівців аналітичної платформи EastFruit, від весняних заморозків було втрачено 45-55% урожаю черешні. Проте ці цифри відрізняються залежно від регіону. Насамперед постраждали насадження в південних областях, де їх вирощується найбільше. У центрі країни втрати ще вищі, але там площі черешні менші.

Втрати врожаю вишень аналітики оцінили 35-50%. Цей показник вищий у північних регіонах. Для абрикосів обсяг втрати врожаю в середньому в країні становить 60%, підрахував експерт Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

Зокрема, на Вінниччині загинув майже весь урожай абрикосів, зазначив місцевий фермер та власник підприємства «Федорівське» Сергій Токан. Втрати черешні там становлять 70-100%, слив – 60%, груш – 40-60%, яблук – 40-90% залежно від сорту.

Проблема з персиками не настільки масштабна, вважає голова спілки «Укрсадвинпром» Володимир Печко. За його словами, ці дерева вже не зосереджені в одному регіоні, а вирощуються в різних областях. Чи не найбільше постраждали насадження персиків на Миколаївщині: там навіть випадав сніг і були затяжні нічні морози.

«Якщо температура мінус два градуси тримається понад чотири години, то цвіт персика пропадає», – пояснив Печко.

Він додає, що внаслідок погодних аномалій постраждав і врожай лохини на Закарпатті. Втрати становлять у середньому 20%, проте цей показник залежить від географії: у низинах обсяги втрат можуть сягати 60%.

Втрати інших культур

Не оминуло погодне лихо й інші насадження. На початку травня померзли картопля, соя, кукурудза та пшениця, розповідає власник фермерського господарства «Аделаїда» Сергій Рибалко з Житомирщини.

Вплив холодів на врожай картоплі у своєму господарстві він оцінює як суттєвий, проте некритичний. «Ми картоплю рано посадили – 26 березня. Не можна сказати, що це критично. Раніше теж були такі морози. Зазвичай це призводить до затримки збирання врожаю на тиждень-два і до його зниження на 20%», – каже фермер.

За його словами, результати впливу заморозків залежатимуть від подальших погодних умов. «У разі відсутності дощів втрати врожаю більшості культур становитимуть 10-15%. Якщо будуть опади, то втрати можуть нівелюватися», – вважає Рибалко.

З ним погоджується член ради директорів Української асоціації виробників картоплі Сергій Маліновський. За його словами, достатня кількість вологи в період вегетації може зменшити процент нестачі картоплі на ринку. «Якщо в якийсь період вітчизняні виробники не зможуть забезпечити попит, то з цим допоможе імпорт», – каже він.

Від холодів постраждали й посіви ранніх зернових культур. Їх рятують спеціальними препаратами або пересівають. «На моєму підприємстві ранні зернові викинули верхнє стебло, але є «невиконаний» колос. Ми їх обробляємо антистресовими препаратами, боремося за врожай», – розповідає Печко.

Наслідки для споживачів

У Нацбанку вважають, що прохолодна весняна погода може пришвидшити здорожчання кісточкових фруктів. Крім того, може затриматися збір урожаю через погодні умови та нестачу робочих рук. Проте регулятор сподівається, що ріст цін вдасться приборкати в другій половині року, зокрема завдяки імпорту.

«Навіть за несприятливого сценарію повторення минулорічних посушливих погодних умов протягом цього літа або суттєвіших втрат внаслідок заморозків потенціал до стримування продовольчої інфляції завдяки імпорту цього року більший. Ціни на внутрішньому ринку вищі, ніж торік, і за окремими продуктами наблизилися до світових», – дипломатично відповіли в НБУ.

В останні роки Україна вже залежала від імпорту абрикосів, персиків та черешень на тлі окупації традиційних регіонів вирощування, зазначає Ярмак. «Кісточкові постраждали не тільки в Україні, а й у більшості інших країн нашого регіону і навіть у Туреччині. Відповідно, ціни на них влітку будуть, рекордно високими», – наголосив він.

Вищими можуть бути ціни й на літні малину та вишні, які теж постраждали від заморозків. Ціни на імпортні ягоди будуть залежати від внутрішнього попиту і купівельної спроможності населення, каже економіст Олег Пендзин.

«На фрукти і ягоди, що постраждали від приморозків, ціни зростуть у середньому на 30%. Якщо влітку 2024 року абрикоси коштували 70-130 гривень за кілограм, то цьогоріч ціна становитиме 110-160 гривень», – прогнозує він.

Осіння малина від холодів не постраждала. Якщо не буде інших катаклізмів, то з кінця серпня і до перших приморозків її пропозиція буде суттєвою, додає Ярмак. «Ціна буде високою, бо ягоду активно шукають переробники. Проблеми з малиною є в більшості провідних країн-виробників», – каже він.