Нові правила мобілізації: хто зі студентів, учнів профтехів та викладачів втратить відстрочку

Парламентський комітет з національної безпеки дав зелене світло законопроєкту Кабміну №13634, який суттєво змінює правила надання відстрочки від мобілізації для студентів, учнів професійно-технічних навчальних закладів та викладачів. Тепер академічна відпустка, повторне навчання або затримка в отриманні освіти можуть позбавити їх права залишатися у статусі «студента для відстрочки».

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Комітет вказав, що прийняття законопроекту сприятиме тому, щоб здобуття освіти не використовували як спосіб ухилення від мобілізації. «Судово-юридична газета» проаналізувала запропоновані зміни.

Що пропонується законопроектом

Для здобувачів профтехосвіти

Законопроект 13634 передбачає, що призову за мобілізацією не будуть підлягати учні закладів професійної (професійно-технічної) освіти і здобувачі фахової передвищої освіти за сукупності трьох умов. А саме, що вони:

• А) розпочали навчання не пізніше року досягнення граничного віку направлення для проходження базової військової служби, визначеного статтею 15 закону про військовий обов’язок – тобто, не раніше року, в якому вони досягнули 25 років
• Б) навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти
• В) вперше здобувають освіту за рівнем, що є вищим за той рівень, що здобувався раніше у послідовності, визначеній статтею 10 Закону України про освіту».

Для студентів вишів

Для студентів закладів вищої освіти також існуватиме вимога, що для відстрочки вони повинні вперше здобувати освіту за рівнем, що є вищим за той рівень, що здобувався раніше у послідовності, визначеній статтею 10 Закону про освіту.

Однак, крім того, що вони мають навчатися за денною або дуальною формою – Кабмін пропонує додати нову вимогу – що вони не підлягають призову лише в межах розрахункового строку виконання освітньої програми.

«В межах розрахункового строку виконання освітньої програми» на практиці означає, що особа має закінчити навчання (скласти всі іспити, заліки, захистити диплом тощо) у той термін, який офіційно визначений закладом освіти для цієї програми, без урахування додаткових продовжень чи перерв.

Тобто, право на відстрочку від мобілізації збережеться тільки для студентів денної або дуальної форми, які навчаються у межах офіційно встановленого строку своєї освітньої програми.

До прикладу, якщо особа вступила на бакалавра у вересні 2023 року, то розрахунковий час завершення програми – червень 2027 року. Якщо ж особу перевели на «п’ятирічний план» через академвідпустку, перездачі чи відрахування-поновлення — після червня 2027 він вийде за межі розрахункового строку, і право на відстрочку втратить.

Отже, більше не можна буде «тягнути» навчання, щоб залишатися в статусі студента заради відстрочки.

Академвідпустка, повторний курс чи перерва у навчанні можуть автоматично позбавити права на відстрочку.

Також не підлягатимуть призову докторанти та лікарі (фармацевти) – інтерни, лікарі – резиденти.

Втім, як вказано у редакції, пропонованій урядом, «норма цього пункту поширюється на здобувачів освіти в закладах освіти (наукових установах) України, які вперше здобувають освіту за рівнем, що є вищим за той рівень, що здобувався раніше у послідовності, визначені статтею 10 закону про освіту».

Для викладачів

Стосовно відстрочки для працівників закладів освіти та науковців, пропонується встановити, що відстрочку від призову матимуть працівники, які мають науковий ступінь, з числа наукових, науково-педагогічних, педагогічних працівників закладів вищої освіти, наукових працівників наукових установ і організацій, науково-педагогічних працівників закладів фахової передвищої освіти, а також педагогічні працівники у закладах фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, загальної середньої освіти.

Норма цього пункту поширюється на відповідних працівників, які працюють у закладах вищої освіти, наукових установах і організаціях, закладах фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.

У Головному науково-експертному управлінні звернули увагу, що заклади освіти здійснюють свою діяльність на території України під час воєнного стану, використовуючи різні форми освітнього процесу, що потребує наявності відповідного штату працівників різної кваліфікації.

«Виходячи з цього, припис проекту (який у значній мірі збігається з чинною редакцією Закону) про надання зазначеної відстрочки тільки тим науковим, науково-педагогічним та педагогічним працівникам закладів вищої освіти, науково-педагогічним працівникам закладів фахової передвищої освіти, які мають науковий ступінь, викликає зауваження. Адже у забезпеченні освітнього процесу у закладах вищої освіти під час воєнного стану беруть участь і працівники без наукових ступенів, діяльність яких також є важливою для забезпечення якості та безперервності освіти», підкреслили у ГНЕУ.

Також там додали, що у проекті поза увагою залишаються педагогічні працівники закладів дошкільної та позашкільної освіти, яким як у чинному приписі Закону, так і у редакції проекту не надається така відстрочка, проте, такі працівники здійснюють діяльність під час воєнного стану.

Чим пояснює МОН

У поясненнях до законопроекту міністр освіти Оксен Лісовий зазначає, що здобувачі освіти, які здобувають освіту у непослідовному порядку, та особи, які почали здобувати освіту за кордоном після 24 лютого 2022 року, не полишають спроби в судовому порядку оскаржити законодавчу вимогу щодо відстрочки від мобілізації для здобувачів освіти, визначену законом, яка не поширюється на здобувачів освіти, що здобувають освіту в непослідовному порядку і на осіб, які навчаються в іноземних закладах освіти.

«Наразі вже є рішення судів першої інстанції, згідно з якими суди критично ставляться до позиції Міносвіти щодо визначення послідовності здобуття освіти як однієї з умов для надання відстрочки від призову на військову службу здобувачам, які вдруге здобувають один і той же рівень освіти, та зобов’язують МОН та технічного адміністратора ЄДЕБО – державне підприємство «Інфоресурс» внести зміни до даних, що містяться в ЄДЕБО.

Підвищення активності діяльності адвокатської спільноти з цього питання, зростання кількості судових позовів здобувачів освіти у непослідовному порядку також вимагає опрацювання зміни до законодавства, яка знівелює підставу для оскарження існуючих правових норм у сфері виконання військового обов’язку і мобілізації» – констатує Оксен Лісовий.

Він відмітив, що статтею 23 закону про мобілізацію за здобувачами професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистентами-стажистами, аспірантами та докторантами, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти, а також за науково-педагогічними працівниками закладів вищої освіти з науковими ступенями зберігається відстрочка від призову.

«З початком повномасштабної агресії зазначена правова норма опосередкованого уникнення призову на військову службу під час мобілізації використана значною кількістю військовозобов’язаних призовного віку, які вже здобули певний рівень освіти, і вступили у 2022 – 2024 роках до закладів освіти для здобуття рівня освіти, який є рівним, а в деяких випадках є навіть нижчим за раніше отриманий освітній рівень», вказує міністр.

Також за останнє півріччя суттєво зросла чисельність здобувачів професійної (професійно-технічної) (до 17 338) і здобувачів фахової передвищої освіти (до 75 618) з числа військовозобов’язаних чоловіків старше 25 років, які здобувають освіту в послідовному порядку на основі базової або повної загальної середньої освіти та мають відстрочку.

«Зазначена тенденція потребує реагування і законодавчого урегулювання щодо визначення віку здобувачів професійної (професійно-технічної) і фахової передвищої освіти, який надаватиме право на відстрочку під час мобілізації», вказує Лісовий.