У 14 років вчилася ходити знову: як сотні добрих сердець врятували дівчинку з багатодітної родини на Тернопільщині

Більше 450 тисяч гривень та 10 годин операції подарували 14-річній Ангеліні Сенчишин із села Великий Кунинець шанс на здорове майбутнє. Завдяки добрим людям, дівчинці встановили металеву конструкцію на хребті, яка позбавила її від постійного болю. Тепер школярка крок за кроком вчиться жити з новою реальністю.

Після довготривалих обстежень дівчині нарешті зробили дороговартісну операцію, пише 20 хвилин. Вона врятувала дівчинку від постійного болю й дала шанс на здорове та щасливе життя. Тепер Ангеліна вчиться жити з металевою конструкцією на хребті, закріпленою на 26 болтів. Родина дякує всім небайдужим людям за допомогу у зборі коштів!

Ангеліна з багатодітної родини: має братів, сестер та племінників. Її батько Ростислав з 2014 року захищає Україну від російських загарбників. Перші симптоми хвороби з’явилися у дівчини у травні 2020 року, коли вона поскаржилася на проблеми з правою кінцівкою. Відтоді мама з донькою об’їздили лікарні у Кременці, Тернополі, Ужгороді, Києві та Львові. Зрештою медики встановили діагноз – аномалія Кіарі (вроджене захворювання мозку) та викривлення хребта.

– Поки лікували вроджену патологію мозку, хребет утримували спеціальними корсетами, які доводилося замовляти двічі на рік. У доньки – S-подібний сколіоз: кут поперекового викривлення сягав 59 градусів, грудного – 45. Нейрохірург пояснив, що є покази до хірургічної корекції – вкрутити спеціальні металеві конструкції до хребта, що підтримуватимуть її поставу, – розповідає мама дівчинки Надія.

Дослідження хребта дівчини до операції Операція подарувала шанс на здорове майбутнє

Провести надскладну операцію Ангеліні погодилися у лікарні Стрия на Львівщині. Вартість хірургічного втручання з конструкцією – понад 450 000 гривень. Таких коштів родина не мала, тому зверталася до небайдужих людей. Спільними зусиллями вдалося зібрати необхідну суму, а вже 31 січня 2025 року її прооперували.

– Ангелінка йшла на операцію і дуже боялася, бо знає, як важко потім відходити, як важко робити перші кроки. Але наша велика родина молилася за неї, підтримувала як могла. Операція тривала понад 10 годин, а далі ще доба в реанімації. Мала багато спеціальних дренажів, катетерів, крапельниць. Ще лікувалася у Львові, бо трохи мала ускладнення, але дякувати Богові, все обійшлося, – згадує Надія Сенчишин.

Після операції 14-річна жителька села Великий Кунинець заново вчилася сидіти, стояти та робити кроки. Надія Сенчишин пригадує: перші три місяці були найважчими, у доньки виступали сльози на очах, адже було боляче.

– Спершу лікарі дозволяли сідати їй якось боком на п’ять хвилин, ходити можна було не більше пів години, а так в основному вона лежала – по дві-три години між розходжуванням, – каже мама дівчинки. – Після операції Ангелінка повернулася до школи, бо тоді ще навчалася у восьмому класі, але лише дистанційно. Їй було важко, але поступово з допомогою вчителів усе закрила.

Крок за кроком до одужання

Першого вересня дівчина вже особисто прийшла до школи. Нині навчається у дев’ятому класі на змішаному форматі: день у школі, а день чи два – вдома.

– Все залежить від її самопочуття. Хоча ми в серпні їздили до лікаря, і він підтвердив, що все йде за планом, але біль і досі мучить доньку – інколи зранку не може встати з ліжка. Але ж у спині дві довгі пластини та 26 шурупів, воно ще приживається. Найближче МРТ можемо зробити лише за рік після операції – не раніше січня 2026 року, хіба болі посилюватимуться. Також у доньки одна нога залишилася коротшою на два сантиметри, але вирішуємо це питання спеціальним взуттям, – наголошує жінка.

Родина Сенчишин наголошує: ще багато роботи попереду, але вони дякують усім небайдужим людям за те, що зібрали сотні тисяч гривень на здоров’я їхньої Ангелінки. Без спільної допомоги вони не впоралися б.