Кліматичні зміни, аномальні зливи і потопи: чому трагедія в Одесі може повторитися у будь-якому з українських міст

Аномальна злива паралізувала Одесу, призвівши до трагедії – дев’ятеро людей загинули, а сотні домівок опинилися під водою. Чому ж не спрацювала зливова каналізація? Хто несе відповідальність за провал комунальної системи? І чому синоптики знову попереджають про можливість повторення таких аномалій? Відповіді на ці питання ви знайдете в нашому матеріалі.

Аномальна повінь в Одесі 30 вересня паралізувала життя міста, пише Телеграф. Вода на дорогах піднялася настільки, що пересування транспортом стало небезпечним, низка районів лишились електропостачання, дев’ятеро людей внаслідок негоди не змогли врятуватись та загинули.

Це – не перший потоп у місті. Однак вперше негода призвела до загибелі цілої родини. "Телеграф" з’ясував, чому сталась катастрофа та чи зможе Одеса вберегтись від подібних наслідків у разі повторення повені у майбутньому.

Чому не спрацювала зливова система і де шукати винних?

Майже рік тому, 15 вересня 2024 року, в Одесі також затопило дороги через негоду. Тоді обійшлося без жертв – злива тривала всього годину, а міська влада лише обмежила рух деяких маршрутів трамваїв. Питання до ефективності роботи зливових каналізацій вже тоді виникали не лише у постраждалих водіїв автотранспорту, а й у голови Одеської ОВА Олега Кіпера.

Він заявив, що міській владі необхідно терміново розв’язувати проблему водостічної системи, адже подібні ситуації виникають постійно. Сам Кіпер пообіцяв з’ясувати, чому водовідведення не працює і… більше на його ресурсах ця проблема не згадувалася.

Цього разу місцева влада заявляє, що з наслідками негоди впоратись було неможливо. 1 жовтня мер міста Геннадій Труханов заявив, що жодна зливова каналізація не змогла б впоратися з об’ємом опадів, який випав в місті за сім годин. За його словами, проблеми у цій сфері в Одесі дійсно існують, і міська влада ними займається, виходячи з бюджетних спроможностей.

Дійсно, на інформаційних ресурсах очільника є повідомлення про проведення ремонтних робіт на важливих інфраструктурних об’єктах. Зокрема, 18 вересня Геннадій Труханов відзвітував про фінальну стадію реконструкції колектора в Аркадії – головному туристичному районі міста. В повідомленні прямо вказано: "мешканці та гості Одеси отримають сучасну систему водовідведення та комфортний пляж, який вже наступного року зможе повноцінно працювати".

27 серпня мер повідомляв, що Мінфін погодив для міста позику в розмірі 623,4 млн грн від державного банку. Гроші спрямують на 70 невідкладних проєктів, зокрема і на ЖКГ – 220,7 млн грн: ремонт зливової системи, оновлення ліфтів, водовідведення та берегозахисні роботи.

Крім того, Геннадій Труханов заявив, що у місцях, де відбувся наймасштабніший потоп зливової каналізації, яку вони хотіли би встановити, не було зовсім. На заваді цієї ініціативи стоїть лише той самий бюджет який за словами мера міста покриває військові та соціальні потреби Одеси.

Самі ж мешканці в дописах та коментарях заявляють: навіть якщо зараз міська влада почне займатися очищенням тих водовідведень, що залишилися, на глобальну ситуацію в Одесі це не надто вплине. За їхніми словами, забудовники багатоповерхівок на всій території міста заливають зливну каталізацію та катакомби цементом з гравієм заради того, щоби не звалилися будинки.

"Ми спостерігали, коли будували "Одеські традиції" (ред. – житловий комплекс", як півтора місяця, щодня під тиском заливали катакомби цементом з гравієм", – дописала місцева мешканка.

І такі коментарі непоодинокі: одесити масово стверджують, що однією із проблем, яка призвела до трагічної ситуації з нерегулюваним затопленням є саме новобудови:

"Старі зливні каналізації замурували, закатали в асфальт, нові робити дорого… Побудували курятник та живіть. А парковки, взагалі жесть, куди воді діватись?", – коментують одесити.

Активіст громадської організації "Спільна мета" Володимир Савченко в коментарі "Телеграфу" заявив, що проблеми зливової системи в Одесі стали причиною загибелі людей і масштабних руйнувань у Київському районі міста. За його словами, мешканці провулка Маячного вже кілька років поспіль попереджали владу про критичний стан ливньовок, однак питання залишалося невирішеним.

Ситуація з зливовими стоками настільки трагічна, що ми викликали комісію в Київському районі на провулку Маячному. Приходили мешканці, ми їх підтримуємо вже близько чотирьох років. Вони говорили про ці ливньовки. Сьогодні вони записали нам відео ще зранку – загинули люди, багато домашніх тварин і сталося дуже багато руйнувань

Він наголосив, що відповідальність за аварійну трубу, яка проходить біля Маячного та виходить у море, тривалий час не могли розподілити між собою два комунальні підприємства. Це, за його словами, відбувалося на очах у мешканців, які роками били на сполох.

"Люди ходили на зустрічі, показували, що є проблема, і певні з тих людей нині загинули. Чотири людини загинули саме там, де ми попереджали. І це питання підіймалося ще декілька років тому, і навіть місяць тому ми знову звертали увагу", – зазначив активіст.

Не мали жодних шансів: що відомо про загиблих

Геннадій Труханов наголосив, що мешканці Одеси мали б прислухатися до попереджень міської влади про опади – не виходити з помешкань, не виїжджати на автівках. Однак вже офіційно була підтверджена загибель одразу п’ятьох людей – сім’я опинилася у пастці води на цокольному поверсі свого будинку.

"Я не можу казати, правильно вони зробили чи ні, але залишаючись вдома, треба дивитись. Якщо бачать, що йде хвиля, вода, то треба підійматися вище, щоб та хвиля не дісталася до людей. Кожний має приймати заходи безпеки для себе особисто", – заявив Труханов.

"Телеграф" поспілкувався з Іриною Бурлаковою, активісткою ГО "Спільна мета", яка наразі перебуває на місці подій на вулиці Магніторській. Вона поділилася відеокадрами наслідків негоди:

"Те, що ви бачили, це вулиця Магнітогорська. Ми повинні знайти господарів траверсу №17, це наш місцевий біль. Це – ливневі виходи у відкрите море, які постійно забиваються каналізаційними відходами. Ми підозрюємо в цьому '"нфоксводоканал". Ливнева система не працювала. Ми не можемо зрозуміти, чи вона навмисно забита, чи забудована. Коли були комісії, ми так і не знайшли шляхів виходу цієї системи у нормальне русло. Ось чому і сталося лихо", – сказала Бурлакова.

Вона пояснила, що вся вода з верхніх районів Одеси, зокрема з вулиці Таїрова, спрямувалася до моря через нижчі ділянки, де і розташовані житлові будинки. У результаті утворилася хвиля висотою близько чотирьох метрів, яка миттєво затопила вулиці.

Це була миттєва хвиля, яка заповнила собою все. Люди залишились заблоковані у своїх будинках. Поки додзвонилися в ДСНС, плинув час. Домівки накрило по дахи, двері заклинило, замки не відкривалися. Люди опинились у пастках. В одному з будинків була сім'я – чотири дорослих та дитина. Вони намагалися вибратись, але їх повністю затопило. Вони не мали жодних шансів вийти живими

Крім того, загинула жінка, яка спустилася у підвал, щоб уберегти приміщення від підтоплення, але там її вразив електричний струм. Ще одна дівчина зникла безвісти під час повені. Її тіло знайшли вже після того, як вода спала, неподалік від берега.

Екстремальні опади стануть нормою: метеорологи попереджають про повторення аномалій

Зміна клімату дедалі відчутніше дає про себе знати в українських містах, і Одеса — яскравий приклад цієї тенденції. Зливи, які ще десятиліття тому траплялися рідко, нині стають частим явищем і дедалі частіше призводять до надзвичайних ситуацій.

Синоптикиня Українського гідрометцентру Наталія Птуха розповіла, що з 2015 року в Одесі зафіксували вже 14 випадків сильних дощів — коли за кілька годин випадає від 50 до 100 мм опадів. Для порівняння, у попередні десять років таких випадків було лише 2-3.

"Зараз ми бачимо, як кліматичні зміни впливають на погоду. Екстремальні явища стають частішими, особливо біля моря. І Одеса — не виняток", — пояснила вона. За її словами, останній потужний дощ був спричинений циклоном, який "застряг" над містом через блокування з півночі. Раніше подібні явища були типовими лише для тропіків, але тепер зустрічаються і в нашій широті.

Птуха також пояснила, що тепліше повітря утримує більше вологи, а над морем — ще більше.

Через потепління в атмосфері накопичується більше вологи, активніше утворюються хмари, які приносять сильні дощі. Особливо, коли прогрівається поверхня моря

Схожі спостереження озвучує й інша експертка — Віра Балабух, кандидатка географічних наук. У коментарі "Телеграфу" вона зазначила: "Чим вища температура повітря, тим більше вологи воно може утримати. А отже, зростає ймовірність сильних злив. Це помітно не лише в Україні, а й в усьому світі".

Обидві фахівчині згодні: потепління — головна причина частіших і сильніших опадів. Але Віра Балабух додає, що такі зливи можуть статися будь-де: "Це загальна тенденція — у Києві, Берліні, Італії чи Китаї. Це фізика: тепліше повітря — більше вологи — сильніші дощі".

Вона також підкреслює, що такі явища трапляються переважно влітку: у червні, липні чи серпні.

"Зараз ми вже бачимо ситуації, коли за кілька годин випадає місячна норма опадів, або й більше", — додає синоптикиня.

В Одесі, за даними метеорологічної станції, за добу випало 94 мм, з них 21 мм — у нічні години і 73 мм в денні. Такі опади належать до стихійних метеорологічних явищ і можуть спостерігатися раз у 10 років, каже Балабух.

За її словами, в Одеській області відмічались опади й значно більшої інтенсивності. Так, у м.Сербка у червні 1996 року за 12 годин випало 143 мм опадів. Це майже 3,5 місячні норми опадів.

Стихійні опади спостерігались в Україні і цього року. Так, 9-10 липня у Львові за 12 годин випало 110 мм, а за добу — 134 мм, у Бродах — 143 мм за 16 годин. Такі інтенсивні опади можуть випасти у будь-якому регіоні України, проте в містах їхні наслідки найбільш руйнівні, — каже синоптикиня.

Ми все забудовуємо, асфальтуємо, і воді просто нікуди стікати. Вона шукає вихід, але його немає. Це велика проблема. А з урахуванням зміни клімату таких випадків буде більше. Тому потрібно готуватись уже зараз

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що в Україні офіційні кліматичні спостереження тривають понад 140 років. За цей час систематичні дані засвідчили чітку тенденцію: від 1880-х років середня температура повітря піднялася приблизно на 3 °C, що суттєво позначилося на гідрологічних умовах країни.