Полковник з Тернопільщини, який воював ще в зоні АТО, очолив Службу військового капеланства ЗСУ

Уродженець Підволочиська очолив Службу військового капеланства Збройних Сил України. 

"Ми щиро пишаємось нашим земляком!

Олександр Вовкотеча народився у сім’ї військовослужбовця. Його батько — підполковник у відставці, а мама завжди була поруч, підтримувала і виховувала у любові та доброті. Змалку Олександр виховувався у християнському дусі.

Мама Олександра ділиться, що що важливу роль у його духовному становленні відіграв місцевий священник, отець Михайло Валійон, парох парафії Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ у Підволочиську (Заднишівці). Тоді, у 90-х, коли в школах ще не викладали християнську етику, саме при церкві відбувався катехизм. Юний Олександр охоче відвідував заняття, допомагав при церкві і вперше відчув Божу присутність у своєму житті.

Олександр добре навчався, закінчив Підволочиську школу №1 (тепер Підволочиський ліцей) із золотою медаллю. З дитинства він був спокійний, добрий і порядний, мав глибоку віру і прагнення служити — не лише словом, а й ділом.

Із 2014 року Олександр Вовкотеча пішов на фронт. Війна стала для нього не лише випробуванням, а й ще глибшим пізнанням Бога — серед втрат, болю, братерства та взаємної підтримки. Саме там він переконався, що справжня сила воїна — не лише у зброї, а в душі, яка не зламалась.

Сьогодні полковник Олександр Вовкотеча — начальник Служби військового капеланства Збройних Сил України, кавалер ордена Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. Його брат Сергій та дружина Наталія також є учасниками бойових дій, які брали безпосередню участь у захисті України. У 2018 році Наталія воювала під Попасною. Це — родина, для якої служіння і любов до Батьківщини стали життєвим шляхом.

Коли Олександр приїжджає додому, він разом із дружиною, дітьми та батьками обов’язково відвідує свою рідну церкву — Успіння Пресвятої Богородиці в Заднишівці. Там — його коріння, його віра, його сила.

Бо місія капелана — це не просто служіння. Це поклик серця. Це служіння Богові й Україні. Це ті, хто допомагають вистояти, коли вже не залишилось сил, хто є оберегом душі кожного українського воїна", – йдеться в повідомленні Підволочиської громади.