Наука заради безпеки: у ТНПУ стартував проєкт НАТО з відновлення українських земель

10 жовтня 2025 року на базі ТНПУ ім. В. Гнатюка відбулася ключова робоча нарада, присвячена створенню Хабу Міскантус-фітотехнологій в Україні. Захід, що є частиною проєкту G6094 програми НАТО «Наука заради миру і безпеки», об’єднав учасників очно та онлайн для розробки стратегії відновлення деградованих та постмілітарних земель.

Нараду відкрив ректор ТНПУ, професор Богдан Буяк, який наголосив на важливості прикладної науки для майбутнього України. “Наука заради науки — нічого не варта, але наука заради безпеки — це те, що сьогодні справді потрібно нам... речі, які нам доведеться робити після війни, варто напрацьовувати вже”, — зазначив ректор.

Ключову візію проєкту окреслила його директорка від країни НАТО, професорка Валентина Підліснюк (Чехія). Підтримку з боку програми НАТО висловив менеджер наукових програм НАТО, Лідер з безпеки клімату Річард Бревін (Richard Brewin), який подякував за дослідження з відновлення земель та відзначив зростання кількості проєктних заявок, присвячених саме таким рішенням.  

У рамках наукової сесії було представлено ключові компоненти Хабу. Команди з НУБіП, ТНПУ, НУ «ЛП» та Казахського національного університету імені Аль-Фарабі презентували свої напрацювання щодо концепції Хабу, потенціалу міскантусу та використання біочару.  

Особливу вагу мала сесія брейнстормінгу, яка стала плідною завдяки широкому колу учасників, серед яких представники Головного управління протимінної діяльності (полковник Сергій Савченко), Центру узагальнення наслідків війни (майор Сергій Кулініч), обласних та місцевих органів влади. Зокрема, активну участь у дискусії взяли начальник управління екології та природних ресурсів Тернопільської ОВА Галина Берекета, заступник начальника управління Ігор П’ятківський, а також представники Долинської міської ради: начальник відділу сталого енергетичного розвитку Андрій Мартин та провідний спеціаліст відділу проектної діяльності Михайло Войків. Учасники обговорили виклики, пов’язані з забрудненням земель у Миколаївській, Чернігівській та Херсонській областях, та безпекові ризики проведення експериментів на постраждалих територіях.  

«Ми прагнемо створити простір, який об’єднає науку, громади та інноваційні підходи. Наступні два роки будуть присвячені реалізації напрацювань, що вже мають наші партнери», підсумувала професорка Валентина Підліснюк.

Нарада завершилася обговоренням конкретних наступних кроків. Професорка Валентина Підліснюк анонсувала створення практичного посібника з використання передових фітотехнологій для відновлення постмілітарних територій, який буде перекладено українською та чеською мовами. Також було відзначено внесок молодих дослідників, які створили фільм про свою роботу в рамках проєкту. Для подальшої співпраці та обміну даними буде створено спеціальну онлайн-платформу, яка об'єднає всіх стейкхолдерів.