Втратила брата на війні, але не здалася: переселенка з Донеччини опанувала фуру і почала нове життя на Тернопільщині

Колись вона виготовляла туалетний папір і вирощувала мікрозелень на Донеччині, а сьогодні кермує багатотонною вантажівкою. Після загибелі брата у лавах ЗСУ Олена Хатмулліна переїхала на Тернопільщину, де розвиває перепелину ферму, готує сублімовану їжу й опановує нову професію — водійки фури. Її історія — це справжній приклад сили, відваги та другого шансу на життя.

У 2024 році Олена Хатмулліна переїхала на Тернопільщину, де нині розводить перепілок і готує сублімовану їжу, пише 0352.ua з посиланням на Суспільне. А тепер ще й опановує нову професію — водійки фури.

Олена Хатмулліна — підприємниця з Костянтинівки Донецької області, яка була серед перших учасниць обласної програми "Український донецький куркуль", повністю поміняла сферу діяльності. У рідному місті вона займалася хімією, виготовляла туалетний папір, вирощувала мікрозелень.

У 2024 році, після загибелі брата у лавах ЗСУ, остаточно переїхала на Тернопільщину і тепер там розвиває перепелину ферму та готує сублімовану їжу.

Як сіла за кермо вантажівки

Нині переселенка опановує кермування багатотонної автівки. Жінка каже, що за кермо вантажівки сіла вперше.

"Оголошення я побачила у Фейсбуці ще у червні місяці. Відкрила детальну інформацію — набір на категорію "С" закінчився. А я хотіла саме цю категорію. У мене є вантажний автомобіль, а водія немає. І ти не можеш ні відігнати його, ні підігнати. Бо я не знала, як до того монстра підійти. А це днями знов реклама — навчання у Кременці, а це за 40 км від мене. Як я могла не скористатися таким шансом?", — розповіла Олена.

За її плечима майже 30 років водійського стажу. Згадує: вперше за кермо сіла у 16 років, у 18 — отримала права.

"Все життя їзджу на "механіці", і не відчуваю жодного дискомфорту. Мене батько навчав. Брат Єдік також допомагав, навіть давав їздити на мотоциклі. Але мені не подобається вітер в обличчя", — сміється жінка.

Під час практичного навчання вона щодня по дві години з інструктором вправлялася у водінні. Два тижні ПДР та екзамен з теорії — вже позаду. Каже найважче для неї — це залізти в автівку.

"Це просто "кайф", це найвищий пілотаж! Те, що ми на тих своїх шкаралупках їздимо — це ні в яке порівняння з фурою. Кермувати нескладно. Їхати, правила, дорога — це все в мене виходить. А ось залізти — важко. Як тільки продовжать програму подамся ще на категорію "Е" — причіп. Мене війна "обнулила" вже двічі. Якщо таке станеться втретє — куплю собі велику машину і буду людиною світу. Їздитиму на ній країнами, працюватиму і житиму в автівці", — ділиться Олена Хатмулліна.

Програми перекваліфікації жінок: де навчають кермувати вантажівкою

Програму перекваліфікації для жінок реалізує Reskilling Ukraine у партнерстві з Міністерством економіки України, йдеться на сайті відомства.

За їхньою інформацією, за час проєкту понад три сотні українок вже пройшли навчання та сіли за кермо автобусів і вантажівок.

Як зазначається на сайті проєкту Reskilling Ukraine, який реалізується шведською неприбутковою організацією Beredkspalsyftet: "Водійка вантажного авто — це безкоштовний курс, на якому можна здобути професію водійки категорії "С". Вона дає право керувати вантажівкою масою від 3,5 т до понад 7,5 т.

Вимоги до кандидаток на участь в програмі:

• наявність водійського посвідчення категорії B;
• досвід водіння не менше 3 років;
• мотивація змінити професію.

Детальна інформація за посиланням.

Як повідомили на запит Суспільне Донбас в Донецькому обласному центрі зайнятості, професійне навчання охочих у центрі організовують на замовлення роботодавця.

"Жінки можуть за державний кошт опанувати понад 31 професію, зокрема можливе навчання на водія автотранспортних засобів з відкриттям категорій С1, С, D1, D, С1Е, СЕ, D1E і DE", — пояснили у центрі зайнятості.

Там також зазначили, що людина самостійно обирає як професію у визначеному переліку, так і заклад освіти.

Центр зайнятості здійснює оплату навчання в розмірі не більше 10 прожиткових мінімумів — станом на жовтень 2025 року це 30 280 грн. Якщо вартість навчання перевищує цей розмір, різницю може сплатити роботодавець або учасниця проєкту.

Що для цього потрібно:

за місцезнаходженням роботодавець подає до центру зайнятості заяву про потреби у навчанні фахівців за формою, затвердженою Державним центром зайнятості. Подати її можна в паперовій або електронній формі.