Скуповувати, тримати під матрасом чи бігти продавати: банкір озвучив прогноз курсу долара в Україні до кінця року

Нова хвиля ракетних ударів і сезонний тиск на енергосистему – все це створює тиск на курс гривні.

Водночас українські банки входять у фінальну частину року без ознак паніки. Фінансова сфера, яка традиційно найбільше реагує на стреси економіки та війни, нині демонструє стійкість, а головним запобіжником різких курсових стрибків залишається активна політика НБУ.

Саме тому, за словами голови правління Глобус Банку Сергія Мамедова, банківський сектор має всі шанси завершити рік у стабільному та прогнозованому режимі — навіть попри сезонну напругу на валютному ринку, пише 0352 з посиланням на Мінфін.

Валютний ринок: прогнози та ризики

Банкір вважає, що протягом найближчих півтора місяця валютний ринок може перебувати під значним тиском зовнішніх факторів. Водночас активна позиція НБУ — зокрема зважена монетарна стратегія та ефективний режим «керованої гнучкості» — здатні убезпечити ринок від різких валютних коливань.

На його думку, цьогоріч навряд чи повториться ситуація грудня 2024 року, коли, щоб наситити попит, регулятор витратив $5,3 млрд на валютні інтервенції, що стало антирекордом, адже у звичному режимі обсяги інтервенцій удвічі менші.

«Минулого року тиск на валютний ринок був неймовірним. По-перше, наслідки ворожих обстрілів об'єктів інфраструктури спричинили падіння економічних показників. А попит на валюту в умовах невизначеності подекуди на 30% перевищував пропозицію. Регулятор, як основний гравець, був змушений залучити механізм інтервенцій, щоб загасити ажіотаж, часто викликаний негативними очікуваннями бізнесу і громадян. І найголовніше — йому вдалося стабілізувати ринок, а курсові зміни були повільними та стриманими», — нагадав Мамедов.

Він зазначає, що цьогоріч ситуація де в чому подібна.

По-перше, обстріли ворога тривають і завдають великих збитків енергосистемі, що автоматично впливає на економіку.

По-друге, розпочався сезон підвищеного попиту на валюту, спричинений щорічними виплатами премій, бонусів і дивідендів.

По-третє, серед підприємців домінує стан невизначеності: щоб уникнути ризиків, вони «страхуються», підвищуючи ціни на товари та послуги — це пряме джерело інфляційного зростання.

«Зростання цін — це чинник, що спонукає громадян шукати способи не втратити купівельну спроможність своїх заощаджень. На відміну від минулого року НБУ створило умови, що спонукають розвиток гривневих депозитів. Звісно традиційно значна частина вільних коштів може потрапити на валютний ринок, однак ми не виключаємо, що велика частка коштів буде розміщена саме на гривневих вкладах», — припустив банкір.

Водночас Мамедов переконаний, що до кінця 2025 року ситуація на валютному ринку буде відносно спокійною, а курсові коливання — у прийнятних межах. Він прогнозує коридори 42−43,5 грн за долар та 49−51,5 грн за євро. Такі показники, на його думку, цілком відповідатимуть стану економіки країни.

«Очікується, що у щорічному вимірі інфляція за підсумками грудня не перевищить 10%, а сукупно за листопад-грудень складе 1−1,5%. Тобто наразі відсутні причини для занепокоєння. Я переконаний, що цього року ситуація наприкінці року буде значно кращою, ніж торік, хоч і маємо вдосталь не зовсім гарних аналогій. Але завдяки своєчасним діям НБУ вдасться зупинити потенційно загрозливі тенденції. Попри війну, руйнівні обстріли інфраструктури, валютний ринок залишається досить захищеним від будь-яких потрясінь», — наголосив експерт.