"Посилена мобілізація набирає обертів, нові правила мобілізації з 1 грудня": кого першочергово хапатимуть взимку ТЦК?

На тлі мобілізації загальні правила зостаються такими ж, як раніше, але виникли суттєві  уточнення щодо того, у який спосіб військовозобов’язані мають перетинати кордон, а також які категорії все ще мають право на виїзд.

Як інформують "ФАКТИ", про зміни до закону про мобілізацію ми поговорили з адвокаткою, партнеркою Grain Law Firm Лідією Карплюк.

Закон про мобілізацію з 1 грудня: що зміниться для військовозобов’язаних

Адвокатка зазначила, що нині жодних нових змін до закону Про мобілізацію з грудня та постанови Кабінету міністрів України №560 не ухвалено, тому правила, які визначають порядок призову на військову службу та надання відстрочок, які були встановлені раніше, зберігають свою чинність.

"Окрім однієї підстави, а саме – бронювання працівників органами державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями", – попередила адвокатка.

Так, 9 жовтня 2025 року Верховна Рада України ухвалила закон Про внесення змін до деяких законів України щодо організації трудових відносин в умовах воєнного стану, який набуває чинності 4 грудня 2025 року.

Усім підприємствам, установам, організаціям у сфері оборонного-промислового комплексу та які визнані критично важливими для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, незалежно від кількості заброньованих, дозволили бронювати військовозобов’язаних:

• у яких немає або оформлені неналежним чином військо
• во-облікові документи;
• які не перебувають на військовому обліку;
• які не уточнили персональні дані (адресу проживання, номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти);
• які перебувають в розшуку за порушення правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Тобто бронювання буде можливим навіть щодо тих, хто порушив правила військового обліку.

Особливості бронювання для порушників військового обліку

Строк бронювання таких військовозобов’язаних працівників не може перевищувати 45 календарних днів із дня укладення трудового договору. Бронювання надається не більше одного разу на один календарний рік.

Фактично цей строк надається військовозобов’язаному для вирішення всіх питань і усунення порушень правил військового обліку.

Водночас таке бронювання не звільняє військовозобов’язаних від адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 210 або 210-1 КУпАП. Тому на них може бути накладено штраф, який за відсутності підстав для оскарження постанови про адміністративне правопорушення потрібно сплатити.

Також цим законом встановлено спеціальний строк випробування, який може встановлюватися у трудових договорах і який не може перевищувати 45 днів. Укладення такими підприємствами та організаціями трудових договорів із порушниками військового обліку не буде порушенням посадовими особами підприємств, установ та організацій законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

"Нагадаю, що наразі таких посадових осіб притягають до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 КУпАП. Штраф за таке порушення наразі становить від 34 000 грн до 59 500 грн", – нагадала експертка.

Окрім того, Кабінет міністрів України зобов’язаний погодити свої нормативно-правові акти з цим законом протягом одного місяця з дня його опублікування, тобто до 4 грудня, що співпадає з днем набуття ним чинності.

"Однак поки що механізм реалізації положень ухваленого закону Кабінет міністрів України не ухвалював", – наголосила правчиня.

Грудень: нові правила мобілізації та відстрочки для працівників авіації

28 жовтня 2025 року Міністерством оборони України ухвалено наказ №722 Про затвердження критеріїв, за якими здійснюється визначення Міністерством оборони України підприємств, установ і організацій у сфері оборонно-промислового комплексу, в авіабудівній галузі та у сфері космічної діяльності такими, що мають важливе значення для національної економіки.

Адвокатка наголосила, що цим наказом визначається, що підприємства, які виробляють товари, виконують роботи і надають послуги з розроблення, виготовлення, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів, їхніх складових частин для забезпечення потреб Збройних сил України, інших військових формувань, а також уповноважені суб’єкти управління об’єктами державної власності, які здійснюють регулювання, контроль та координацію діяльності таких підприємств, установ та організацій, визначаються такими, що мають важливе значення у національній економіці у сфері оборонно-промислового комплексу у разі, якщо відповідають одному з критеріїв нижче.

Перебування підприємства у процесі виконання:

• державного контракту, укладеного з ним державним замовником у сфері оборони;
• договору щодо виробництва товарів оборонного призначення, зокрема озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів, їхніх складових частин, за рахунок коштів інших позабюджетних джерел, не заборонених законодавством України, зокрема благодійної діяльності;
• договору щодо виконання робіт оборонного призначення, укладеного з підприємством (установою, організацією), включеним до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів), яке є головним виконавцем завдань або заходів, передбачених державними цільовими програмами реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу.

Важливою умовою виконання цього критерію є те, що обсяг виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг оборонного призначення становить понад 50% загального обсягу виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг підприємства (установи, організації) за останній звітний період. Така інформація повинна бути підтверджена державним замовником у сфері оборони.

2. Отримання підприємством, установою, організацією фінансової державної підтримки у вигляді грантів, відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 8 березня 2024 року №262 Деякі питання забезпечення розвитку інновацій та технологій для потреб оборони.

3. Здійснення підприємством, установою, організацією функцій уповноваженого суб’єкта управління об’єктами державної власності, який здійснює регулювання, контроль та координацію діяльності таких підприємств, установ і організацій.

Якщо таке підприємство не відповідає жодному з вищезазначених критеріїв, то воно може бути визначене Міноборони таким, що має важливе значення, якщо відповідає критеріям:

Перебування підприємства, установи, організації у процесі виконання державного контракту (договору), укладеного ним з державним замовником у сфері оборони.

Залучення підприємства, установи, організації на підставі договорів, зокрема зовнішньоекономічних договорів (контрактів), до виконання державного контракту (договору), укладеного з державним замовником у сфері оборони.

Включення підприємства, установи, організації до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів).

Участь підприємства, установи, організації в реалізації завдань і заходів, передбачених державними цільовими програмами в авіабудівній галузі та у сфері космічної діяльності.

Участь підприємства, установи, організації в реалізації завдань і заходів, передбачених державними цільовими програмами реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення.

Здійснення підприємством, установою, організацією промислового виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг, які використовуються підприємствами оборонно-промислового комплексу для виготовлення товарів оборонного призначення.

Такі підприємства визначаються такими, що мають важливе значення для національної економіки у сфері оборонно-промислового комплексу, на підставі рекомендацій робочої групи, що утворюється Міністерством оборони України, до складу якої зараховано представників заінтересованих органів державної влади (за згодою).

"Рекомендації робочої групи оформлюються протоколом. Надалі на підставі цих протоколів Міноборони ухвалюються рішення про визнання підприємств критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період", – пояснила адвокатка.

Тобто запроваджено ще одне нормативне регулювання підстав для визнання підприємства таким, що має важливе значення для національної економіки. Отже, потенційно ще деякі підприємства зможуть набути такого статусу та, відповідно, забронювати своїх працівників.

До слова, нагадаємо, що з 1 листопада 2025 року в Україні набули чинності оновлені правила щодо оформлення та продовження відстрочок від мобілізації.

Після їхнього запровадження процедура стала значно простішою: більшість громадян, які вже мали право на відстрочку, отримували її автоматично, без необхідності особисто приходити до ТЦК чи подавати заяви та підтвердні документи вручну.

Які обмеження на виїзд чоловіків діятимуть у грудні 2025 року

Як і раніше, можливість виїхати за межі країни зберігається для чоловіків 18-22 років та для окремих груп, яким це дозволено за наявності відповідних документів.

У грудні 2025 року ситуація може змінитися. Причина – законопроєкт №14210, поданий до парламенту 14 листопада.

У ньому пропонують запровадити додаткові обмеження для працівників об’єктів критичної інфраструктури, які мають короткострокове бронювання, але порушили правила військового обліку.

У законопроєкті №14210 передбачено:

• тимчасову заборону на виїзд за кордон для працівників критичної інфраструктури, заброньованих на 45 днів, якщо в них є неврегульовані порушення обліку;
• розширення переліку підстав, що можуть стати причиною для відмови у перетині кордону;
• посилений контроль за тим, як використовується бронювання, щоб його не застосовували для приватних поїздок під час воєнного стану.

Після того, як людина усуне порушення і отримає оновлене бронювання, можливість виїзду буде відновлено — додаткові обмеження не діятимуть.

У парламенті пояснюють: якщо працівник є ключовим для функціонування держави, він має залишатися в Україні та виконувати свої обов’язки, а не виїжджати за кордон у період війни.

Відстрочка від мобілізації для молоді

Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №13574, який передбачає запровадження річної відстрочки від мобілізації для молодих людей, що проходили службу за контрактом у період воєнного стану.

У документі йдеться про військовозобов’язаних та резервістів віком 18-25 років, які уклали однорічний контракт під час воєнного стану та вже завершили службу. Їм пропонують надати 12 місяців відстрочки після звільнення.

Необхідність таких змін пояснюють тим, що після завершення служби молоді військові автоматично втрачають чинну відстрочку та можуть бути мобілізовані одразу після повторної постановки на військовий облік навіть до досягнення 25 років.

У парламенті наголошують, що нова норма має забезпечити справедливе ставлення до тих, хто вже виконав свій обов’язок під час війни.

Водночас законопроєкт залишає можливість для добровільного вступу на службу — за власним бажанням молоді, яка відслужила за контрактом у період воєнного стану.