Тернопільська пенсіонерка ледь не втратила спадок - квартиру

Біля апеляційного суду області старша жінка невгамовно плакала. Її втішав син (дуже схожі між собою). Втім, то були сльози полегшення, радості, бо тільки що колегія суддів зняла неабиякий тягар з душі пенсіонерки, який упродовж останніх місяців просто таки не давав жити. 58-річна пані Оксана зізнається: за цей час так замучила себе докорами, що, напевно, без лікарні не обійдеться…

- Мої батьки родом із Харкова, переїхали у Тернопіль відразу після війни. Працювали на впливових посадах в органах виконавчої влади, мали великі зарплати. Зважаючи, що у сім’ї було троє дітей, у шістдесятих батькам надали простору чотирикімнатну квартиру. Вже за часів перебудови тато купив моїй молодшій сестрі двокімнатну квартиру, братові подарував дачу. Мені пообіцяли, що чотирикімнатна квартира перейде колись у мою власність. Батько помер 73-річним. Після його смерті мати склала заповіт на квартиру в мою користь. І ось торік мами не стало. Перед тим вона довго хворіла, і я щодня бувала у неї (проживаю окремо), доглядала її. І хоч мамі було за вісімдесят, її смерть стала для мене великим горем (я й сама не очікувала, що так важко переживатиму втрату – у мами був рак, і вона два останніх роки готувалася до смерті і нас готувала). Після похорону я злягла – тиск зашкалював, двічі була у лікарні. У травні згадала, що незабаром уже півроку, як мами нема – пора до нотаріуса. А тут вихідні, врешті аж восьмого травня прийшла в нотаріальну контору. Як грім з ясного неба прозвучало: «Ви пропустили строк прийняття спадщини». Мовляв, я мала звернутися до другого травня. Попри це нотаріус заспокоювала: у судовому порядку отримаю додатковий строк для прийняття спадщини, і все владнається, газета Свобода. 

Я була ошелешена і дуже зла на себе. Ніби усі знають, що майно успадковують після шести місяців по смерті спадкодавця. Але ж про свої права треба заявити до шести місяців! Тепер десятому закажу: йдіть до нотаріальної контори вчасно – до закінчення шестимісячного терміну.

Далі пані Оксана розповіла про клопоти із поданням позовної заяви і суд. Адвокат, який писав їй заяву, давав стовідсоткову гарантію, що рішення буде у її користь. Тож пані Оксана не вельми переймалася. Але сталося неочікуване – у Тернопільському міськрайонному суді відмовили у задоволенні позову про призначення додаткового строку для прийняття спадщини. Суддя вирішив, що позивачка не навела поважних причин зволікання із заявою на спадок. Пані Оксана каже, що цей день забрав у неї роки життя. «Не вкладалося в голові, як таке може бути – є заповіт, квартира, у якій проживала моя сім’я півстоліття, і я не можу успадкувати, бо спізнилася на якихось декілька днів?..»

Півтора місяці з часу винесення судового рішення до дня розгляду справи в апеляційній інстанції тернополянка згадує як неабияке випробування. Вона втратила сон, постійно була на таблетках. Уся родина переживала за вирішення ситуації з квартирою. Оті сльози, які пані Оксана проливала під стінами суду, були виплеском усього негативу, що накопичився за цей час. Апеляційний суд області скасував рішення першої інстанції та виніс нове, яким задовольнив позов, – призначив двомісячний додатковий строк для прийняття спадщини. Пані Оксана щаслива, хоч емоційно виснажена.

З описаного напрошується висновок: усі ми рано чи пізно стаємо учасниками правовідносин, які регулює спадкове право, і аби не втрапити у халепу, як це сталося з тернопільською пенсіонеркою, варто знати бодай ази, мати хоча б загальне уявлення про те, яким чином переходить право власності на майно після смерті особи до іншої особи (спадкоємця) чи осіб (спадкоємців).

Отже, відповідно до ст. 1270 Цивільного кодексу України, загальний термін для прийняття спадщини становить 6 місяців і розпочинається з дня відкриття спадщини (смерті спадкодавця). Після закінчення терміну для отримання спадщини у спадкоємця виникає право на отримання свідоцтва про право на спадщину. Чи усім спадкоємцям обов’язково звертатися до нотаріуса у встановлений термін? Спадкоємці розмежовуються на тих, які проживали, і тих, які не проживали із спадкодавцем. Перші вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо не заявили відмови від неї, і йти до нотаріуса у строк, встановлений для прийняття спадщини (шість місяців з моменту смерті), спадкоємцю в даному випадку не потрібно - він приймає спадщину автоматично. Прийняття спадщини такими особами регламентовано ч.3 ст.1268 ЦК України: «Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього кодексу, не заявив про відмову від нього».

Для інших (тих, які не проживали із спадкодавцем,) передбачено подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини. Це регламентує ч.1 ст.1269 ЦК України: «Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини».

Чи можна прийняти спадщину, якщо пропущено термін? Існує можливість встановити додатковий строк на прийняття або отримати згоду спадкоємців. Якщо є спадкоємці, що вступили в спадщину, і вони не заперечують проти прийняття спадщини спадкоємцем, який пропустив строк, процедура доволі проста - за їх згодою спадкоємець пише у нотаріуса заяву про прийняття спадщини і вступає у спадок.

Якщо ж інших спадкоємців нема, або вони заперечують проти вступу до спадщини, то спадкоємцям, які пропустили строк, без судового процесу не обійтися. Спадкоємцю слід подати заяву до суду про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини і довести поважність причин пропуску строку. Якщо суд визнає причини поважними, то призначить додатковий строк на прийняття спадщини. Закон не містить вказівок, які причини слід вважати поважними. Судова практика такими причинами визнає хворобу спадкоємця, неповноліття спадкоємця і відсутність над ним опіки та піклування, перебування в тривалому закордонному відрядженні, обставини воєнного часу та ін. Поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Додатковий строк, як правило, встановлюють на 1-3 місяці, але він не може перевищувати шестимісячного терміну, встановленого ст. 1270 ЦК для прийняття спадщини. При тому суд не має права вирішувати питання про визнання за позивачем права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦК, тобто протягом строку, зазначеного в рішенні суду, повинен звернутися до нотаріуса і написати заяву про прийняття спадщини. Слід пам’ятати, що повторне встановлення додаткового строку на прийняття спадщини законодавством не передбачено, тому встановлений судом строк пропускати не можна.