Відсьогодні борги з банківських рахунків українців списуватимуть автоматично: що важливо знати

З 23 жовтня в Україні набирають чинності ключові положення Закону № 4833-IX, що передбачають тотальну цифровізацію виконавчого провадження та обов'язкове підключення всіх банків до Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП). Якщо раніше процедура запитів, арешту та стягнення коштів у приватних фінустановах могла тривати днями, то тепер обмін даними між виконавицями та банками відбуватиметься щогодини, а списання боргів і подальше зняття арешту забрано всього кілька годин.

Вже працює автоматизована система виконавчого провадження (АСВП), але до неї поки що підключені лише державні банки. У Мін'юсті ж заявляють, що до жовтня до цієї системи мають підключитися усі фінустанови.

Міністр юстиції Денис Маслов заявив в ефірі телемарафону «Єдині новини», що розширення АСВП прискорить пошук грошей та погашення заборгованостей, зокрема, за судовими рішеннями та аліментами, пише 0352 з посиланням на Мінфін.

Але голова адвокатського об'єднання «Кравець і партнери» Ростислав Кравець уточнює: список боргів, які списуватимуть автоматично, набагато ширший. Це, наприклад, непогашені штрафи за порушення правил дорожнього руху, заборгованість з комуналки тощо.

«Борги з комунальних послуг, до того ж, стягуються у спрощеному режимі, за судовим наказом, тобто на засідання навіть не викликають самих боржників, тобто люди можуть взагалі не знати, що на їхні рахунки накладено арешт і звідти автоматично списуватимуться кошти», — додав Кравець.

Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко вважає, що нова система загрожує великими проблемами для українців. «З огляду на те, що людям масово виставляють завищені платіжки, виходить, що спочатку доведеться платити добровільно чи примусово, а вже потім розбиратися з нарахуваннями», — пояснив він Мінфіну.

«Мінфін» розбирався, що означає тотальне підключення банків до автоматизованої системи виконавчого провадження, і як списуватимуть борги з рахунків українців.

Швидкий пошук грошей: що означає підключення всіх банків до АСВП

Як сказав в ефірі телемарафону міністр юстиції Денис Маслов, державні банки на сьогодні у добровільному порядку підключені до автоматизованої системи виконавчих проваджень і вони обслуговують більшість банківських операцій.

Але, наприклад, якщо в людини рахунки у приватному банку, доки її не торкнулися жодні нововведення, і навіть у разі наявності боргів та виконавчого провадження, вона може встигнути зняти кошти, перевести їх до інших фінустанов чи витратити, тобто «сховати» від виконавців.

«Але ми маємо мету — щоб у жовтні були підключені всі банки в Україні. Це дозволяє швидко знаходити кошти боржника, в автоматичному режимі проводити списання цих коштів та погашення відповідних заборгованостей», — зазначив Маслов.

Він пояснив, що нова система передбачає, зокрема, мінімізацію людського ресурсу. Раніше після розрахунку боржникам доводилося днями чекати, доки виконавець зніме арешт із рахунків, тепер їх зніматимуть автоматично, як і виключатимуть людей з Єдиного реєстру боржників.

Тобто процедура списання боргів стає швидкою «в обидві сторони»: гроші шукатимуть і списуватимуть оперативно (і це мінус для боржника). Але, з іншого боку, коли гроші списали, і борг уже погашено, арешт із рахунків теж обіцяють знімати швидко.

Керуючий партнер адвокатського об'єднання WINNER Ігор Ясько пояснив «Мінфіну», що відбувається.

«Це не нова схема автоматичного списання боргів та не нова категорія боргів, а цифровізація вже існуючої процедури виконавчого провадження. Основні положення Закону № 4833-IX від 7 квітня 2026 року набирають чинності 23 жовтня цього року. Наказ Мін'юсту № 1837/5 від 9 липня прописує, що банки та інші структури, що надають платіжні послуги, обмінюватимуться даними з виконавцями через АСВП. Тобто йдеться про підключення фінансових установ до системи, а не списання боргів «без правил», — зазначив Ясько.

Як із українців списуватимуть борги

За словами Ігоря Яська, нововведення торкнуться лише боржників, щодо яких відкрито виконавче провадження за виконавчим документом (судові рішення, аліменти, борги за кредитами, комунальними послугами тощо).

«Твердження, що зміни торкнутися „всіх власників банківських рахунків“, вимагає уточнення: рахунки можуть перевірятися в рамках провадження, але без виконавчого документа арешт або стягнення неможливі», — говорить юрист.

Ігор Ясько пояснив «Мінфіну», як нова система працюватиме на практиці.

«Виконавець надішле запит через АСВП, а банки перевірятимуть нові документи щогодини та зобов'язані відповідати протягом години у робочий час. Далі виконавець накладає арешт та надсилає платіжну інструкцію, тому процедура скорочується з декількох днів до декількох годин. Цей механізм охопить також електронні гроші та гаманці, а також депозитні рахунки», — каже Ігор Ясько.

Що при цьому залишається незмінним?

«Процесуальні рішення (відкриття та закриття провадження, звернення стягнення) приймає державний чи приватний виконавець, а не система. Стягнення відбувається лише у рамках виконавчого документа, з огляду на гарантії боржника, зокрема, обмеження на стягнення окремих виплат та захист єдиного житла», — зазначив юрист.

Ростислав Кравець додав, що більшість боргів списуватимуть за рішенням суду або інших державних органів (зокрема, ТЦК). Але, наприклад, щодо окремих боргів, зокрема, комунальних або за послуги зв'язку, то тут списання може проводитися в спрощеному режимі. «Рішення про запуск виконавчого провадження та списання боргів можуть приймати за судовим наказом, який не передбачає виклику сторін до суду. Якщо людина до нарахування цих боргів не згодна, вона може оскаржити це рішення в суді, але заборгованості однаково будуть списані з його рахунку», — зазначив Кравець.

Він також додав, що, якщо, наприклад, на банківському рахунку боржника немає грошей або суми не вистачає для погашення заборгованості, можуть запустити стягнення на інше майно, зокрема, нерухомість. Але для цього сума боргу має перевищувати 20 мінімальних зарплат (у 2026 році —172 940 гривень, з 2027 року, із огляду на плановане підвищення мінімалки до 9 546 гривень, — 190 920 гривень).

Що робити боржникам

Олег Попенко вважає, що, наприклад, за комунальними боргами автоматичне списання коштів із банківських рахунків «стане катастрофою для людей».

«Комунальні борги віддають у виконавче провадження за спрощеною схемою, фактично навіть без повноцінних судових засідань за участю „боржників“. При цьому в Україні масово нараховують, м'яко кажучи, завищені суми за комунальні послуги. Наприклад, нещодавно у Полтаві тисячам споживачів прийшли платіжки з фіктивними боргами за газ. Схожа ситуація була також у Черкасах, де „домалювали“ величезні нарахування за опалення. Виходить, доки люди розуміються, що це за суми, їх зможуть швидко списати з їхніх банківських рахунків. Мовляв, якщо не згодні, подайте зустрічний позов. Але, як показує практика, простому обивателю позиватися до комунальників, які мають великий штат юристів, не так просто, і до того ж дорого. А змусити їх повернути вже стягнуті борги ще складніше», — зазначає Попенко.

Ростислав Кравець каже, що, з огляду на нововедення, люди повинні постійно моніторити наявність прострочених платіжок та боргів. «Якщо виявили борг, навіть невеликий, варто почати відразу розбиратися з комунальною компанією, вимагати перерахунку, а якщо борг правомірний — реструктуризації. Це дозволить перестрахуватися від різних сюрпризів зі списанням грошей з банківського рахунку», — зазначив Кравець.

Ігор Ясько радить українцям таке:

Перевірте себе за Єдиним реєстром боржників та АСВП, щоб знати, чи не відкрито щодо вас провадження. Гасіть борги за рахунок виконавчої служби та зберігайте квитанції: так суму швидше буде враховано системою. Якщо списали кошти, на які стягнення накладатися не повинно (наприклад, окремі соціальні виплати), відразу повідомте виконавця та банк із підтвердженням призначення платежу. Оскаржуйте рішення виконавця у суді у строки, встановлені процесуальним законом (10 днів). Не намагайтеся переказувати гроші або відчужувати майно, щоб уникнути стягнення: такі дії можуть оскаржити, а обмін даними між реєстрами їх швидко виявить.

При цьому Ігор Ясько каже, що автоматичний обмін даними про закордонні рахунки найближчим часом не буде запущено, оскільки для цього потрібно вносити зміни до законодавства та домовлятися з іншими державами. Тобто якщо у вас є рахунок в іноземному банку, автоматичного списання коштів з нього за «українськими боргами» не буде.