«Тернопільські театральні вечори-2013» запам’ятаються єдиною виставою

«Насправді фестиваль розпочався саме сьогодні, будьмо відвертими. Ви зробили так, щоб фестиваль запам’ятався», – каже у суботу голова журі фестивалю «Тернопільські театральні вечори» Василь Неволов  після вистави львівського драмтеатру ім. М. Заньковецької «Катерина» на зустрічі з акторками.

Після побаченого на сцені публіка не розбігається, як у попередні дні, а довго емоційно аплодує. Публіка зворушена і приємно вражена.

Режисер-поставновник Богдан Ревкевич зумів захопити глядача  сучасним поглядом на поему Тараса Шевченка: з етноспівами, пластикою, змінами інтонацій, цікавими задумами. Над втіленням своїх ідей режисер працював півроку, шукав старі народні пісні, продумував кожну дрібницю. Знайшлося у постановці навіть місце для цікавого ходу з оптичними ілюзіями з використанням спеціальної призми.

Загалом вистава дивиться на одному диханні і при цьому постійно тримає в напрузі. Після побаченого хочеться перепрочитувати Шевченка!

Зрозуміло, що з першою премією за режисуру у журі не було вагань – її віддали Богдану Ревкевичу, який, до речі, є актором. Також "заньківчан" відзначили за сценографію, а також як найкращий акторський ансамбль.

Як режисер на фестивалі дебютував і актор Тернопільського драмтеатру Микола Бажанов.

Поставлена ним комедія «Занадто одружений таксист» уже отримала багато схвальних відгуків у місцевих театралів. Постановка жвава, енергетика від акторів так і пре, а сміх у залі фактично не припиняється через постійну зміну комічних положень.

Ця вистава, хоч і не вразила глибиною, але стала ще одною світлою плямою серед інших комедій, представлених на фестивалі (2-га премія за режисуру).

Решта постановок були на рівні від посереднього до провального.

Водночас не можна сказати, що і сам фестиваль був провальним, адже він міг взагалі не відбутися через брак фінансування. Фактично цьогорічні «Тернопільські театральні вечори» робили за лічені дні, тож не дивно, що представлені у програмі вистави у більшості були м’яко кажучи не надто захоплюючими.

Хвала львів’янам, які витягли фест на собі. Однією сильною постановкою. І власне завдяки їхній виставі можна стверджувати – було варто!