У Тернополі на стихійних ринках продають прострочені продукти із закордону?

Уже давно помічаю: Тернопіль щораз більше скидається на базар. Адже торгують чи не скрізь — при дорогах, на стоянках і тротуарах. Та ще й розвивається ця ринкова «інфраструктура» дуже жваво.

Нічого й казати — у таких місцях крамарство яблучками-морквочками-сирками не передбачене, тому й викликає ряд проблем. Активна діяльність продавців чинить клопіт не лише тим, хто має нещастя жити біля цих стихійних (і, зауважу, незаконних) місць торгівлі, а й тим, чий маршрут пролягає повз такі зони. Адже спробуйте протиснутися крізь натовп покупців, та ще й не зачепити чийсь товар. Крім того, рідко коли після торгу хтось із продавців завдає собі клопоту поприбирати. Тож у активні години перехожим, не зацікавленим у крамуванні, дістається хаос і шум, а опісля — неліквідні «ріжки й ніжки», розкидані у радіусі кількох метрів, пише Вільне життя плюс.

Помітно, що час від часу «стихійників» розганяють, проте вони впевнено повертаються, щоби продовжувати діяльність. Певне, саме там отримують більше прибутку, ніж у пристосованих для цього місцях. Але винні у тому, що стихійна торгівля процвітає, і самі тернополяни — не раз бачив, як стабільно на Східному масиві, навпроти 15-ї школи, вишиковується черга за домашнім молоком.

Можна, зрештою, зрозуміти тих, хто продає сільськогосподарську продукцію по вул. І. Мазепи, адже тим, хто їде із села, потім не треба доїжджати на ринок. Є й інша проблема. Поблизу торговиць щораз пропонують закордонні товари. Їх якість, термін придатності часто ставить багато запитань. Найбільше обурення викликає, що торгівці легковажно ставляться до закону щодо торгівлі алкоголем і тютюновими виробами. Не варто й мовити про те, що часто такі товари не ліцензовані, та й віковим цензом покупців такі продавці не надто переймаються.