Завдяки кому тернопільські активісти змогли приїхати на Майдан?

Ризикуючи власним життям вони погодились перевозити з Тернополя у Київ місцевих революціонерів. Адже таким чином ці водії, Андрій та Іван, вирішили долучитися до національного спротиву владі Януковича. Завдяки цим чоловікам тисячі мешканців Тернопільщини змогли приїхати на Майдан, а також доправити необхідні кошти, медикаменти й харчі.

Ще від початку Європейської революції і до сьогодні ці водії ще жодного разу не відмовили в супроводі своєму войовничому народу на його кривавому шляху до волі. Найретельніше тернопільські автобуси перевіряли на кременецькому блокпосту. На превеликий подив чоловіків, працівники ДАІ не перешкоджали людям добиратися в Київ, стверджує водій Андрій, пише Свобода.

- Нас зупиняли на блокпостах, перевіряли багаж, документи, але найбільше за весь цей час мені запам’яталося інше. Одного разу, недалеко від блокпосту в Рівне, нас хотіли залякати тітушки. Вони стріляли і було враження, що зараз влучать у когось з нас. Екстрім був ще той, коли в тебе за спиною сидить 50 чоловік, але дякувати Богу, вони не цілились в автобус, -розповів Андрій. Чоловіки не здивувалися бурхливій реакції противників Майдану, адже тієї ночі тітушки побачили на дорозі три тернопільських автобуси, вщент наповнені протестувальниками.

- Наші люди настільки хотіли правди, допомагати іншим в боротьбі за права українців, що не раз, у дорожніх розмовах підозрювали один одного в зраді. Мені доводилось втихомирювати найактивніших, але незважаючи на непорозуміння, в Київ я довозив всіх, – додав тернопільський водій Іван. – Інша річ, кого вже везти зі столиці…в нас запитували чи зможемо ми доправити тіла двох загиблих земляків, але ми відмовилися, бо живих з мертвими везти не треба. Якби я їхав сам, іншим транспортом, то б міг, – пояснив водій.

Як розповіли чоловіки, в буремні дні Майдану зі столиці вони перевозили чимало поранених тернополян. Але підлікувавшись люди поверталися в столицю знову і знову. Їхнє завдання – залишатися живими, щоб перевозити людей, проте перебуваючи в Києві мабуть ніхто б не втримався, щоб не побачити життя Майдану.

- Ми допомагали ставити барикади, палатки, але це все було потім, спочатку мене вразили події 30 листопада, як «Беркут» тягав людей мов тряпки, тоді, думаю, в кожного в серці почало закіпати. А потім люди не ховались і далі туди їхали, око перебинтоване, а він їде…але чогось може добилися власною кров’ю…, – сподівався тернопільський водій Андрій.