• Головна
  • Тернополянці навіть ампутація руки не завадила творити чудеса
18:30, 13 березня 2014 р.

Тернополянці навіть ампутація руки не завадила творити чудеса

"Мамо, кому потрібні наші сльози?" - говорила Іринка Муляр, яка 7 років боролась з раком.

"Я вірила в прекрасне" - виставку картин з такою назвою, тернополянки Ірини Муляр, яка близько 7 років боролася з раком, сьогодні відкрили в бібліотеці для дорослих, на бульварі Данила Галицького в Тернополі. Через хворобу Ірині ампутували руку, проте це не завадило малювати прекрасні картини на склі та вишивати. Серце дівчини перестало битися минулого року. Рідні та друзі пам'ятають, Ірина ніколи не опускала рук, ніколи не плакала, завжди усміхалася і увесь свій позитив залишила у картинах, які тепер може побачити кожен, передає tv4

Ангелом називає Іринку Муляр кожен, хто її знав і хоча б раз з нею зустрічався. В 13 років дівчина дізналася, що в неї онкологічна хвороба. Впродовж наступних 7 років боролася за життя. Навіть ампутація руки не завадила Ірині творити чудеса. Вона малювала на склі прекрасні картини та вишивала. 13 грудня минулого року дівчині виповнився 21 рік, наступного дня її серце перестало битися.

- Попри всі проблеми в її житті, попри те, як її було боляче після операції, після двох ампутацій, хіміотерапії, променевих терапій, вона завжди трималася і боролася за своє життя. Вона ніколи не плакала, хто знав її, той ніколи не бачив на її обличчі сліз. Вона завжди усміхалася і казала: "Мамо, кому потрібні наші сльози? Ми повинні йти вперед і тішитися, якщо я можу йти по вулиці, можу гуляти, можу співати, танцювати - я живу". Тому вона відкидала все і казала, якщо я не думатиму про хворобу, то вона мене не буде турбувати. І так вона старалася жити, - пригадує мама Ірини Муляр Леся Муляр.

Перша вчителька Ірини, згадуючи дівчину, цитує вірш Василя Симоненка "Ти знаєш, що ти людина" - "Усмішка Твоя єдина, мука Твоя єдина, очі Твої одні."

 

#тернополянка #рак #виставка робіт

Коментарі

Оголошення
live comments feed...