На Тернопільщині чоловік забивав людей до смерті заради самоствердження

…Жителі Хмелівки Теребовлянського району були шоковані звісткою: онук баби Марії – Олексій Л. (всі імена діючих осіб з етичних міркувань у публікації змінено) з Романом І. ледь не до смерті побили вдвічі старшого за них дядька Дмитра. 

Нещасному вибили передні зуби, зламали декілька ребер і кинули напівживого посеред вулиці на морозі. Бідака мало не замерз на смерть, адже це сталося напередодні нового 2012 року. Кинули, але потім повернулися, хотіли добити, стверджує брат потерпілого, та Дмитра підібрали сусіди і завели додому.

Хуліганів по гарячих слідах швидко затримали. Майже рік тривало слідство, суд. Обвинувачені неохоче визнали провину. Однак пояснити, за що так жорстоко побили невисокого на зріст, худорлявого та досить спокійного Дмитра, пояснити не змогли. Під час слідства та в суді Олексій поправляв окуляри та знизував плечима: мовляв, щоб усі в селі їх боялись. Роман же взагалі відмовчувався.

І справді, важко було зрозуміти, що може бути спільного у цих двох? Олексій жив у Тернополі, на Теребовлянщину приїжджав до бабусі. Мав родину, в сім’ї підростав симпатичний малюк.

Тим часом «надбанням» його сільського товариша була судимість і зловживання спиртним, пише Номер один. Так, саме «зелений змій» і зміцнив стосунки злочинця та інтелігентного з вигляду городянина. А ще обидва вкрай зверхньо ставились до інших і прагнули всюди верховодити. Особливо це було притаманно Олексію: він хотів, щоб усі тремтіли та боялися навіть його появи.

Зрештою, самовпевненість і зверхність обернулися бідою. Як з’ясувалось, уже перебуваючи під слідством, Олексій скоїв ще один тяжчий злочин – забив до смерті односельця. Чолов’яга чи то невдало пожартував із його супутницею, чи образив її у присутності спільників по пляшці. Почув це і наш горе-герой. У мить він розлютився, схопив уламок залізної труби та кинувся на нього. До жертви підбігли й інші троє. Потому Олексій схопив лопату і нею добив закривавлену жертву.

Озирнувшись навколо, четвірка вирішила сховати тіло. Загорнули труп у рядно, перенесли його на город та підпалили. Але тіло лише обгоріло. Тоді ватажок тією ж лопатою вирив яму та поховав нещасного.

Десять днів бідна мати шукала свого сина, аж поки бродячі пси, почувши сморід, не розрили жахливу могилу.

Відтак не встиг у Теребовлянському районному суді прозвучати один вирок – 3 роки позбавлення волі за побиття Дмитра Н., як судова колегія почала судове слідство іншого вбивства. І тепер холоднокровний маніяк інтелігентної зовнішності може залишитися за гратами до кінця життя.