Мільйон пропливе повз Тернопіль?

Найбільша гордість тернопільських епідеміологів – сучасний лабораторний центр – стала сильним головним болем для його керівництва. Відкривати потужну структуру близько року тому в Тернопіль приїхав сам посол США в Україні Джеффрі Р. Пайєтт.

Тоді ж американська сторона, яка фінансувала будівництво установи, висловила надію на подальшу співпрацю і пообіцяла ще три роки фінансово підтримувати структуру. Втім уже за кілька місяців у стосунках партнерів на рівні вищих органів влади почали виникати недомовки, а вже на початку 2014 року установа залишилась без фінансування. Відтак утримання двоповерхової будівлі з десятками одиниць сучасної потужної техніки та дороговартісними реактивами лягло на плечі керівництва закладу.

Мільйон пропливе повз Тернопіль?

Понад 2 млн. доларів США витратив американський уряд на будівництво в Тернополі нового сучасного лабораторного центру особливо небезпечних інфекцій. Реалізація проекту тривала близько року і здійснювалась під егідою проекту колективного зменшення загрози, який незабаром відзначить 20 років співпраці між американським та українським урядами.

Завдяки сучасному обладнанню епідеміологи області отримали можливість встановлювати діагнози у десятки разів швидше. Установа обслуговує одразу дві області - нашу та Чернівецьку, і мала би проводити від 30 до 50 тис. досліджень щороку.

Лабораторний центр знаходиться на території головного управління Держсанепідслужби. Двоповерхова будівля площею 600 кв. м має обмежений доступ, а заходи безпеки тут на особливому контролі. Тут встановлено понад 170 одиниць новітнього обладнання. Завдяки цьому медики можуть діагностувати найрізноманітніші хвороби бактеріального, вірусного та грибкового походження.

- Діагностична лабораторія оснащена сучасним обладнанням, яке дозволяє дуже швидко встановлювати діагнози, - розповідає Номеродин керівник лабораторного центру Степан Дністрян. - Стара діагностична лабораторія дозволяла отримати результати дослідження не швидше, ніж через 72 години. Тут є унікальна апаратура для встановлення полімеразної ланцюгової реакції, яка дозволяє дуже швидко на генетичному рівні виставляти діагнози, а також апаратура ІФА, суперсучасні ламінарні бокси, які гарантують безпеку працівників.

Відповідно до договору ще три роки після будівництва лабораторного центру опікуватись установою у фінансовому плані мала американська сторона. У перший рік діяльності ініціатори будівництва обіцяли 100-відсоткове забезпечення, у другий - на рівні 60%, третій – 30%. У зв’язку з тим, що договір американської сторони з Україною закінчився, фінансування припинилося.

- Гроші під фінансування проекту є. На наступні два роки передбачалося виділення майже мільйона. Однак направити нам ці кошти місія не може, адже не має на це підстав, - каже Степан Дністрян. – Українська сторона не продовжує договору. Виникають труднощі по оплаті комунальних послуг, особливо в зимовий період. Та найгострішою є проблема забезпечення розхідними матеріалами: середовища, тест-системи тощо. Їх вартість надзвичайно висока – від кількох сотень гривень до десятків тисяч. Завдяки лабораторії в області з’явилась можливість контролювати близько 15 особливо небезпечних інфекцій, проводити діагностичні дослідження, однак виконувати цю роботу немає чим.

За словами Степана Дністряна, найбільше у структурі витрат на комунальні послуги становить оплата за електроенергію. В лабораторії працює понад 170 одиниць сучасного обладнання. Плюс потужні вентиляційні системи та електрокотли. У результаті розхід електроенергії дуже великий.

Як уже зазначалося, у 2014 році американська сторона мала взяти на себе 60% витрат по утриманню лабораторії. Решта 40% фінансування мало надійти з державного бюджету, однак і цих грошей немає. Крім того, лабораторний центр має спецрахунок, на який можливий перерахунок коштів з інших джерел надходження. Ці гроші – єдине джерело для забезпечення функціонування транспортних засобів. Адже спеціалістам потрібно виїжджати в райони, проводити заміри, брати проби, проводити дослідження. Натомість гроші на пальне центральними органами не виділяються, не говорячи вже про ремонт транспортних засобів.

Аувідповідь - купавимог

Вартість утримання лабораторного центру протягом року із врахуванням витрат на комунальні послуги та розхідні матеріали становить близько мільйона гривень.

Керівництво центру неодноразово зверталося до вищих державних органів з проханням розглянути питання про продовження договору з американською стороною. Крім того, країна-партнер з-за океану сама проявляє зацікавленість і намагається зі своєї сторони відновити співпрацю.

Загалом, згідно з укладеним договором з американською стороною, в Україні збудовано дев’ять сучасних лабораторних центрів. Утім проблеми з утриманням установи мають лише три: Тернопільська, Херсонська та Харківська. Решта лабораторій збудовані раніше, тому термін угоди щодо їх утримання та фінансування уже завершився. Про причини припинення співпраці та відмову продовжувати договір державні органи не повідомляють.

Натомість нещодавно керівництво центру отримало лист від голови Державної санепідслужби України з вимогою взяти під особливий контроль питання забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя регіону на випадок ускладнення ситуації в державі, провести перевірку наявних сил та засобів, поживних середовищ, діагностики, реактивів. Забезпечити готовність до роботи в умовах відімкнення від електро- та газопостачання тощо. Перевірити готовність апаратури на визначення рівня радіаційного фону. Посилити контроль за зберіганням мікроорганізмів для дотримання вимог біологічної безпеки тощо. Втім за які кошти установа має забезпечити виконання цих вимог, звісно, ніхто не повідомляє.

Єдине тішить, що фонд заробітної плати не входить до числа витрат, які обіцяла взяти на себе американська сторона, тому зарплату люди отримують вчасно. А це, між іншим, 8 працівників, а разом з тим - стільки ж сімей.

До слова, проблеми з фінансування лабораторного центру почалися не сьогодні-вчора, а значно раніше. Ще торік органи Державного казначейства почали затримувати платежі. У результаті зараз на рахунках Держказначейства перебуває близько 800 тис. гривень, передбачених на фінансування лабораторного центру. Ці кошти спрямовані на утримання матеріально-технічної бази, в першу чергу - на придбання паливно-мастильних матеріалів, закупівлі поживних середовищ, реактивів, оплату комунальних послуг тощо. Торік казначейство пропускало лише кошти на заробітну плату і частково на сплату комунальних послуг, каже Степан Дністрян. Про проблеми у структурі керівництво обласного центру неодноразово повідомляло голову Держсанепідслужби та державні органи. Щотижня служба направляє у столицю звіти по заборгованості перед комунальними службами, тому ситуація добре відома, однак реакції жодної…