Як на Тернопільщині щороку «зникають» тисячі тонн корисних копалин

Як співіснують надрокористувачі та сільські мешканці, які незручності створює активна робота в кар’єрах і чи надалі видавати спеціальні дозволи на користування надрами упродовж місяця вивчала спеціально створена комісія Тернопільської обласної ради.

Перші спостереження та висновки члени комісії оголосять уже на найближчій сесії. Ми ж поцікавилися у провідного геолога Геоінформу України Василя Кітури, в якому стані родовища корисних копалин у нашій області і чи більшість з них вже не стали «кривавими ранами» на тілі землі.

– Станом на перше квітня цього року в Тернопільській області взято на облік 375 родовищ і проявів корисних копалин, – розповідає Василь Кітура, – з них 262 родовища взяті на облік Геологічним інформаційним фондом України Державної служби геології та надр України. Найбільша кількість родовищ розташована в Теребовлянському районі, найменша – у Підгаєцькому. Всі корисні копалини, розташовані на території області, винятково осадового походження, це передусім вапняки, пісковики, гіпси, піски, крейда, мергеля, глини, суглинки, супіски, пише Нова Тернопільська газета

– Розкажіть про ваші враження від поїздок. Чи знаходять надрокористувачі спільну мову з сільськими мешканцями?

– Дуже приємне враження на всіх учасників справило ПАП «Дзвін», що у селі Звиняч Чортківського району. Зі слів сільського голови, керівник ПАП Василь Градовий дуже багато зробив і робить для розвитку села. Ми на власні очі побачили охайні тваринницькі приміщення, в яких елітне поголів’я корів, склади, чистоту і впорядковані автобусні зупинки в селі… Але керівник господарства не зупиняється на досягнутому і хоче освоїти ще один вид діяльності – видобуток пісковиків, поклади яких є на території Звиняцької сільської ради. Сільська рада підтримує таку ініціативу, тому що розуміє, що все це буде на користь громади.

Ще одне підприємство в області, а саме ТОВ «Мікоген Україна», що на території Вілійської сільської ради Шумського району, справило на нас дуже позитивне враження. Це спільне українсько-польське підприємство, що створене не так давно, у 2008-ому році, зуміло завоювати авторитет не тільки в Україні, а й у Молдові. Середня зарплата працівників цього підприємства, яких понад 160 осіб і передбачається збільшення до 200, складає сьогодні більше 3 тис. гривень у місяць. Але наші позитивні враження вмить розвіялись, коли ми побували у сільській раді. Сільський голова і депутати сільської ради не знайшли спільної мови із підприємством, більше того, звинувачують підприємство у всіх «смертних гріхах». Зі слів депутатів, у криницях зникає вода, а причиною цього вони вважають видобуток підземних вод із двох нових свердловин на території підприємства. І хоча видобуток підземних вод із глибини 160 м не може вплинути на дебіт видобутку води у криницях на глибинах 10-20 м від поверхні, і нестача води є наслідком сухих періодів року, коли недостатньо поповнюються водоносні горизонти.

Голова сільської ради не тільки показав, а й надав нам скарги до різних обласних та центральних інстанцій, на більшості з них резолюція голови сільради: «Не згідний, відписка». Під час спілкування з’ясувалося, що до бюджету села підприємство в 2013 році перерахувало 500 тис. гривень. Зі слів голови, 300 тис. гривень забирає район. Але коли ми виходили із сільської ради, звернули увагу на штукатурку, що посипалась зі стелі в коридорі, а сільський голова не має часу зробити хоча б косметичний ремонт і бідкається, що не може освоїти наявні кошти. Ось такі контрасти – сучасне процвітаюче підприємство і боротьба органу місцевого самоврядування з цим підприємством.

– А з яких сіл області надходило найбільше скарг?

– За останніх кілька років найбільше скарг надходило із Бережанського, Борщівського, Підгаєцького (до речі, Підгаєцький – єдиний район області, де немає жодного ліцензованого родовища), Монастириського районів…

Скарги здебільшого надходили на діяльність ліцензованих підприємств, що платять податки, беруть участь у вирішенні соціальних проблем на територіях громад, де розробляються ці кар’єри. А ось на самовільно розроблюваних ділянках – «тишина і благодать», очевидно, на місцях знаходять «спільну мову» надрокористувачі й органи місцевого самоврядування, на території яких розробляються ці поклади.

– Чому кількість ліцензованих кар’єрів з кожним роком зменшується?

– За останні роки кількість ліцензованих кар’єрів зменшується в силу різних причин, а кількість неліцензованих або самовільно розроблюваних протягом останніх 10-15 років залишається стабільною, в межах 50 – 60 ділянок. Виникає закономірне запитання: чому зменшується кількість ліцензованих кар’єрів? Причин багато: це і постійне збільшення вартості документів, і постійне збільшення вартості корисних копалин, і зменшення попиту, відповідно, зменшення реалізації, а найболючішою, напевне, залишається забюрократизована система отримання погоджень і дозволів на всіх рівнях влади. Якщо в попередні роки надрокористувачеві потрібно було від 2 до 5, а інколи й більше років, щоб отримати спецдозвіл на рівні столиці, то за останні роки надрокористувач вже на районному і обласному рівнях очікує погодження 1-3 роки. Це і є відповіддю, чому значна кількість надрокористувачів уникає оформлення документів і займається самовільною розробкою покладів корисних копалин. Як показує аналіз користування надрами, затрати на самовільну розробку складають близько 30 відсотків від затрат на ліцензовану розробку, тому й не зникає самовільна розробка надр не тільки в області, а й в Україні.

– Скільки втрачає бюджет області від несанкціонованих кар’єрів?

– У межах області упродовж року зникають значні запаси покладів корисних копалин, що обраховуються тисячами, десятками тисяч тонн або кубічних метрів корисних копалин, відповідно, бюджет недоотримує десятки, сотні тисяч гривень, а то й більше! Горе-підприємців притягають до відповідальності, але кількість їх не зменшується, а залишається стабільною. Однією із причин такої стабільності є «кругова порука» на всіх рівнях.

– А чи викликають природні багатства Тернопільщини інтерес з боку іноземних інвесторів?

Ще п’ять років тому було багато іноземних інвесторів, які цікавилися нашими корисними копалинами і хотіли брати участь у їх розробці, це стосується покладів вапняків, пісків, пісковиків, гіпсів, цементної сировини та ін. Зокрема, у селі Носів Підгаєцького району фінський інвестор хотів розробляти родовище вапняків і збудувати завод, де розмелювали б ці вапняки до консистенції борошна, яке потім застосовували б у багатьох галузях народного господарства. Але місцеві мешканці були проти: мовляв, пилюка, забруднення навколишнього середовища… І навіть те, що інвестор за власний кошт погодився збудувати дорогу від Носова до Галича, їх не переконало. Прикро, але за останніх кілька років не тільки іноземні інвестори, а й наші, українські, втрачають інтерес до надр.

Тернопільщина копалини
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Суспільство
У 16-ти амбулаторіях та лікарнях Тернополя провели експрес-тести на визначення рівня глюкози в крові. Акція «День діагностики діабету» тривала 4 години. За цей час зробили 996 тестів, з них підвищений рівень цукру в крові виявили у ста десяти осіб. Про це повідомила заступник директора Центру первинної медико-санітарної допомоги Тернополя Надія Боднар. Тернопіль – друге місто, де цьогоріч відбулась акція «День діагностики діабету». Вперше такий захід прове...
Суспільство
В нічному клубі "Дель каста" у місті Кременець травмувася житель Шумського району. Як повідомили у спільноті Типовий Кременець, хлопець отримав травми через падіння у приміщенні закладу.  Наразі шукають свідків та очевидців події. — Звертаємося до осіб, які перебували в нічному клубі "Дель каста" та просимо повідомити на нашу адресу будь-які відомості стосовно даної події, а саме, що їм відомо, в результаті чого відбулося падіння потерпілого, хто із інших...
Суспільство
З цією пропозицією до Кременецької міської ради звернувся Віктор Мацикур, начальник управління фізичної культури та спорту Тернопільської ОДА, про це він повідомив на своїй сторінці у фейсбуці. “Вклад Андрія Пушкаря в український спорт неможливо переоцінити. Дякую його колегам та друзям, які роблять все, щоби його ім’я залишилось в історії спорту та історії України.” – йдеться у пості.
Суспільство
Близько 100 порід котів представлено на міжнародній виставці «Мурколай», яку відкрили сьогодні в Українському Домі «Перемога» у Тернополі.  Організатор виставки громадська організація Тернопільське об`єднання любителів котів «Селіна». Зазначу, «Золота киця Тернопілля», яку оберуть завтра, представлятиме наш регіон на «Золотій киці України».
Суспільство
Всього у соборі брали участь 190 осіб. Найбільше делегатів було від УПЦ Київського патріархату: 42 архієреї, кожен з одним священиком і одним мирянином, тобто 126 осіб разом. Від Московського патріархату прийшло 30 осіб, а від Української автокефальної православної церкви - 36.  Нагадаємо, рішення про початок процедури надання Українській православній церкві Томосу (визнання її незалежною) у Вселенському патріархаті ухвалили ще на початку вересня. Вже 7 ве...
Суспільство
За інформацією Тернопільського Гідрометцентру, в Тернопільській області, 15 - 17 грудня на дорогах ожеледиця. Вночі та вранці слабкий туман. Вітер вночі північно – східний, 5 – 10 м/с, вдень південно – східний, 9 – 14 м/с. Температура повітря вночі 4 – 9º морозу, вдень 0 – 5º морозу.
Спорт
Під завісу 2018-го підбили підсумки футбольного року на Тернопільщині. У чемпіонатах різних рівнів цьогоріч побільшало команд. Що цікаво, нові футбольні клуби не поступаються досвідченим і зіграним суперникам. Деталі у сюжеті Інтб
Суспільство
65 тисяч євро зібрали німецькі благодійники, аби чотирирічна Христинка зі Збаража змогла чути та розмовляти. Цей випадок у Тернопільській обласній організації Червоного Хреста України називають унікальним. Адже сума дуже велика навіть для європейців. Дівчинка успішно перенесла операцію, у січні вона з батьками поїде до Німеччини на реабілітацію. Волонтери запевняють, зробили усе можливе, аби дати Христинці шанс на щасливе майбутнє. Та обіцяють стежити за ї...
Суспільство
Щовихідних в Тернопільському театрі актора і ляльки – аншлаг. Однак мало хто знає скільки потрібно докласти зусиль акторам, режисеру, сценаристу, художникам, аби головні герої з’явилися на сцені. Тут показують як нові вистави, так і старі. Виставам-довгожителям у театрі дають друге життя. — Напевне, що жоден театр в Україні такого немає, бо як правило, вистава 2, 3, 5 років відіграла, віджила своє, і її, так би мовити, списують, відправляють на пенсію, і т...
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!