У Вальпургієву ніч тернополяни спали спокійно

Сьогодні у багатьох європейських країнах світу прихильники чаклунства і ворожіння відзначали Вальпургієву ніч.

За переказами, напередодні 1 травня, як і напередодні 1 листопада, відкривалися кордони між світами, і нечиста сила збиралася на своє свято. Тому увечері 30 квітня усюди в Європі горіли вогнища. Особливу популярність здобула німецька Вальпургіснахт, Вальпургієва ніч. Вважається, що щороку в ніч на 1 травня на вершини Броккен (і Блоксберг) в горах Харц (від Hart - "лісисті гори", там зростають ялиці) злітаються на мітлах, вилах і козлах тисячі європейських відьом.  Тисячі туристів відвідують це місце.

Перші офіційні згадки про Вальпургієву ніч з'явилися в протоколах інквізиції в середні віки. Світову ж популярність німецькі відьми здобули завдяки Гете, що описав, як Мефістофель привозить на шабаш Фауста. Вальпургієва ніч, Бельтайн, або Травневий Переддень, відзначається вночі 30 квітня в ознаменування розквітаючої весни. Назва Вальпургієвої ночі пов'язана з ім'ям святої Вальпургії, черниці, що приїхала з Англії до Німеччини в 748 році, щоб заснувати монастир. У римському списку святих її день - 1 травня.

Зараз в ніч з 30 квітня на 1 травня відзначають Вальпургієву ніч у всій Центральній і Північній Європі - запалюються величезні вогнища, щоб відвадити відьом, що злітаються в цю ніч на шабаш. Програма свята не змінювалася вже більше 100 років: старовинні ігри, виступи студентських хорів і традиційні вогнища напередодні Вальпургієвої ночі.

У багатьох європейських країнах із заходом сонця хлопчики починають кричати і запалювати петарди. Тому що, як вважається, найкращий засіб від духів - шум.

У Скандинавії палять вогнища, щоб прикликати весну, відлякати духів і позбавитися від сміття, що накопичилося за зиму. І їдять гравлакс - свіжого лосося, маринованого в солі, цукрі і кропі.

У Чехії напередодні Вальпургієвої ночі насипають на поріг пісок або траву, щоб відьми не могли увійти до будинку, поки не перерахують всі піщинки або травинки.

У Баварії жартівники мастять дверні ручки зубною пастою, переносять двері в інше місце і витягують з черевиків шнурівки.

Фінни вважають, що опівночі останнього дня квітня немає жодної вершини горба, де не сиділи б відьми з чаклунками.