Навіщо Фірташу «Надра»?

Придбання Дмитром Фірташем контрольних 90 відсотків акцій одного з найбільш проблемних банків України «Надра» стало символом відновлення потужної позиції українського мільярдера за рік президентства Віктора Януковича, з яким він має тісні зв’язки. Про це пише у своєму блозі на Finansial Timesжурналіст Роман Олеарчик.

Автор констатує, що прибуткові підприємства Фірташа з торгівлі газом та інший його бізнес було майже знищено при Юлії Тимошенко, прем’єр-міністрові України з кінця 2007 до початку 2010 років. Сьогодні проти опозиційного політика порушено кримінальні звинувачення, але вона продовжує звинувачувати його у непрозорих оборудках, які той заперечує.

"Сьогодні, лише через рік після того, як Янукович переміг Тимошенко на президентських виборах, Фірташ здається сильнішим, ніж коли-небудь. Він повернувся до прибуткового газового бізнесу; він додав ще три заводи до свого швидко зростаючого хімічного бізнесу; він розглядає можливість інвестицій і партнерств у сільському господарстві; а тепер у його вражаючій колекції власності, що розкинулась від Таджикистану до Європи, є ще й банк.

Придбання Фірташем «Надра» банку, який з початку 2009 перебував під управлінням центрального банку, було структуроване як емісія додаткових акцій. Національний банк України благословив її як спосіб залучення приватного сектору для рекапіталізації банку.

Якщо Нацбанк і уряд добились успіху у воскресінні «Надр», вони можуть похвалитись виконанням однієї з невеликої кількості вимог, необхідних для отримання подальших коштів в рамках узгодженого минулого літа пакету допомоги МВФ в розмірі 15 мільярдів доларів" - пише Олеарчик у своєму блозі.

Проте, як вважає журналіст, залишається ще купа питань, що пішло не так у «Надрах», і чому Фірташ, якого давно вважають потенційним інвестором з допомоги неспроможним підприємствам, раптом зацікавився таким проблемним банком.

«Це банк, скоріше за все, розширить його бізнес-імперію шляхом обслуговування грошових потоків його групи,» - говорить Олександр Вальчишен, голова дослідного відділу київської компанії «Investment Capital Ukraine».

«Надра» був одним з найбільших банків України за розміром чистих активів та мережі філіалів поки він ледве не збанкрутував після глобальної фінансової кризи 2008 року.

Щоб зберегти банк на плаву, з 2008 по 2010 Національний банк України закачав в нього понад 1 мільярд  доларів позик та іншої допомоги. Ігор Гіленко, один з колишніх керівників банку, зник після того, як правоохоронні органи ініціювали проти нього розслідування за підозрою у фінансових махінаціях.

Рік потому та попри численні розмови про кримінальні розслідування ні керівництво банку, ні його попередні приватні власники, чиї особи залишаються невідомими, не постали перед правосуддям. Зрештою, держава була змушена втрутитись і виплатити депозити розгніваним вкладникам", - нагадує Олеарчик  читачам дещо з історії банку.

Оглядач також цитує слова голови наглядової ради Національного банку України Петра Порошенка, який назвав допомогу проблемним банкам у 2008-2009 роках, реципієнтами якої став «Надра» та ще три інші банки, «негативним» досвідом, який виявився «неприпустимо занадто дорогим для платників податків».

Вальчишен каже, що Фірташ, який вперше зацікавився «Надрами» наприкінці 2008-го, зможе використати свою медіа-імперію, щоб покращити репутацію банку. Його тісні зв’язки з українською владою та Нацбанком також не завадять.

«Фінансовий ринок України є недорозвиненим. Банк з вкладниками (населення) – це один з найдорожчих способів накопичення готівки для бізнесу Фірташа,» - зазначає Вальчишен.

«Дійсно, бізнес Фірташа є достатньо великим, щоб позичати за кордоном, наприклад, за допомогою розміщення євробондів. Але це може піддати його бізнес величезним ризикам, пов’язаним з обміном іноземної валюти,» - додає Вальчишен.