На Тернопільщині через мишей семеро людей опинились у лікарні

Лептоспіроз… Більшість людей переконані, що ця недуга точно їм не загрожує. І саме така легковажність від початку року вклала у лікарняні ліжка семеро жителів нашої області. Здавалося, нема гризунів - нема проблеми. Але це не завжди так, адже їх «нездоровий» слід не менш небезпечний, аніж носії недуги.

Тернопільська  область щорічно залишається неблагополучною щодо лептоспірозу, а захворюваність на 100 тис. населення перевищує середньодержавні показники.

- У 2013 році кількість хворих збільшилась майже у півтора раза у порівнянні  з попередніv роком. Так, у 2012 році зареєстровано 19 випадків, у 2013-му – 26. Лептоспіроз реєструвався у 8 районах та м. Тернополі. Найвища захворюваність відмічена у Борщівському, Гусятинському, Тернопільському, Зборівському, Кременецькому районах. У цьому році відмічається тенденція до погіршення епідемічної ситуації із захворюваності лептоспірозом. Так, якщо за 4 місяці 2013 р. було зареєстровано 1 випадок лептоспірозу, то за  аналогічний період 2014 року - вже 7 випадків, - розповідає Номер один директор обласного лабораторного центру Держсанепідслужби України Степан Дністрян.

Часто зараження лептоспірозом відбувається під час проведення сільськогосподарських робіт, догляді за сільськогосподарськими, домашніми тваринами, птицею, в інших місцях, де знаходяться мишоподібні гризуни. У літній період захворювання відбувається також під час купання в ставках зі стоячою водою, ловлі риби, відпочинку на лоні природи. Для лептоспірозу характерна  сезонність, а саме - літньо-осінній період року.

Лептоспіроз належить до особливо небезпечних інфекцій. Джерелом та переносником хвороби переважно є мишоподібні гризуни, а також можуть бути сільськогосподарські, домашні та дикі тварини. Захворювання від людини до людини не передається.

- Хвороба виникає внаслідок проникнення збудника в організм людини. Найчастіше вхідними воротами для інфікування є порізи, тріщини на руках, шлунково-кишковий тракт.  Можна також заразитись при вживанні продуктів, води, які забруднені сечею гризунів. Слід також знати, що лептоспіри при попаданні на харчові продукти можуть зберігатись від декількох годин до декількох діб, а у воді відкритих водоймищ – до місяця і більше, у вологому ґрунті – до півроку. Від часу проникнення збудника хвороби в організм людини до початку захворювання триває 6-14 днів, інколи – до 20 днів, каже Степан Дністрян.

Спочатку хвороба нагадує простудне захворювання (ломота, нудота, сильний головний біль, підвищення температури тіла до 39-40 градусів). Через декілька днів приєднуються м’язові болі, особливо в литках, яскрава рожева висипка на тілі. З’являється жовтушність, почервоніння обличчя, крововиливи у сітківку очей, по тілі, зменшується виділення сечі до повної її відсутності. У подальшому хвороба прогресує, уражаються капілярно-судинна система, нирки, печінка, мозок, інші органи. Перебіг лептоспірозу інколи закінчується летально.

Лабораторна діагностика, а саме - підтвердження або виключення клінічного діагнозу лептоспірозу, здійснюється на базі лабораторії особливо небезпечних інфекцій відділу досліджень біологічних факторів ДЗ «Тернопільський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України». Своєчасно лабораторно підтверджений діагноз дає можливість лікарям-інфекціоністам внести корективи в лікування хворого і зменшити ризик трагічних наслідків. За 4 місяці цього року лабораторно проведено 71 аналіз на РАЛ, з них 12 із позитивним результатом. Позитивні результати відмічались у Гусятинському, Зборівському, Збаразькому районах та м. Тернополі.

Щоб не захворіти на лептоспіроз,  необхідно дотримуватись наступних правил: купатися слід лише у відведених місцях, необхідно проводити постійну боротьбу з мишоподібними гризунами, при проведенні сільськогосподарських робіт дотримуватись правил особистого захисту, своєчасно лікувати тріщини, порізи, травми на руках та тілі. У випадку появи перших клінічних ознак захворювання лептоспірозом не легковажте, не займайтесь самолікуванням, а зверніться за медичною допомогою до лікаря. Лише своєчасно надана медична допомога, правильно встановлений діагноз й отримання відповідного лікування в інфекційних стаціонарах лікарень – запорука одужання від хвороби.