Як можна побороти виникнення стихійних ринків у Тернополі?

60-70 відсотків товарів продовольчої групи в Тернополі продають на стихійних ринках. Таку жахливу статистику навів начальник управління ветеринарної медицини Тернопільської області Зіновій Крушельницький.

Враховуючи те, що жодних лабораторних аналізів ця продукція не проходить, відповідно рано чи пізно такий стан справ може призвести до епідемії різноманітних кишкових та інфекційних захворювань. Щоб грім не вдарив, чиновники, правоохоронці, контролюючі органи спільно з керівництвом ринків і владою вималювали дорожню карту, як можна побороти стихійну торгівлю.

Молопродукти та м’ясні вироби продають з землі

За інформацією головного ветеринара області Зіновія Крушельницького, найбільш проблемною в обласному центрі є вулиця Шептицького, на якій щодня близько 200 чоловік здійснюють торгівлю овочами, фруктами, молоком, сметаною, сиром, битою птицею та кролями. 20-30 осіб щодня несанкціоновано торгують на вулицях Чорновола та Київській-15 Квітня, 10-30 – на вулиці Мазепи, біля магазину «Обрій» та 10-20 – на вулиці Слівенській, біля магазину «Прогрес».

Тернополяни далеко не завжди усвідомлюють, яку небезпеку несе споживання придбаних на стихійних ринках продуктів харчування.

За результатами чотирьох місяців 2014 року, як повідомила Номер один заступник начальника головного управління Держсанепідслужби в Тернопільській області Нінель Цяпа, на Тернопільщині зросла захворюваність на кишкові інфекції більш ніж на 50%, а це понад 300 випадків.

– Щотижня ми реєструємо більше 40 випадків кишкових інфекцій, з них, як правило, до п’яти випадків пов’язані із вживанням людьми продуктів негарантованої якості, які були придбані на стихійних ринках. Це молокопродукти, ковбасні та кремові вироби, риба тощо. Має місце навіть продаж молокопродуктів та м’ясних виробів не тільки з рук, а просто з землі. На жаль, ця продукція ніким не контрольована. Лабораторного та ветеринарного контролю вона ніколи не проходить, відсутні елементарні умовb для зберігання і реалізації, немає стелажів, холодильного обладнання тощо. До того ж люди, які реалізують цю продукцію, не проходять медоглядів, у них немає санітарного чи спеціального одягу, ніхто не знає, чи мають вони якісь захворювання. Але все одно покупців у таких продавців є чимало. Чомусь побутує думка, що на стихійному ринку можна придбати дешевшу і, можливо, якіснішу продукцію. Насправді це далеко не так. Сьогодні маємо приклади, що багато якісної і контрольованої продукції реалізується в магазинах і супермаркетах. Тому свідомість наших людей має змінюватись. Відповідно усі дотичні до цієї суспільної проблеми мають проводити роботи, щоб переконати людей не купувати продукції сумнівної якості на стихійних ринках, – зазначила Нінель Цяпа.

На думку санепідеміолога, влада має зробити все від неї залежне, щоб людей, які займаються продажем продуктів харчування, особливj ті, що продають вирощену на власних присадибних ділянках городину або ж молокопродукти, наблизити хоча б мінімально до цивілізованих умов.

– У великих містах чи мікрорайонах є така практика, коли влада бачить, що в одних і тих же місцях збираються по 10-20 чоловік. І що б з ними не робили, вони все одно будуть там продавати. Отже, треба там формувати торгові ряди чи міні-ринки, щоб якимось чином впорядкувати таку торгівлю. Я розумію, що всюди не поставиш ветеринарної лабораторії, але вибірковий контроль там можна буде проводити, – переконана Нінель Цяпа.

З такою думкою не погоджується начальник управління торгівлі, побуту та захисту прав споживачів Богдан Ясеновський.

– Ми не можемо там, де людина стала, організувати ринок. Люди повинні зрозуміти, що для торгівлі мають бути відведені спеціально обладнані місця, де є проточна вода, засоби гігієни тощо. Якщо ми коло кожного магазину і біля кожної доріжки ставитимемо торгові ряди, то у що перетворимо Тернопіль – натягнемо плівку і напишемо «Ринок»? До прикладу, якщо ми відкриємо міні-ринок на «Східному» біля магазину «Прогрес», то що, потрібно закривати магазин? А тоді навіщо відкриті ринки на вулицях Лепкого та Симоненка, де є порожні місця? Також свого часу був відкритий потужний ринок з хорошою транспортною розв’язкою на «Подолянах», але люди туди не пішли. Чому? Допоки у Тернополі будуть дві автобусних у центральній частині міста, дане питання вирішити надзвичайно складно, – переконаний Богдан Ясеновський та додав: - Міська рада пішла тимчасово на уступки і дозволила торгувати на площадці за «сіткою», але знову ж таки люди туди не йдуть.

Позитивний приклад боротьби зі стихійною торгівлею назвав директор КП матеріально-технічного забезпечення Олег Фляк.

– У свій час влада в особі КП Матеріально-технічного забезпечення зробила великий крок, забравши продавців із проїжджої частини на вулиці Шептицького. Це було зроблено протягом 6-8 годин. Була відкрита територія постійно діючого ярмарку, де людям запропонували місця для торгівлі. Надалі робитимуться кроки по удосконаленню цього ярмарку, по забезпеченню комфорту як продавцям, так і покупцям. Що власне зараз і відбувається. Проводиться реконструкція, вже збудована адміністративна будівля, зводяться приміщення для торгівлі м'ясо-молочною продукцією, наявне місце для ветеринарної служби. У планах завершити реконструкцію в листопаді-грудні або й швидше, – зазначив Олег Фляк.

Перекривати чи ні вулицю Шептицького?

Натомість нині якось таки треба навести лад на найбільш проблемній вулиці Шептицького. Пропозицію по цьому питанню вніс директор ТОВ «Тернопільський міський ринок» Юрій Ворко.

– Ринки мають своїх клієнтів, які до них уже географічно прижилися. Не думаю, що метод заганяння людей на той чи інших ринок може мати право на життя. Адже навіть за умови, що наш ринок пропонує вільні торгові місця за символічну плату (3,50 грн.), притоку людей все одно немає. Ми маємо досвід 90-х років, коли на літній період рішенням міської ради перекривалася вулиця Шептицького і за погодженням усіх контролюючих органів там було дозволено продаж рослинної продукції. При цьому контроль за таким продажем має бути покладено на один із суб’єктів господарювання зі своїми контролерами, які б показували тимчасові торгові місця, не допускали продажу там молока, сиру, птиці, мали б свою охорону, – зазначив Юрій Ворко.

Директор комунального ринку Олег Фляк також визнав, що вже незабаром із напливом бусів перекриття дороги на Шептицького буде вимушеним. Але ідея з перекриттям не знайшла підтримки у представника мерії Богдана Ясеновського, котрий заявив, що раніше подібні спроби вже робилися і кардинально змінити ситуацію щодо стихійної торгівлі на цій вулиці не вдалося.

Свої застереження щодо даної ситуації зробив і заступник начальника Тернопільського міськвідділу міліції Андрій Фірман.

– Рішення міської ради про торгівлю на суміжній території (читай: на тротуарі)  та краю проїжджої частини вулиці Шептицького вже знайшло свої негативне відображення.  Воно порушує вимогу закону України про дорожній рух. Ми вже маємо наслідки, коли жінка вибігла з-за машини, з якої здійснювалася торгівля, а інша на неї наїхала (як наслідок  – людина в лікарні – авт.). Тому дозволити торгувати на проїжджій частині, навіть коли її перекриють, – не вихід. Пропоную  визначити кількість людей, які здійснюють торгівлю від «Збруча» до приміського автовокзалу і, переговоривши з керівниками ринків на предмет вільних місць, розмістити цю кількість на офіційних ринках. При цьому варто кожну людину брати ледь не за руку, показувати їй торгове місце, щоб та потім не казала, що контролери її виганяють. Зауважу, що перед тим варто провести інформаційну кампанію, повідомивши, що торгівля на тротуарі і проїжджій частині буде заборонена, – відзначив Андрій Фірман.

Насправді ж, як нам конфіденційно розповіли учасники наради з приводу подолання несанкціонованої торгівлі, такого малого кроку в наведенні поряду, як перекриття дороги на вулиці Шептицького, ніхто не хоче робити, бо це б означало потік необлікованої готівки в одні руки. На сьогодні цей процес неофіційно контролює КП МТЗ та місцеві правоохоронці. Можна тільки уявити собі, що було б, коли б в одного з них забрали кусок хліба.

Як підсумок наради, начальник департаменту агропромислового розвитку ТОДА Олег Напора погодився, що потрібно об’єднувати зусилля правоохоронців, муніципальної поліції, ветеринарів і влади для спільних рейдів. При цьому вони мають бути щоденними та за участю осіб, які мають право штрафувати тих, що займаються стихійною торгівлею. Паралельно треба чітко визначити кількість вільних місць на всіх ринках Тернополя, щоб запропонувати таким продавцям альтернативу. Але найоригінальнішу ідею запропонував начальник муніципальної поліції м. Тернополя Сергій Волков: «Ми склали понад сотню протоколів на недобросовісних  продавців, але особливого успіху в подоланні несанкціонованої торгівлі не досягнули. Треба працювати нестандартно. Санепідеміологам  варто було б підготувати «страшилку» та щодня за допомогою автомобіля з гучномовцем доводити людям інформацію про страшні хвороби, які викликає вживання продуктів сумнівного походження. Треба починати зменшувати попит на купівлю товарів у несанкціонованих продавців!»

Представник санепідемслужби Нінель Цяпа готова надати своїх працівників, які б проводили дане інформування, але просить для цього автівку, бо її служба немає ні автомобіля, ні бензину для його заправки…