«Скільки ж можна гарувати без зарплати...» — часто нарікають, звертаючись до прокуратури, краяни

Працюємо, щоб жити, бо, не заробивши грошей, як забезпечити себе, родину?! Нехитра істина. Вітчизняні реалії, на жаль, позначені іншою простотою: не перевелися в нас ті, хто використовує найману працю, але намагається всілякими способами відкласти «на потім» виплату людям ними ж заробленого. Як правило, трудовий колектив чує типові пояснення, мовляв, тимчасові труднощі, треба потерпіти і як тільки, то одразу… З тимчасовими та ще й об’єктивними працівники хоч-не-хоч схильні до певного часу миритися. Проте не випадково існує прислів’я: немає нічого постійнішого, аніж тимчасове… Проблема заборгованих зарплат не з учора набула гострого соціального звучання.

Подвійна бухгалтерія, боргові «хвости»

Думається, не всі, від кого залежить своєчасна виплата зароблених грошей, знають, що зволікання з оплатою праці з моральної точки зору вважається таким же гріхом, як убивство. Адже у «Катехизмових правдах» серед переліку гріхів, що кличуть про помсту до неба, є «затримання заробітної плати». Зневага до людей, котрі мають сім’ї, дітей, життєві потреби і страждають через неможливість отримати чесно зароблену винагороду, викликає не лише моральний осуд, а й карається законом. Не тільки професійні юристи, а й господарські керівники добре обізнані з тим, що діє норма кримінальної відповідальності за умисну невиплату зарплат. І не раз стається саме так: тільки прокуратура порушила кримінальну справу за відповідною статтею, одразу й кошти знаходяться, і об’єктивні причини перестають гальмувати процес фінансових розрахунків — працівники отримують зароблене. Нехай не все одразу, нехай спершу частинами.

Буду відвертим: на прийом до мене краяни часто приходять за захистом своїх прав у різних сферах трудових взаємовідносин, у тому числі й щодо виплати заробленого. Принципово реагуємо на такі порушення. Бо право людини на винагороду за працю гарантоване Конституцією нашої держави. Внаслідок вжитих заходів прокурорського реагування заборгованість із виплат зарплат в області суттєво зменшилася: із 13 мільйонів на початок цьогорічного квітня — до 8,1 мільйона гривень на початок травня. Перевірки ж із цих питань тривають постійно. Останні з них, до речі, викрили непоодинокі факти порушення законодавства про працю та сплату страхових внесків на загальнообов’язкове пенсійне страхування, тієї ж умисної невиплати заробітної плати, порушення термінів її виплати, приховування перед контрольними органами заборгованості. Є і випадки виплати заробітної плати в розмірі, який нижчий встановленого законодавством мінімуму.

Приміром, прокуратура м. Тернополя встановила, що службові особи відомого в місті приватного підприємства «Будівельник», порушуючи чинне законодавство, безпідставно не виплачували працівникам заробітну плату. Через незаконні дії службових осіб будівельної фірми утворилася заборгованість на суму майже 800 тисяч гривень. Не було грошей? Як би не так… Порушуючи вимоги законодавства, керівники «Будівельника» отримані підприємством внаслідок господарської діяльності гроші насамперед спрямували аж ніяк не на виплату заробітної плати, а на оплату відрахувань і податків енергоносіїв, на придбання сировини та матеріалів для основного виробництва тощо. І це ще не все. Виплачували працівникам зарплату «в конвертах», використовуючи подвійні відомості. За результатами перевірки порушено кримінальну справу — за фактом грубого порушення трудового законодавства та безпідставної невиплати заробітної плати більше ніж за один місяць, вчиненої умисно керівником підприємства.

Прокуратура м. Тернополя також порушила кримінальну справу щодо службових осіб приватного підприємства з виготовлення цегли за фактом безпідставної невиплати заробітної плати працівникам більше ніж за один місяць, вчиненої умисно керівником підприємства, котрий використовував кошти на інші цілі, крім розрахунків з людьми за їхню працю. Відповідно утворилася заборгованість на суму майже 300 тисяч гривень. Триває досудове слідство.

Нещодавно прокуратура Чортківського району порушила кримінальну справу щодо директора агропромислового приватного підприємства, котрий, ігноруючи взяті на себе зобов’язання, став на шлях порушення діючого законодавства про оплату праці. Заборгувавши п’ятдесятьом працівникам підприємства понад 100 тисяч гривень, не зважаючи на те, що в касу та на розрахунковий рахунок підприємства надійшло більше 400 тисяч, він скоїв злочин. Довелося порушити кримінальну справу. Досудове слідство ще триває.

Гроші в конвертах і сучасні «камікадзе»

Як не прикро, але на Тернопіллі випадки приховування суб’єктами господарювання трудових відносин і виплати заробітної плати в так званих «конвертах» непоодинокі. Фінансовий резон підприємців загальновідомий: уникати сплати податків, відрахувань у Пенсійний фонд України та інші соціальні фонди. Проте така, з дозволу сказати, «економія» болісно відображається на працівниках. Вони ж втрачають право на соціальний захист, безпечні та здорові умови праці, а інколи під тиском «тіньових» трудовзаємин змушені погоджуватися на загрозливі виробничі умови, здатні призвести до втрати працездатності. Яскравим прикладом може бути випадок у Козівському районі.

Там підприємець протягом двох років використовувала працю п’яти осіб, котрі виготовляли швейні вироби, не уклавши з ними трудових договорів, без оформлення трудових книжок, ведення табелю робочого часу, нарахування заробітної плати і обов’язкових платежів, передбачених трудовим законодавством тощо. Ця, так звана швейна фірма функціонувала в приміщенні колишньої… свиноферми (!). Під час перевірки роботодавець могла показати правоохоронцям лише дві трудові угоди, укладені з найманими працівниками. Оплата праці решті робочої сили здійснювалася поза обліком, а отже, податки до бюджету не йшли.

Цікаво, що серед продукції швейного цеху правоохоронці помітили товар з наклеєними етикетками відомої торгової марки виробника з іншої області. Власниця не знайшла інших аргументів, ніж усе звалити на виробників друкованої продукції. Мовляв, замовили в них етикетки, а вони отаке надрукували. На підприємстві, додам, були вилучені тисячі пар готової продукції з реквізитами чужої фірми, а ще більше — етикеток.

Багатьом знайома ситуація, коли вщент наповнене пасажирами маршрутне таксі мчить дорогою на шаленій швидкості, ігноруючи правила дорожнього руху та зауваження людей. При цьому пасажирам — заручникам таких «камікадзе» — хочеться якнайшвидше добратися до наміченої зупинки та залишити небезпечний автомобіль. У водія одна мета — заробити якнайбільше грошей, нехтуючи технікою безпеки. Приміром, упродовж року офіційно не оформлений на роботі водій маршрутного автобуса «Кременець-Київ» був 9 разів притягнений до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, чим створював небезпеку для життя і здоров’я пасажирів. Нині вирішується питання про позбавлення підприємця ліцензії на здійснення пасажирських перевезень.

Пенсійні болі

Нерідко підприємці свідомо порушують чинне законодавство про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Зокрема, начальник відділу надходження платежів управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі склала, добре це розуміючи, неправдиву довідку про те, що товариство з обмеженою відповідальністю не має заборгованості із внесків до Пенсійного фонду України. Насправді за тим підприємством рахувалася заборгованість. І немала — на суму 1149,18 гривень.

Довідка ж стала однією з підстав для укладення товариством біржового контракту з Аграрним фондом України. За умовами ТзОВ зобов’язувалося поставити фонду 639 тонн зерна пшениці на загальну суму 799,6 тисячі гривень. Отримало з державного бюджету 399,8 тисячі гривень авансового платежу. Але й досі товариство умов договору не виконало. Прокурор Заліщицького району порушив кримінальну справу, яка розслідувана і вже спрямована на судовий розгляд.

Можна було б навести інші приклади порушень вимог чинного законодавства щодо оплати праці та відрахувань на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Бо відповідних заходів реагування вживали майже всі прокурори районів. На мій погляд, значно важливішим є інше — наскільки ефективні наслідки. Звісно, винуватець має відповісти за порушення закону. Це — аксіома. А головне, аби захистити законне право людини, яким було знехтувано. Плюс добитися відшкодування заподіяних громадянину і суспільству збитків. На це й спрямовані зусилля працівників органів прокуратури нашого краю.

Цьогоріч за результатами прокурорських перевірок у сфері оплати праці порушено 41 кримінальну справу, за актами прокурорського реагування до відповідальності притягнуто 157 службових осіб, у тому числі 8 осіб контрольних органів, розглянуто із вжиттям прокурорського реагування більше 200 приписів та подань, за якими відшкодовано понад 15 мільйонів гривень.

За результатами перевірок дотримання законів про сплату внесків до Пенсійного фонду з початку року порушено 3 кримінальні справи, які скеровані до суду. Розглянуто із вжиттям заходів 101 припис і подання. За документами прокурорського реагування відшкодовано більше 5 мільйонів гривень, до відповідальності притягнуто 73 службові особи, з яких 16 — працівники органів контролю.