Тернопільський став: яким він був і яким став. Продовження.

Початок тут http://www.0352.com.ua/article/55253

До літа ще декілька днів, але найвідданіші тернополяни вже відпочивають біля води. А як інакше, якщо сонечко нагріло плесо ставу, солодко-млосно пахне біла акація, та й останній шкільний дзвінок вже продзвенів...
Біля ставу добре. Легкий вітерець носить берегом пух високих тополь, над водою раз-у-раз кружляють чайки, сліпучо-білий катер курсує між парком ім.Т.Г.Шевченка та Дальнім пляжем - єдиним місцем відпочинку тернополян, де офіційно дозволено купатися. Але "Дальнім" пляж був не завжди. Раніше, як не важко в це повірити, тернополяни могли скупатися в ставу на набережній в центрі міста. Просто від готелю "Тернопіль" спуститися сходами до води - і вже пляж! Не вірите? Погляньте на ці старі чорно-білі світлини.

Розповідають, що це було дуже зручно. Адже усі, хто хоч колись обирав місце для відпочинку на морі, знають, чи не найголовніша умова - відстань до моря. А в Тернополі і їхати нікуди не було потрібно: в центрі міста - пляж! Він користувався шаленою популярністю, і ...популярність його згубила.

Розповідають, що місцеві відпочивальники залюбки користувалися такою зручною дислокацією місця відпочинку. Так, просто з пляжу могли перейтися за морозивом в скверик, що біля теперішнього кінотеатру "Перемога". Часом могли перейтися просто в плавках. А йти хоч і близько, але - через площу Свободи (тепер майдан Волі), попри пам'ятник Леніну (там, де тепер Данило Галицький). Кажуть, саме через те і перенесли пляж куди подалі - аж під Кутківці. Отак і став він Дальнім. Наприкіні 80-тих депутати міськради про нього згадали, вирішили зробити важливим туристичним об'єктом і навіть внесли у якийсь "план розвитку". Скільки води з тих пір утекло, а ближчим до тернополян Дальній пляж так і не став. А шкода - адже й там краса, сонце, плесо...

Але ми на Дальній пляж сьогодні не потрапили. Хоч і привезли туди цього року піску, хоч і пофарбували роздягалки, все ж іти до нього таки далеко. Ми зупинилися значно ближче, біля руїн барвистого колись "Поплавка". Так, Ближній пляж вже не той, яким був колись. Але є і у нього свої віддані, засмаглі і ще не дуже, прихильники. Чиїсь сильні руки виклали з каменів сходи з крутого берега. Неподалік на турніках грають м'язами хлопці. Як на диво, в траві нема пустих пляшок і одноразових стаканів. Вода чиста. Зграйка дітей весело спостерігає за зграйкою прудких рибок... Запаморочливо пахне біла акація, кружляють білі чайки, а плесом ставу курсує сліпучо-білий катер - між парком і Дальнім пляжем. Літо...