• Головна
  • Як на Тернопільщині врятували унікальні ікони від знищення?
10:00, 30 червня 2014 р.

Як на Тернопільщині врятували унікальні ікони від знищення?

Ікони Богородиці та Христа у вишиванках і ще майже півсотні унікальних образів можна побачити у Тернополі.

Уявіть лише: до святих, які на них зображені, молилися у нас на Поділлі ще у 19 столітті! Хмельничанин Олександр Чернов збирав цю колекцію  двадцять років у пошукових експедиціях. Не раз подорожував і нашою областю. А тепер вирішив показати зібрані старовинні ікони у тернопільському краєзнавчому музеї. Тепло та безмежну любов, яку вони випромінюють, відчули і кореспонденти «Нашого ДНЯ».

Ікони писали з кращих людей

Нині мальовану ікону частіше побачиш у храмах, ніж удома на стіні. Колись же такий духовний витвір мистецтва прикрашав чи не кожну хату, каже Олександр Чернов. При цьому «домашні» образи, до яких молилися прості українці, були особливими. Писали їх на дошці або полотні переважно звичайні сільські самоуки або, як їх іще називали, богомази. Часто вони брали за взірець кращих, достойних людей, яких знали самі. Тож сьогодні в ликах святих можна впізнати риси, притаманні мешканцям нашого краю, України в цілому, адже їх художники нерідко змальовували з облич своїх рідних, близьких.

– Коли вдивляюсь у лики з ікон, у них часом бачу риси своєї бабусі. Окрім того, святі на іконах зображені у звичному для нас – подолян образі, – каже Олександр Чернов.

Художники-аматори не лише простодушно «олюднювали» свої творіння. Вони ще й вбирали святих у традиційний український одяг, додавали рум’янцю на щоки, а загальний фон декорували квітковим орнаментом. І хоча в цих іконах відчувається професійна недосконалість, проте вона надає їм відчуття щирості, адже відображає світогляд українців і нашу культуру.

Саме простота та зворушлива наївність народних образів і спонукали пана Олександра зібрати колекцію подільських ікон.

– Я дуже багато подорожував, займався етнографією, збирав сорочки, килими, – розповідає він. – Багато спілкувався з людьми в нашому краї й потім побачив такі ж обличчя на давніх народних іконах. До мене прийшло відчуття свого роду. Я ходив по селах і розумів, що такі ж люди – на старовинних образах. Ці ікони – генофонд нашого рідного Поділля. По них можна прочитати традиції нашого краю.

Рятує від знищення

Втім, серед експонованих робіт є й ті, що належать пензлям професійних майстрів. Одна з них – храмова ікона «Святий Йосип Обручник». Життєрадісний колорит та багатий орнамент цього образу є взірцем барокової стилістики, кажуть фахівці. А є й такі, що нагадують роботи авангардних майстрів 1920-х років.

Проте різні за стилем і манерою виконання, усі експонати – це ікони-сироти. Більшість із них колись викинули з домівок і лише дивом їх вдалося врятувати від знищення в часи войовничого атеїзму.

– За радянської влади народна ікона не сприймалася як мистецтво. Музеї викидали такі образи, а церкви – не приймали, адже визнавали лише канонічні взірці, – зауважує пан Олександр.

Подібна ситуація збереглася і на початку 1990-х років, коли до його рук потрапила перша ікона – Богородиці та святого Миколая, з якої почалася колекція.

– У музей її не прийняли, а викидати було шкода, – згадує пан Олександр. – Я приніс її додому. За якийсь час образ зняли зі стіни, і ми з дружиною відчули, що не вистачає якоїсь світлої енергії, відчуття добра, яке вона несла. І тоді я почав ці ікони збирати.

Деякі з них повернуті з небуття зі старих горищ, інші – врятовані від спалення. Аби викупити чергову ікону, подружжя не раз відкладало поїздки на відпочинок. Між тим, сьогодні вже є чимало заможних людей, які віддають чималі гроші за старовинні образи. Такими приватними колекціями, як правило, милуються самі власники. Олександр Чернов зібрані ікони вважає спільним надбанням і часто презентує їх на виставках. Його колекція вже чимало помандрувала країною, у Тернополі – вперше.

Святі у вишиванках

Серед майже півсотні експонатів є і віднайдені в нашій області. Дві ікони, із зображенням Богородиці та Христа у вишиванках, стали своєрідними воротами до виставки. Олександр Чернов купив їх у мешканців Мельнице-Подільської, що на Борщівчищині.

На жаль, історію багатьох образів так і не вдалося дізнатися. Чимало з них потрапляють до рук колекціонера у вкрай занедбаному стані й потребують реставрації. За словами пана Олександра, люди знають про його захоплення і нерідко самі віддають понищені ікони з надією, що їх відновлять. Проте не завжди сучасним майстрам вдається зберегти ту душевність і простоту, з якими творили народні художники.

Виставка діятиме у Тернопільському краєзнавчому музеї до початку вересня.

– Цього року ми просто відчули, що людям потрібно показати ці ікони, – каже дружина ініціатора виставки, директор Хмельницького обласного художнього музею пані Лариса. – Вона не була запланована. Я думаю, що зараз багато з нас потребують духовної підтримки і, сподіваюсь, її відчують ті, хто прийде сюди подивитися на ці зразки народної творчості.

Працівники музею кажуть, що старовинні ікони випромінюють неймовірне духовне світло та лікують душу, та запрошують до виставкової зали мешканців і гостей міста.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#Як на Тернопільщині врятували унікальні ікони від знищення?

Коментарі

Останні новини
ТОП новини
"Жахливий факт про штам "Дельта", імунна система у пастці": медики про друге зараження у дітей і дорослих
"Жахлива помилка, пацієнти кусають лікті": медик про штам "Дельта" і його "полювання" на конкретну групу людей
"Штам "Дельта" нещадно веде до інтоксикації, падають з ніг цілі родини": лікарі про зростання агресивності вірусу (ФОТО)
"Викликає "обманні" симптоми, люди не знають про близькість трагедії": лікарка про штам "Дельта" і його нову стратегію
Оголошення
live comments feed...