Раз, два, три, це, напевно, будеш ти...

Виходячі з відомостей, що наводить УНІАН, більше 70% українських студентів хочуть виїхати в іншу країну. Такий висновок зробили експерти Інституту Горшеніна за підсумками річної програми міжнародних соціологічних досліджень «Студенти – образ майбутнього», проведеного в Україні, Росії, Польщі й Казахстані, що проводилося Інститутом Горшеніна з жовтня 2010 року по березень 2011 року.

У переданих УНІАН результатах дослідження наголошується, що молоді люди кожної з держав задоволені тим, що живуть у своїй країні. У Казахстані міняти місця проживання не має наміру майже кожен другий (48,6%), серед поляків таких більш як третина (37,6%), жити в іншій країні не бажає трохи менш третини росіян (31,1%) і 29,1% українців.

Серед українських студентів 16,2% опитаних хотіли б жити у США, а кожен шостий (15,6%) для життя обрав би Велику Британію.

Коментуючи результати дослідження, керівник делегації Європарламенту парламентського комітету із співпраці ЄС-Україна Павло КОВАЛЬ відзначив, що сучасне молоде покоління має в майбутньому безліч перспектив. «В Україні перехідний період породив нове покоління молодих людей, які ніколи не зустрічалися з тією реальністю, в якій жили їхні батьки. Їх часто зображають як «природних переможців» переходу, готових сприймати нові ідеї і здатних підлаштовуватися під нові умови. У них багато перспектив у майбутньому, оскільки вони – піонери в суспільстві, що переродилося»,  - сказав євродепутат.

За його словами, їх гнучкість, відвертість, мобільність і здатність долати перешкоди, а також їх комунікативний потенціал може надати серйозну підтримку соціальним й економічним реформам.

«Та все ж, бути піонером – це передбачає особливі ризики і створює відчуття невпевненості, яке може вилитися в озлобленість і пасивність. Сильні цінності, добра кваліфікація, фізичне здоров'я і підтримка ініціатив можуть допомогти уникнути цих небезпек і підвищити рівень участі молоді в житті суспільства», - відзначив П.КОВАЛЬ.

Він наголосив, що активна участь у суспільному житті регіону, де майбутнє економічне зростання значно залежить від людських ресурсів і де громадянське суспільство і демократія все ще розвиваються, може дати серйозний поштовх для фундаментальних змін в Україні.