Що чекати тернопільським студентам та викладачам від нового Закону «Про вищу освіту»?

1 липня 2014 року Верховна Рада України ухвалила нову редакцію Закону "Про вищу освіту". Які основні нововведення передбачає вищезазначений закон - розповів член президії асоціації ректорів університетів України, ректор Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, член Національної академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор Володимир Кравець.

За словами Володимира Кравця, на жаль, ще до сьогодні новий закон "Про вищу освіту" не вийшов із стін Верховної Ради. Це пов'язано з тим, що юридичний комітет Верховної Ради побачив в законі низку неточностей, які суперечать українському законодавству і деяким позиціям Конституції.

"Закон доопрацьовують, але суттєвих змін щодо позицій, що стосуються роботи університетів я не бачу. Через те, я думаю в Президента немає підстав не підписати цей закон. Найбільше труднощів під час підготовки закону викликала стаття щодо фінансування університетів. Мова йде про те, що Міністерство фінансів України наполягало, щоб кошти зароблені університетами від надання платних послуг вважалися бюджетними коштами. Тобто залишити існуючу практику, коли ці кошти проходять через казначейство, а як вони проходять вже всі знають. Практично упродовж двох останніх років університети у цьому плані були паралізовані. Згідно із новим законом  державні вищі навчальні заклади зможуть розміщувати свої власні надходження від освітньої, наукової, навчально-виробничої діяльності на рахунках установ державних банків, а не казначейства і мобільно використовувати кошти", - каже  Володимир Кравець. 

Що від цього закону отримає вища школа? Увесь процес атестації, оцінювання, інспектування у вищій школі буде більш об'єктивним. Створюється незалежний від Міністерства освіти і науки орган - Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти. Даний незалежний орган складатиметься з представників академій, громадських та студентських організацій і виконуватиме функції ліцензування, акредитації та інспектування, розглядатиме питання із захисту дисертацій тощо.

Згідно із даним законом  також досить велика автономія надається університетам, особливо тим, які мають статус національних або дослідницьких. Вони  отримають як фінансову, так і академічну, кадрову автономію. За словами Володимира Кравця, дослідницьких вишів в Україні понад 10, а національних - понад 100.

"В новому законі "Про вищу освіту" досить детально виписано механізм управління вищої школи. Новий механізм вибору ректорів передбачає два терміни перебування на посаді. Вибори ректора проводитимуть всім колективом викладачів і 15 % складу студентів, тобто кількість викладачів і студентів представлено рівномірно. Дуже цікава інновація, що вченою радою університету управляє не ректор, а людина, яка обирається з числа членів вченої ради. Всі наукові ступеня залишаються за університетом. Завдання державної агенції полягає лише в акредитації вченої ради, яка присвоює наукові ступені та звання", - пояснює Володимир Кравець.

Новим законом "Про вищу освіту" буде зменшено кількість годин навчального навантаження викладачів на одну ставку з 900 год. до 600 год., також  буде зменшено навантаження на студентів - кількість годин в одному кредиті буде змінено з 36 до 30.  З 2016 року запроваджуватиметься також новий механізм електронного вступу до вищих навчальних закладів і автоматичного розміщення місць державного замовлення.