Тернопілля зустрічає Зелені свята

Зелені свята – дуже давнє народне дохристиянське свято, яке символізує остаточний прихід літа. З давніх часів напередодні збирали цілющі трави, зелене гілля - "клечання".
Клечання забирали в хату, на обори, стайні, хліви, несли в комори, клуні, на пасіку. Увечері всією родиною прикрашали хату. Встеляли підлогу зіллям, чебрецем, полином, прикрашали навіть двері й ворота. За ікони клали волошки та м'яту. Перед образами запалювали свічку або лампадку. На іконах розвішували свіжі рушники. А обідні столи покривали зеленою скатертиною. Пишно прикрашалися зеленню і храми. Підлога була встелена "килимами" із зелені та квітів.

Як всі інші свята наших пращурів, Зелені свята базувалися на хліборобських традиціях сонячного циклу, на культі дерев і квітів. Це завершення весняного і початок літнього календарного циклу. В основі Зелених свят тисячі років лежали культ рослинності і магія заклинання майбутнього урожаю. На думку наших пращурів, в деревах оселялися душі рідних – померлих дідів-прадідів. Дід-Ладо – добрий дух предків – опікунів роду – разом з гіллям-клечанням приходив до господи. На Зелені свята, провідували померлих родичів, могили клечали гілками.

З прийняттям християнства Зелені свята почали називатися ще й Трійцею, яка відзначалася на 50-й день після Паски і співпадала з Зеленою неділею. Це одне з найбільших християнських свят, яке святкується на 50-й день від Великодня в пам'ять зішестя Святого Духа на апостолів і присвячене прославлянню Святої Трійці.

У Православній Церкві — велике двунадесяте свято. На Заході свято П'ятидесятниці не носить назви Трійці, хоча тісно пов'язується з її шануванням. З XIV ст. святом Трійці в Католицькій Церкві стала називатися неділя по П'ятидесятниці.

До свята господині пекли калачі та короваї, готували різні страви з яєць, молочних продуктів та зелені, які прикрашали пряними травами. З напоїв традиційними були киселі та узвари. Упродовж святкових днів частування роздавали й убогим. Проводили Трійцю на свіжому повітрі, в лісі, на природі. У народних традиціях троїцькі гуляння безпосередньо були пов'язані з весільними обрядами, тому були надзвичайно популярними й серед молоді.

Сьогодні багато що збереглося з традицій та обрядів наших предків,  але є чимало нововведень, запроваджених уже самими вірниками. У ці святкові дні Божі храми переповнені прихожанами, божественна літургія звучить по-особливому, наповнена благоговійністю, Божою благодаттю.