«Мамо, я живий…»: троє тернопільських хлопців пройшли пекло війни

Тернопільських військових судить рідна держава через те, що вони залишилися живими.

«Наших синів звинувачують у дезертирстві. Але їх вина лише в тому, що вони рятували свої життя. Бойову техніку їм розбили, вони не мали чим захищатися. Син телефонував до мене, казав: їхня частина біля поля з пшеницею. Як не мали що їсти, рвали колоски. А в дощ підставляли пакет і ловили дощівку, щоб попити чаю», – витираючи сльози, розповідає Зоя Соя з села Велика Березовиця, що неподалік Тернополя.

Син жінки – 24-річний Василь – служив у 51-ій аеромобільній бригаді на Луганщині. Наприкінці липня після затяжних боїв чотири десятки військових цієї бригади опинилися на території Росії, після чого росіяни повернули їх Україні. Зараз у Запоріжжі триває суд над хлопцями. Їх підозрюють у дезертирстві, пише Наш день.

51-а бригада збиралася з усієї Західної і Центральної України. Серед військових, які перебувають під слідством, – троє з Тернопільської області.

Згорьовані жінки вперше за чотири місяці обійняли своїх синів у Запоріжжі. «Вони худі, втомлені. Їм потрібно допомагати, а не судити», – кажуть матері.

«Земля горить від куль»

Повістка до війська Василеві прийшла навесні. На початку квітня хлопця мобілізували.

– Ми з Василем жили удвох. Чоловік помер ще до його народження, а старші сини повиростали й поїхали з дому, – згадує пані Зоя. – Василь завжди мені допомагав. Після школи почав їздити на заробітки, а взимку знайшов роботу в Тернополі. За кілька місяців його забрали до війська. Їхня бригада збиралася у у Володимирі-Волинському. Частини бригади потім кидали в різні місця. Василя направили у Луганську область, до кордону з Росією.

Почувши, куди відправили її сина, жінка пережила мікроінсульт. Просила Василя, щоб телефонував їй, аби знати – він живий.

– По телефону я чула, як стріляють, – зауважує. – Якось син зізнався: «Мамо, у нас бій. Іде такий страшний бій, що земля горить від куль».

Військові 51-ої бригади опинилися затиснені між територією, підконтрольною бойовикам, і російським кордоном. Бійці кажуть, що їх обстрілювали «Градами». Після затяжних боїв українські солдати виявилися відрізаними від постачання. Техніка була розстріляна, стволи – порожні.

У полон

– Василь казав: коли бойовики вперше нападали, то вони з хлопцями відбилися, а потім не мали чим відстрілюватися, – розповідає пані Зоя

Після однієї з розмов зв’язок із Василем ним пропав на тиждень. Коли матір знову почула в телефоні голос сина, першими його словами були: «Ти тільки не хвилюйся. Ми в полоні».

– Як вони опинилися на боці Росії? – перепитує жінка. – Син казав, що вони не могли залишатися на місці: або вмирай – або рятуй себе сам. Хлопці здали командирові зброю, бо після обстрілів не залишилося набоїв. І той наказав їм іти на чотири сторони. А вже згодом дорогою, як розповідав син, їх перехопили бойовики і вивезли на територію Росії.

Хлопці розповіли рідним, що там їх стали залякувати: мовляв, якщо повернуться в Україну, то їх посадять, як зрадників. Пізніше запропонували статус біженців і житло, але наші солдати навідріз відмовилися.

– Син казав: ми за Росію не воювали, а за Україну, і хочемо в Україну, – плаче жінка. – Коли я його побачила, не могла стримати сліз. Він заспокоював мене: «Мамо, я живий, оплакувати треба мертвих».

«Не зізнавався, де служить»

Зараз хлопці 51-ї бригади перебувають у Запоріжжі у військовій частині, яку в народі називають «уральські казарми». Перше судове засідання вже відбулося. Військова прокуратура наполягала на арешті, проте суддя обрав запобіжний захід – особисте зобов’язання.

Хлопцям допомагають місцеві волонтери: збирають для них продукти, привезли холодильник, телевізор.

63-річна Марія Буяновська з Чорткова везе до Запоріжжя харчі та документи для сина. Іван до останнього не зізнавався, що служить на кордоні з Росією.

– У мене хворе серце, а чоловік – інвалід 3-ї групи. Син оберігав нас, як міг, – каже жінка. – Чоловік дзвонив до нього, питав: «Іване, ти де?». А він: «Зі мною все добре». А в той час син уже був на Луганщині. Маленькі племінники постійно питають: коли дядько повернеться з війни? А що я можу їм відповісти? Я щаслива, що син залишився живим. І що я змогла побачити його після тих страшних подій. Це було 2 серпня, у цей день йому виповнилося 32 роки.

Загинути, але не здаватися?

Історія ще одного бійця 51-ї бригади з Тернопільщини – 30-річного Петра Хрупалика – така ж проста й драматична, як і в інших хлопців. Народився у звичайній сім’ї. Працював у місцевій пожежній команді в селищі Гримайлові, що на Гусятинщині. Одружився. А за сім місяців, 10 квітня. потрапив під мобілізацію.

Про ситуацію, у яку потрапила бригада, де служив Петро, його сім’я дізналася з новин.

– Син ніколи не жалівся, не хотів, щоб ми переживали, – каже 53-річна Дарія Хрупалик. – У Запоріжжі інші матері розказували: що хлопці їсти не мали що, з калюжі воду пили. Наших дітей бомбили день і ніч. Знайомі, які пережили війну в Афганістані, кажуть: хлопцям треба медалі дати, що вони під обстрілом і без зброї вирвалися з оточення, вижили і повернулися в Україну. А їм закидають, що вони повинні були стояти до кінця й не мали права здаватися. Загинути, але не здаватися.

Україні потрібні живі герої

– Військовим потрібна допомога, а Україні – живі герої, а не мертві, –каже народний депутат від Тернопільщини Михайло Апостол.

Він взявся опікуватися бійцями з 51-ї бригади. Хлопці, розповідає він, у дуже важкому емоційному стані, вони пригнічені.

– Вони були у такому «котлі», що на той час допомогти їм військовими методами було неможливо – російські «Гради» знищили б усе, – зауважує народний депутат. – Ще три місяці тому в нас практично не було армії. Це теж треба врахувати. І хлопці прийняли рішення підібрати поранених і якимось способом рятуватися. Але їх схопили сепаратисти, завезли в Росію. Там до них, до речі, лояльно поставилися й відправили в Україну. З одного боку, може, українські військові показали неправильний приклад. Але хлопці рятували поранених і свої життя, щоб далі жити і боротися. Я вважаю, що вони зробили правильно і вийшли із ситуації, у якій були практично приречені на загибель. Зараз я займаюся тим, щоб з ними працював психолог, аби їх відпустили їх додому і дали відпочити.

Сьогодні біцями 51-ї бригади опікуються активісти, допомагають волонтери. Поки прокурори продовжують слідство, українські матері вдячні кожному за добрі слова та підтримку. Завдяки громадськості, вважають рідні солдатів, у їхніх синів є надія повернутися додому.

Самі ж хлопці неохоче розповідають про пережите навіть рідним. Зізнаються: перейшли крізь пекло, яке пам’ятатимуть усе життя.

Пекло війни тернопільські військові звинувачують у дезертирстві
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань

Суспільство
Роль Володьки принесла 35-річному Тарасові Стадницькому неабияку славу. Сьогодні він є відомим актором, автором гумористичних сценаріїв. А ще нещодавно працював кочегаром, клеїв фотографії в анкети грін-кард і не розумів, чим займатися, аби це приносило  задоволення. Нині Тарас переконаний, що кожен може досягти успіху, якщо наважиться спробувати. "Я народився на хуторі Лозові поблизу села Боброїди, що на Львівщині. У батьків нас троє — маю двох  молодших...
Екологія
У ніч проти 22 жовтня у нічному небі можна буде спостерігати дививовижний осінній зорепад, метеорний потік Оріоніди. Як повідомляє "Еспресо", цей метеорний дощ щороку припадає на жовтень, а його пік цього разу очікують саме 21 числа. У ніч спостерігачі зможуть роздивитися до 20 метеорів на годину. Метеорний потік має таку назву на честь сузір’я Оріона. Воно є легким для впізнання, адже має три яскраві зірки посередині, щільним рядком розташованих одна за о...
Суспільство
Український заробітчанин, який опинився у містечку Антверпен в Бельгії розшукує своїх рідних. Себе ж українець називає Ігорем Чикотовські або Чикотовським. Чоловік не пам’ятає ні де він проживав, ні де знаходяться його рідні, також він не має жодних документів, які підтверджують його особу.   Як повідомляє "ТН. Область", говірка українця свідчить про те, що він родом з Західної України, ймовірно з сільської місцевості. Наразі чоловік перебуває в соціальном...
Суспільство
Гуляючи вулицями Тернополя, якщо придивлятися до того, що відбувається довкола, то можна помітити чимало незвичних подій та людей. У кожної людини є своя історія, і що тривалішим стає життя, то цікавішим робиться й історія. Як повідомляє "Про Те", у центрі Тернополя можна зустріти літнього чоловіка, котрий заробляє собі на життя, зважуючи перехожих. Під час війни його контузили, через що зараз сильно не дочуває. Прохання сфотографувати його журналісту дове...
Суспільство
Родина благає допомогти молодій мамі, яка сама виховує півторарічного малюка та зі всіх сил бореться з хворобою. Ще три місяці тому жінка насолоджувалась життям та навіть не підозрювала, що все перекреслить рак.  Все почалось з висипки на тілі. Ніби й нічого страшного, проте жінка одразу ж звернулась до дерматолога. Її обстежили та, заспокоївши, що все буде добре, виписали ліки. Людмила ретельно виконувала всі призначення лікарів, проте щодень ставало гірш...
Пригоди
19 жовтня, близько 08:00 години, на вулиці Микулинецькій автомобіль збив жінку. Із численними травмами 46-річну потерпілу госпіталізували у міську лікарню швидкої допомоги. Виконуюча обов'язки прес-офіцера УПП в Тернопільській області Катерина Басалига повідомила: "За попередніми даними та даними та за даними очевидців події, потерпіла жінка різко вибігла на пішохідний перехід, не переконавшись у безпеці дорожнього руху. А водій "Mercedes Sprinter" у той м...
Культура
У Тернополі в Garden Hall відбулася головна мистецька подія року «Прайм Тайм Тернопіль – Чорним по білому». У програмі були не лише прем’єри кліпів наших тернополян, виступи відомих співаків та музикантів, а й представлення нових колекцій одягу, виставки картин, танці та дивовижне шоу для усіх гостей та учасників свята. Крім того, під час заходу відбулося нагородження кращих тернополян відзнакою «Гордість Тернопілля».   «Прайм Тайм Тернопіль свідчить про т...
Спорт
Голова Федерації футболу Тернопільської області Тарас Юрик спільно з головою Великогаївської об'єднаної територіальної громади Олегом Кохманом у Києві презентували проект "Центру активних видів спорту", що реалізовуватиметься за секторальної підтримки Європейського Союзу в Великогаївській об'єднаній громаді. Презентація проекту відбулася в рамках регіональних стартапів, які запускаються у 16-ти регіонах України за секторальної підтримки ЄС. Захід відбувся...
Пригоди
20 жовтня у Тернополі трапився нещасний випадок: на масиві Східний з багатоповерхівки, що на проспекті Степана Бандери, впав робітник. Як повідомляє "Медіатор", чоловік загинув на місці. За словами свідків, загиблий проводив зварювальні роботи на 9-10 поверсі будинку. Бригаду, яка працювала разом з ним на будівництві, забрали в поліцію для проведення експертизи. На місці події працювала лідчо-оперативна група. Правоохоронці з'ясовують усі обставини інциден...
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!