«Катували в тюрмі, бо… Бандера», – розповідь про долю родини Бандерів, яка живе на Тернопільщині

У Хоросткові живе чи не єдина на Тернопільщині родина Бандерів, яка через своє славетне прізвище чимало натерпілася. «Ви не родичі Степана Бандери?» — запитуємо. «Перед смертю батько сказав, що Степан Бандера — мій вуйко.Можливо, ми справді далекі родичі… Не знаю, бо ніколи не зверталися до архіву», — каже хоростківчанин Михайло Бандера.

Науковий співробітник історично-меморіального музею Степана Бандери у Старому Угринові на Івано-Франківщині Леся Флис не виключає можливих родинних зв’язків Бандерів із Хоросткова з національним героєм, оскільки славетна родина була розкидана по різних куточках світу, а в часи переслідувань радянською владою не особливо підтримувала зв’язки.

Катували в тюрмі, бо… Бандера

Михайлові Бандері нині 53 роки, славне прізвище також у його дружини і двох синів. Батько пана Михайла, Іван Онуфрійович Бандера, 1919 р. н., помер, коли йому було лише 17. Родина Бандерів була примусово виселена до Хоросткова з Лемківщини, пише Нова Тернопільська газета.

— Батько страшенно натерпівся через прізвище. «Какая фамілія?» — якось «стрибки» (так у Хоросткові називали «яструбків») запитали тата, він чесно сказав: «Бандера», — розповідає пан Михайло. — Подумали, що насміхається, одягнули кайдани і привели у міськвиконком, там добряче побили… Батькові друзі поскаржилися у військкомат, що взяли невинного... Били його Агапов і Сафронов, які мали високі чини в міліції, ці прізвища в’їлися у мою пам’ять з татових розповідей... Приїхав воєнком і підтвердив, що таке прізвище. «Ізвінітє…» — сказали. Зняли з батька кайдани, а він, увесь закривавлений, дав обом по ляпасу, і повторив їхнє «ізвінітє»… «Ви не боялися? Могли ж закопати…» — дивувався я. «Хотів відстояти честь», — сказав тато. Була й інша історія. Якось «стрибки» підіслали до батька старшину з Вологди. «Кушать хачу, піть хачу…» — вимагав той. А у нашій хаті була чорна бідося — все забрали москалі… Батько попросив заможнішого сусіда щось перекинути «гостеві», той нагодував, розпрощалися, як раптом надійшли бандерівці і «диркнули» по москалеві… Поки з’ясовували, хто застрелив, забрали до Копичинецької в’язниці мого тата. Закували там у бочку з крижаною водою, пхали за нігті голки, притискали між дверми пальці… Довго тримали, вийшов зморений, напівживий… А врятувала його майбутня дружина, на той час вони не були знайомі. Мати працювала телефоністкою і бачила, що батько не вбивав, тому відкрито засвідчила, і його відпустили. Згодом вони побралися.

Брата змусили змінити прізвище…

У пана Михайла є ще брат Володимир та дві сестри. Якщо у сестер після заміжжя відпали випробування прізвищем, то брат змушений був у радянські часи взяти материне, оскільки працював у правоохоронних органах.

— Володимир був дільничним у Хоросткові, згодом — заступником начальника районної міліції. Якось приїхав до нашого міста генерал-майор з Тернополя. «Хто у вас дільничний?» — поцікавився на базарі. «Бандера», — кажуть. «Який Бандера?!» Після того брата викликали «на килим» і поставили умову: або змінює прізвище, або іде з органів… Куди було діватися? Треба ж годувати сім’ю, тому хоч-не-хоч переписався на мамине прізвище… — розповідає пан Михайло. — Батькові було трохи маркотно з того… Він не докоряв братові і взагалі про це не говорив, лише якось на Великдень, незадовго до смерті, вилив мені душу: «Усе життя я терпів через прізвище… Тепер залишився у мене тільки один син Бандера. Бережи прізвище!» Батько помер у 59-річному віці від інфаркту…

Зазнав переслідувань через прізвище й пан Михайло. Перше, що пригадує, — коли у сільському клубі показували негативний фільм про націоналістів-бандерівців, у 7-річного Михайлика виступили сльози, а однолітки тицяли на нього пальцями… Потім допікали за прізвище в армії, технікумі, на роботі…

«Мовчи, бо заріжуть…»

— Під час служби в Прибалтійському воєнному окрузі Калінінградської області мене називали націоналістом. Ганьбили через прізвище й у Макіївській пожежно-технічній школі, де я здобував фах пожежного інспектора, — згадує пан Михайло. — Було, з курсантами розвантажував картоплю на овочевій базі в Макіївці, щоб підзаробити копійчину до стипендії, місцеві поцікавилися, звідки привезли картоплю. «З Рівненської області, від бандерівців…» — пожартував я. «Мовчи, бо заріжуть…» — радили товариші.

Після технікуму пан Михайло якийсь час працював у Хоросткові на комбікормовому та цукровому заводах, аж поки не знайшов роботу пожежного інспектора в місцевих органах пожежної охорони, де служив 15 років, якийсь час був начальником пожежної частини.

— Моя пожежна частина 12 років поспіль займала перші місця в області з пожежно-прикладного спорту, — з гордістю каже Михайло Бандера. — Попри те, що я був на посадах, все ж уникав вступу до Комуністичної партії, для мене це було принципово. «Ви перспективний — пишіть заяву у партію», — сказали у райкомі. «Я ще молодий, не розумію політики партії, тому не достойний…» — всіляко ухилявся. Дали місяць на роздуми. Наступного разу я те ж повторив. Розлючений секретар вилаяв мене матом і вигнав з кабінету. Так я відхрестився від партії. Все ж тече у мені бандерівська кров! Якось начальника КДБ я привітав: «Слава Україні!» «Ти подумав, що сказав?» — розізлився той. Співробітники чули наш діалог і побоювались, аби мене не посадили, але через день відбулося доленосне голосування за незалежність України! Зустрів я знову того кагебіста. «Слава Україні!» — привітався. А він лише схилив голову… «Треба відповідати: «Героям слава!» — повчив.

«Бандерівський» заповіт батька

Ще за життя Степана Бандери пан Михайло хотів написати йому листа, але мати не дозволяла, аби не потрапити на «гачок» КДБ. У часи незалежної України хоростківська родина Бандерів уже не зазнає утисків через прізвище, а у вирі нинішньої боротьби за цілісність нашої держави навіть відчуває певну гордість.

Понад десять останніх років пан Михайло пропрацював охоронцем у агрохолдингу «Мрія». Колеги досі згадують кумедний випадок знайомства Михайла Бандери з керівником компанії Іваном Гутою. Якось Гута без попередження заїхав на склад, де чергував хоростківчанин, останній не знав в обличчя відомого аграрія. «О, і охорона не спить!» — каже Гута. «Не положено!» — відповів пан Михайло. «І тверезий», — усміхнувся Гута. «Я вже сім з половиною років не п’ю! — відрубав охоронець. — Досить балакати, виходьте за ворота, бо приїде шеф, отримаю за вас…» «Та я Гута», — каже. «А я Бандера!» — «Та ви що?» «Два славні прізвища є на заводі — Бандера і Гута!» — усміхнувся пан Михайло. «Гута і Бандера!» — підтримав жарт аграрій. «Ні! Бо перша буква «б», а потім «г»…» — «Ну, молодець! Бажаю успіху!» На зборах працівників «Мрії» довго переповідали цей випадок. «Усі працівники повинні бути на своєму місці, як пан Бандера! Кажу йому, що я Гута, а він мене не парадує!» — похвалив керівник агрохолдингу.

— Я відвертий, через це не раз перепадало «на горіхи», — зізнається пан Михайло. — «Ото Бандера!» — кидали в мій бік. Дехто каже, що я навіть схожий на нашого національного героя. Степан Бандера народився 1 січня, а я — 21-го. Моя дружина ніколи не дорікала за прізвище, нині вона на заробітках в Італії. Зі мною живуть сини Іван та Степан, тож я вдома маю свого Степана Бандеру (усміхається, — авт.). Перед смертю батько просив: «Якщо будеш мати два сини, то одного назви на честь мене, а другого — на честь Степана Бандери». І я виконав заповіт. Хлопці у мене добрі, працьовиті, трудяться бляхарами, Іван захоплюється брейк-дансом, з вересня набирає групу у Тернополі. До речі, Іван був на Майдані, у нього брали інтерв’ю закордонні журналісти і не могли повірити, що його прізвище Бандера, просили показати паспорт. Я не міг поїхати до Києва, то виходив на наш Майдан, допомагав, чим міг. Вболіваємо і боремося за Україну. Інакше й бути не може, ми — Бандери!

Бандера родина Тернопільщина
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань

Пригоди
Трагічний випадок трапився у селі Більче-Золоте Борщівського району. У водах ріки Серет було виявлене тіло чоловіка. Поблизу туристичної бази знайшли тіло 34-річного чоловіка. Як з’ясувалося, померлий є мешканцем села Монастирок Борщівського району. Як повідомляє "ТН. Область", за попередньою інформацією причиною смерті стало утоплення. Наразі  всі обставини трагедії встановлюються. Нагадуємо, що нещодавно в Тернополі (на вулиці Білогірській) в канаві вияв...
Суспільство
Роль Володьки принесла 35-річному Тарасові Стадницькому неабияку славу. Сьогодні він є відомим актором, автором гумористичних сценаріїв. А ще нещодавно працював кочегаром, клеїв фотографії в анкети грін-кард і не розумів, чим займатися, аби це приносило  задоволення. Нині Тарас переконаний, що кожен може досягти успіху, якщо наважиться спробувати. "Я народився на хуторі Лозові поблизу села Боброїди, що на Львівщині. У батьків нас троє — маю двох  молодших...
Екологія
У ніч проти 22 жовтня у нічному небі можна буде спостерігати дививовижний осінній зорепад, метеорний потік Оріоніди. Як повідомляє "Еспресо", цей метеорний дощ щороку припадає на жовтень, а його пік цього разу очікують саме 21 числа. У ніч спостерігачі зможуть роздивитися до 20 метеорів на годину. Метеорний потік має таку назву на честь сузір’я Оріона. Воно є легким для впізнання, адже має три яскраві зірки посередині, щільним рядком розташованих одна за о...
Суспільство
Український заробітчанин, який опинився у містечку Антверпен в Бельгії розшукує своїх рідних. Себе ж українець називає Ігорем Чикотовські або Чикотовським. Чоловік не пам’ятає ні де він проживав, ні де знаходяться його рідні, також він не має жодних документів, які підтверджують його особу.   Як повідомляє "ТН. Область", говірка українця свідчить про те, що він родом з Західної України, ймовірно з сільської місцевості. Наразі чоловік перебуває в соціальном...
Суспільство
Гуляючи вулицями Тернополя, якщо придивлятися до того, що відбувається довкола, то можна помітити чимало незвичних подій та людей. У кожної людини є своя історія, і що тривалішим стає життя, то цікавішим робиться й історія. Як повідомляє "Про Те", у центрі Тернополя можна зустріти літнього чоловіка, котрий заробляє собі на життя, зважуючи перехожих. Під час війни його контузили, через що зараз сильно не дочуває. Прохання сфотографувати його журналісту дове...
Суспільство
Родина благає допомогти молодій мамі, яка сама виховує півторарічного малюка та зі всіх сил бореться з хворобою. Ще три місяці тому жінка насолоджувалась життям та навіть не підозрювала, що все перекреслить рак.  Все почалось з висипки на тілі. Ніби й нічого страшного, проте жінка одразу ж звернулась до дерматолога. Її обстежили та, заспокоївши, що все буде добре, виписали ліки. Людмила ретельно виконувала всі призначення лікарів, проте щодень ставало гірш...
Пригоди
19 жовтня, близько 08:00 години, на вулиці Микулинецькій автомобіль збив жінку. Із численними травмами 46-річну потерпілу госпіталізували у міську лікарню швидкої допомоги. Виконуюча обов'язки прес-офіцера УПП в Тернопільській області Катерина Басалига повідомила: "За попередніми даними та даними та за даними очевидців події, потерпіла жінка різко вибігла на пішохідний перехід, не переконавшись у безпеці дорожнього руху. А водій "Mercedes Sprinter" у той м...
Культура
У Тернополі в Garden Hall відбулася головна мистецька подія року «Прайм Тайм Тернопіль – Чорним по білому». У програмі були не лише прем’єри кліпів наших тернополян, виступи відомих співаків та музикантів, а й представлення нових колекцій одягу, виставки картин, танці та дивовижне шоу для усіх гостей та учасників свята. Крім того, під час заходу відбулося нагородження кращих тернополян відзнакою «Гордість Тернопілля».   «Прайм Тайм Тернопіль свідчить про т...
Спорт
Голова Федерації футболу Тернопільської області Тарас Юрик спільно з головою Великогаївської об'єднаної територіальної громади Олегом Кохманом у Києві презентували проект "Центру активних видів спорту", що реалізовуватиметься за секторальної підтримки Європейського Союзу в Великогаївській об'єднаній громаді. Презентація проекту відбулася в рамках регіональних стартапів, які запускаються у 16-ти регіонах України за секторальної підтримки ЄС. Захід відбувся...
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!