Тернистий шлях в тернопільському парку

Парки Тернополя - одна з його найбільших окрас. Саме завдяки паркам ми гордо називаємо Тернопіль зеленим містом, сюди у будь-яку пору року приходять тернополяни, тут зустрічаються з друзями, сумують і закохуються, сюди приводять гостей.
Тут згадують роки юності літні тернополяни, багато хто з них свого часу долучався до створення цих самих парків. Що вже казати про малечу - щодня тут залюбки гуляють мами з дітками.
До відкриття паркового сезону, здається, про благоустрій подбали.
Чи тільки здається?
Ось  парку ім.Т.Г.Шевченка біля входу на дитячий майданчик із розмальованим в горошки залізним "дядєю Стьопою" шпортається на рівному місті малюк. Там же за хвилину перечепилася дитяча коляска. А ось голосно обурюються дівчата - одна з них зіпсувала босоніжки, добре, хоч ноги цілі. А бабуся з онуком оглядається навколо, обираючи безпечний шлях.
Виявляється, що на цьому місці з асфольту стрирчать "обмежувачі швидкості" - залізяччя. Напевне, тут колись стояли кіоски.
Тих металевих решток в полатаному асфальті залишилося не один-два, а два рядочки.
А на одній з алей дужі корені тополь так деформували асфальтове покриття, що подолати штучні "моря і гори" під силу лише молодим спортсменам.
Справжня полоса перешкод на шляху до культурного відпочинку...

Раніше це було сонечко, а тепер ...

Подолати штучні "моря і гори" під силу лише молодим спортсменам