У зоні АТО розстріляли автомобіль батька, який поїхав забрати тіло загиблого сина – тернопільські волонтери

Всеукраїнський Центр пошуку полонених, загиблих і зниклих безвісти воїнів АТО у Тернополі працює вже місяць.

За цей час волонтери відповідають на телефонні дзвінки родичів військових, які воюють в АТО та співпрацюючи з Службою безпеки України розшукують зниклих безвісти. За цей час їм вдалося уже розшукати 400-450 чоловік, допомоги ще потребують 1500-1700 зниклих безвісти.

В один день по вісімсот дзвінків…

Засновник Центру пошуку звільнених полонених Алла Борисенко (волонтер Чонгар) розповідає, що у них вже є свої бази по військополонених та загиблих. Проте до них щодня звертається за допомогою дуже багато родичів зниклих військовослужбовців:

- От позавчора було вісімсот дзвінків на мій телефон. Люди дзвонять з шостої ранку до третьої години ночі. Шукають допомоги. Єдине про що хочу попросити, щоб від однієї сім’ї дзвонила одна людина, бо якщо дзвонять десять родичів, то я не можу відповісти на дзвінок інших людей, які теж потребують допомоги.

У нелегкій справі волонтерці Чонгар допомагають також волонтери із міст наближених до фронту, як-от Дніпропетровськ чи Харків. Полоненим бойовиками ДНР чи ЛНР наших війсьвослужбовців також допомагають волонтери їжею, яку передають, пише Тернопільська Липа.

- Раніше вони харчувалися раз на два дні, зараз уже в день їм дають їсти двічі. Ми даємо продовольство. Бойовики змушують наших хлопців проводити ремонтні роботи в тому ж самому Донецьку.

Щодо визволення наших людей з полону сепаратистів і надалі ведуться переговори.
- Інколи з сорока потрібно вибрати вісім людей. ви уявляєте, як це важко насамперед перед рідними тих хлопців. Буває й таке, що що наші військові самі вибирають кого звільняти, користуючись певними категоріями: хтось поранений, у когось багато дітей.

Історії звільнених

Пані Людмила тітка звільненого з полону сепаратистів солдата Саші. Жінка зі слізьми на очах дякує волонтерам. , бо саме вони допомогли забрати її племінника з зони бойових дій.
- Я з Волині, коли до мене позвонила моя сестра і сказала, що наш Саша пропав безвісти в зоні АТО, одразу почала пошуки. Вийшла на пані Аллу, вона мені й допомагала шукати. Історія мого племінника героїчна. Спочатку Саша пройшов весь Майдан, коли почалася війна, то не вагаючись пішов воювати. А потім зник. Волонтери знайшли його у госпіталі. Він був тяжкопораненим у голову, практично не подавав ознак життя. Лише один лікар “нащупав” у нього пульс, він і допоміг повернути Сашу додому, тим що зв’язався з рідними. Зараз його лікують.

Подібних історій багато, але на жаль, не всі вони з таким щасливим кінцем. Волонтер розповідає, що один батько вирішив поїхати на Схід, щоб забрати тіло свого сина.

- Там навіть не тіло було, а лише останки, але сім’ї це було важливо. Ми домовилися з ЛНР, батько проїхав вісім блок-постів, а на останньому машину розстріляли. Там анархія, багато бандоформувань. Ніхто не знає кому вони підкоряються, – каже волонтер Алла Борисенко.
Остання майже детективна історія трапилась в зоні АТО. Після бойових дій в ліс втекли двоє наших хлопців. Один по дорозі загинув. інший взяв телефон і просто набрав перший номер в телефонній книжці.

- Він подзвонив геть невідомому чоловіку і сказав, що він в лісі, дав приблизні координати. Цей чоловік, нічого не розуміючи, звернувся до нас, розповів усю історію. Нам вдалося з’язатися з цим хлопцем. Ми надали його координати добровольчим батальйонам та військовим, які дислокуються в тому місці. Розумієте, вони теж бояться йти, бо це може бути просто засідка. Останні кілька днів він не виходить на зв’язок. Але є інформація, що хлопець схожий з описом є в лікарні Дніпропетровська. Він не може говорити. Тому ми не маємо ще підтвердження чи це точно та людина, – каже волонтер Чонгар.

Попри оголошене перемир’я волонтери не радять їхати зараз на Схід звичайним не підготованим цивільним людям також є небезпека і для волонтерів. Адже, якщо їх виявляють озброєнні бойовики, то можуть розстріляти на місці. Таке, за словами волонтерки траплялось вже.