Ігор Романків: «Люстрацію повинні проводити громадські авторитети, а не будь-хто, кому захотілося»

Щоб процес люстрації чиновників не був скомпрометований, а відповідно не поставив під сумнів громадськості сам закон про очищення влади, до люстрації потрібно підходити виважено та без гарячкування, переконаний тернопільський політик Ігор Романків.

«Сам Закон «Про очищення влади» надзвичайно необхідний, але я би підходив до цих питань дуже обережно. В контексті люстрації ми мали б, насамперед, придивитися до тих, хто був на керівних посадах, і тих, хто виконував конкретні функції. Узагальнено підходити до цього питання є дуже неправильним. Коли ми будемо чіплятися до того, хто працював, скажімо, в управлінні культури чи спорту, і робити з нього великого «регіонала», бо він колись постояв під вивіскою «Програма Президента Януковича», то це велика біда буде. Ми тоді зайдемо в глухий кут. А водночас у нас деякі кандидати, які сьогодні йдуть на вибори до Верховної Ради по різних політичних силах, мають в біографії укази Президента Януковича на їхнє призначення на високі державні посади», – зауважує Ігор Романків.

Він наголошує, що завдання громадськості – не дати можливості політичним пристосуванцям, які зараз хочуть замаскуватися під патріотичними партійними брендами, уникнути люстрації. А також не допустити, щоб люстрація була застосована вибірково лише до дрібних чиновників, тобто для створення видимості люстрації.

Адже зробити це дуже просто.

«Для прикладу, запуск до Тернополя нових залізничних маршрутів чи нових рейсів з аеропорту «Львів» – все це йшло під егідою виконання програми Президента Януковича. Але люди, які до цього доклалися, виконували свою роботу. Хоч при бажанні їх зараз можуть пов’язати з «регіоналами». А є правоохоронці, які випадкових людей з Майдану затримували, є судді, які цих затриманих засуджували на немислимі терміни – оцих «сумлінних виконавців» треба люструвати однозначно. Бо вони – боягузи, без моральних принципів, такі люди не мають права приймати рішення», – наголошує Ігор Романків.

Водночас, на його думку, важливо не допустити свавілля у питаннях люстрації, коли кожен охочий бере на себе повноваження люстратора, виходячи з міркувань: кого більше й хто сильніший, той правий. При цьому іноді така люстрація виглядає як зведення рахунків.

«На законодавчому рівні має бути утворено орган, який буде наділений повноваженнями проводити люстрацію. До цих органів мають увійти громадські авторитети, а не громадські активісти, тому що громадський активіст – це питання дуже відносне. Такими авторитетами мали би бути люди від простого вчителя чи професора, але яких усі знають і поважають. І до люстраційних рішень потрібно підходити дуже виважено і відповідально, адже за ними стоять людські долі», – підкреслює Ігор Романків.