Тернопільський боєць, якого терористи тримали у полоні: «Росія воює технікою, а Україна - людьми»

...Він повернувся. І повернувся, здається, звідти, звідки не повертаються. Нічними жахами та денними маревами наповнені тепер дні цього молодого хлопця, якого терористи місяць тримали у полоні в місті Сніжному Донецької області.

Життя «до»

...Ще зовсім недавно Андрій закінчив девять класів Плебанівської школи і став студентом Підгаєцького аграрного коледжу. Потім як безробітний мав роботу із центру зайнятості – допомагав монтувати нові крісла на стадіоні. А в 2011-му пішов до армії. Сам пішов, навіть просив, щоб взяли, бо відчував, що так буде правильно. Служив спочатку у військовому навчальному центрі «Десна», що на  Чернігівщині. Пять місяців проходив навчання за військовою професією оператор-навідник БМП-2.  Далі – у Кримському горнопіхотному батальйоні (с. Перевальне). «Я служив там і знаю, скільки там техніки, тому можу однозначно сказати, що Крим здали. Я довго у це не міг повірити...» – зазначає Андрій Крупа.

Перезимував удома – мав тимчасову роботу, проводив час із друзями. Аж до 10 квітня 2014. Цього дня хлопця мобілізували на війну. Потрапив у перший механізований батальйон 51-ї механізованої бригади. Частина - у Володимир-Волинському, полігон - у Рівному, Дніпропетровськ, Маріїнка, полігон «Широкий лан» у Запоріжжі, а звідти – у зону АТО. Варварівка Луганської області, Рубіжне, Лисичанськ, Севередонецьк. Андрій водить пальцем по карті - тепер він знає її дуже добре, а назви тих зловісних міст і сіл ще ятряться в голові свіжою раною, пише Номер один.

«Першу зарплату отримав саме тоді, коли наші хлопці загинули під Волновахою. Навіщо мені в полі ці гроші? Горіли мені вони в руках. Перерахував мамі», – пригадує.

Полон

Росія воює технікою, а Україна - людьми. Здача своїх батальйонів командирами, мізерні шанси поїхати у відпустку, часто нерівність сил у бою... «Тому я завжди ходив із гранатою, бо вважав, що ліпше вмерти, ніж здатися у полон», - каже Андрій, а мама біля нього аж здригається, бо щодня просила його так не думати. Але того горезвісного дня все склалося інакше... Батальйон оточили, а полонених, як оселедці, у КАМАЗи, всіх щільно перев’язавши тентом. Андрій дякує Богу, що нараз спека перемінилася на дощову погоду, тому ковтки свіжого повітря, які прослизали повз клейонку, рятували хлопцям життя. Далі було коло до Росії і назад. Скільки часу тривала ця поїздка і з якою метою вона була – сказати не може. Зупинилися у Сніжному – в районному відділку міліції. А хлопців заштовхали у панельний бокс-гараж, куди потоком стікала дощова вода під час негоди.

А там вже свої закони. Це не армія, бо ж навіть між арміями на офіційній війні є якісь законні установки. Це просто збройне формування... До того ж це люди психічно нездорові. Та й хіба це люди взагалі?!

Серед терористів добре вирізнялися чеченці. Жадоба крові і психологічне задоволення від понівечення тіл – вбережи, Господи, потрапити до рук такої істоти! У полоні був свій розпорядок. Їжу давали один раз на день і це були виключно висівки, інколи був ще шматок хліба. Вода була завжди. Не важливо, чиста чи ні – вона була і це головне. Андрій пригадує також ті три доби, які провели на кавуновій плантації – кавуни їли, ними ж запивали. Не дивно, що Андрій, який до війни мав 97 кілограмів, має зараз на 20-ть менше...

У певні години полонених відправляли на «роботу». Закопувати і викопувати тіла під дулами автоматів – ось що за робота... І подробиці, погодьтесь, буде зайвим обговорювати...

На запитання, чи давали телефонувати рідним, каже, що давали, але не через співчуття, а для того, щоби тероризувати рідних, щоб давити на українську владу та пришвидшувати вигідний для них обмін. Вони ж міняють на своїх військових експертів, мінувальників, убивць, а не на простих 17-річних солдатів – вони їм не потрібні, і байдуже, що це свої. Так ось: за наших 30 вони отримали 60 «вибраних» своїх... І ціна цього обміну дуже велика – це нові підірвані мости, нові бездумні вбивства...

«Поверніть мені дитину: живу чи мертву»

Мати Андрія ходила всюди, де тільки могла. Шукала, стукала, благала про допомогу, просила повернути їй сина додому живим чи (не дай Боже!) мертвим. Прийом у народного депутата із Ласковець Михайла Апостола нарешті заспокоїв згорьовану маму, бо ж він розклав на стіл усі документи про Андрійка, сказав, що роблять із волонтерами усе можливе і неможливе. У серці з’явилась непохитна віра. А через декілька днів син ступив на поріг дому.

«Я вдячна найперше Богу, який опікувався моїм сином, а також усім людям, які не були байдужими  і допомогли йому повернутися додому: волонтерам, місцевим керівникам, навіть шоферу, який його віз. Нехай моя подяка мами врятованого сина супроводжує вас у житті!» – каже мати Андрія.

Життя після

«Хоч мій син вдома, але я ще досі не спокійна, я тепер переживаю за кожного, хто там, і за кожну маму, яка тут. І заспокоюсь, напевно, тоді, коли над всією Україною засиніє мирне небо», - зауважує жінка.

Мама каже, що її син, який любив погуляти, повеселитися з друзями, зараз зовсім інший. З дому майже не виходить, з тими, з ким раніше дружив, не багатослівний, до дівчини – скупий на почуття... Інакше, напевно, і бути не може...

«Мені ввижаються руки, ноги, мертві тіла... І не можу з цим справитися», – зізнається хлопець.

Не кінець...

А що тепер? Напевне, був би і кінець трагічної історії, якби не її вже місцеве продовження. Виявляється, що Андрієві Крупі як учасникові АТО не підписують жодних документів. Військовий білет забрали сепаратисти. У військкоматі  спочатку казали, що потрібно поставити підписи у частині, куди був мобілізований. Поїхали родичі туди – а там вже інший номер частини. Не служив, виходить, там. Тепер кажуть їхати за підписами у штаб АТО у Слов’янськ, на що Андрій рішуче та гнівно відповідає: «Поїдете, командире, зі мною! І крок за кроком зі мною пройдете! Терористи другий раз у полон не беруть – розстріл на місці!»

Андрійко каже, що, напевно, якби приїхав без ніг і без рук – то був би героєм, а так... Мама розповідає, як після чергового походу по владних кабінетах просто сіла під плотом, у голові стало гаряче, а з носа пішла кров... Мало того - її сина за декілька тижнів за контрактом покличуть... назад! Від цієї думки холоне кров і думки зупиняються... Як же? Хіба не досить?! Німе запитання.

І зараз ми всі - його рідні, друзі, знайомі, односельчани, теребовлянці закликаємо керівництво втрутитись у вирішення Андрієвої долі. Мама наполягає на негайній незалежній експертизі фізичного і психологічного здоров’я її сина і на всіх можливих методах припинення цього жахіття у їхньому житті.

КОМЕНТАР Василь Лабай

Василь Лабай, представник Західного регіонального медіа-центру Міністерства оборони України:

– Я не юрист, а журналіст, щоправда - військовий, і за своїми обов'язками не є уповноваженою особою давати офіційні роз’яснення щодо вирішення даного питання, тому що не знаю усіх юридичних тонкощів. Крім того, я не знаю усіх подробиць про Андрія Крупу, але, скоріш за все, герою матеріалу після повернення з полону було не до довідок про учасника АТО (стреси і таке інше). Приїхавши додому у відпустку, він лише через певний час захотів отримати довідку про участь в АТО і, мабуть, звернувся у військкомат. Але військкомат не видає довідок про участь в АТО - це не його компетенція. Ці довідки видає військова частина, у якій ще дотепер продовжує служити герой матеріалу (військова частина повинна відновити йому і втрачений військовий квиток). На моє переконання, отримання довідки про участь в АТО для нього взагалі не повинно становити проблеми. Що я йому пораджу? По-перше - одразу ж після повернення із відпустки у військову частину написати рапорт на ім’я командира бригади (командира військової частини) про видачу йому довідки, що він був учасником АТО, в якому заодно вказати, щоб відновили військовий квиток (відновлення квитка взагалі не є проблемою). Рапорт цей зареєструвати у стройовій частині. Думаю, що на цьому етапі він повинен довідку отримати, але якщо б виникли якісь проблеми, бо, як ви знаєте, 51-шу бригаду розформовують,то раджу дзвонити на «гарячу» лінію Міністра оборони України, де йому роз’яснять, що робити, або вирішувати у Вінниці та Хмельницькому це питання.

Тернопільський боєць Росія воює технікою Україна
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань

Суспільство
Повідомляємо, що у зв’язку із ремонтними роботами, не буде електропостачання в окремих будинках Тернополя. А саме:- 17.10.18р. з 09:00 год. до 13:00 год. за адресами:    вул. Микулинецька, 5, 7, 11, 13;    вул. Бродівська, 2, 10-13;    вул. Збаразька, 1-27 (непарні);    Збаразький провулок;    вул. Лозовецька, 1;    вул. Фабрична, 2.
Суспільство
В Тернополі на "Сонячному" люди, які виступають проти будівництва торф’яних котелень. Дві вулиці зараз варто об'їжджати. Про це тернополяни пишуть в соцмережах. "Оминайте Київську....півтори години їду додому з центру. Акція проти торф'яних котелень нівелювала бойкот запровок)", - пише Аня Василенко. За даними Святослава Журовського, через перекриття дороги в медзаклад не може потрапити чоловік, який потербує допомоги. "Активісти знову тероризують Тернопіл...
Пригоди
Близько 20:00 у Тернополі, поблизу перехрестя вулиць 15 квітня та Романа Купчинського, сталася аварія за участю автомобіля патрульної поліції та мікроавтобуса. Внаслідок зіткнення автомобіль поліції опинився під колесами мікроавтобуса.  Інформації про постраждалих немає. Деталі аварії з'ясовуються.
Екологія
Тернополянам радять насолоджуватися останніми погожими жовтневими днями, адже невдовзі в Україні почнеться цілком прогнозоване похолодання. Половина осені вже минула, то ж варто готуватися до зими. На своїй сторінці в мережі Фейсбук синоптик Наталя Діденко поділилася  прогонозом погоди на найближчий час. "Ясність антициклону, висота температури та сухість повітря радують чистим замшевим взуттям, буцанням листя, легкістю одежі, відсутністю осоружних шапок,...
Суспільство
7 або 9 гривень в маршрутках та 6 або 7, або 8 гривень у тролейбусах: такі тарифи пропонують запровадити у громадському транспорті Тернополя. Щодо цього питання сьогодні (16 жовтня) у "Тернопільелектротрансі" відублися громадські слухання. Перевізники запевняють, що маршрутки зношені, коштів на ремонт не вистачає, ще й продовжується масовий відтік кадрів.  Начальник управління транспорту, комунікацій та зв'язку Тернопільської міської ради Ігор Мединський з...
Суспільство
У місті Монастириськ на Тернопільщині через масову вирубку лісу розгорівся скандал. Жителі району звинувачують місцевий лісгосп в тому, що під виглядом санітарних рубок його працівники масово крадуть ліс. Провідомляє "Сьогодні". Як запевняють місцеві, в лісах знищують здорові дерева. Більш того, за словами захисників лісу, в районі хворі дерева не працівники сільгоспу вирубують. Керівник лісового господарства, в свою чергу, запевняє, що вирубка проводиться...
Кримінал
Кримінальне провадження за частиною 2 статті 186 ККУ слідчі Тернопільського відділу поліції розпочали щодо 32-річного жителя Закарпаття. Зловмисник забрав телефон у випадкового перехожого, а коли останній попросив повернути, добряче віддубасив жертву. Зі слів потерпілого, він стояв на зупинці громадського транспорту по вулиці Микулинецькій близько дев’ятої години вечора. До нього підійшли декілька незнайомців і запропонували з ними випити. Що спокуса хильн...
Суспільство
Неподалік села Горинка, на Тернопільщині, посеред дороги загорілась велика вантажівка. Про це повідомили у групі «Типовий Кременець». На відео видно як на місці працюють рятувальники та поліція. Вщент згоріла кабіна вантажівки та один з причепів. Обставини загоряння встановлюють. Автор відео Іван Крючков.
Кримінал
У вчиненні крадіжки оперативники карного розшуку Тернопільського відділу поліції викрили 27-річного жителя Теребовлянського району.  Заява про квартирну крадіжку надійшла до правоохоронців від потерпілого - 31-річного тернополянина ще наприкінці минулого року. Правоохоронці одразу встановили особу чоловіка, причетного до вчинення злочину, проте розшукати його вдалося лише тепер. Підозрюваний – раніше судимий 27-річний житель Теребовлянського району. Чолові...
Відповідальний за розділ
Наталія Наконечна
Журналісти сайту 0352.ua до ваших послуг.
Пишіть нам, телефонуйте, повідомляйте про міські новини та події - ми сподіваємося, що з Вашою допомогою городяни дізнаються про життя Тернополя більше.

Разом з Вами ми зробимо наше місто кращим!