Як міліціонери Тернопільщини охороняють правопорядок у звільнених містах Луганщини і Донеччини?

Збаразькі правоохоронці повернулися з рубежів проведення АТО.

Троє міліціонерів Збаразького  районного відділу УМВС України – Вадим Собко, Андрій Загородній та Богдан П’єх разом із іншими правоохоронцями Тернопільщини, які понад місяць несли бойову службу на блок-постах та охороняли правопорядок у звільнених містах Луганщини і Донеччини, зокрема у Новоайдарівську та Щасті, сьогодні повернулися додому.

Ми були серед тих, хто зустрічав чоловіків на збаразькому перехресті.

Правоохоронці не були багатослівні, втомлені, але щасливі. В один голос  кажуть, що дуже раді, бо всі повернулися до рідних живими і неушкодженими, тішаться, що нарешті ступили на рідну землю, пише Народне слово.

- Радий, що додому всі повернулися живі і здорові. Якщо  буде потрібно, готовий  знову їхати на Схід, – каже Вадим Собко, начальник конвойного відділу Збаразького РВ УМВС України.

- Хочеться миру, – доповнює колегу  Андрій Загородній, помічник оперативного чергового. – Що там відбувається, ви щодня бачити у новинах. Місцеве населення по різному до нас ставиться – одні підтримують, а це в основному молоді люди, просять залишитися і захищати, а інші – ні. Це в основному старше покоління,  яке ідеалізує радянське минуле і дуже хоче повернення в радянський союз.

- Там нам домомагали величезне бажання повернутися до рідних – батьків, дружин і дітей і їхні щоденні молитви за нас, – наголошує  дільничний інспектор Богдан П’єх. – Сепаратисти бояться ближнього бою і завжди обстрілювали наш блок-пост здалека – мінометатми і танками. Богу дякувати ми повернулися усі живі і здорові. Попри все, готові їхати знов, кращ це будеми ми, ніж молоді хлопці.

Мами та дружини зустрічали своїх героїв  квітами, слозами радості та теплими обіймами. – В тривозі чекала на сина, – каже Люба Ярославівна, мама Богдана П’єха, – рано та ввечері молилася,  щоб Бог беріг його. Коли сповістили, що хлопці виїхали з Києва, то подумки  “їхала” цим шляхом разом з ними, здавалося, що наближала мить довгоочікуваної зустрічі. Ми, матері, народили дітей для миру. І маємо просити, щоб Господь послав мир і спокій Україні і захистив від усіх загроз.

- Чекали щодня, молилися Богу щоб вернувся живим, – каже дружина Вадима Собка Катя, – Нашим хлопцям наші молитви  найбільше там допомагають і бережуть.