Вчора зарізали білого мага

Вчора ввечері в своєму помешканні був убитий (зарізаний) відомий мольфар Михайло Нечай.

Психічно хворий літній чоловік після двох днів очікування потрапив на прийом до мольфара і наодинці вбив його. Місяць був уповні...
Михайло Нечай жив у Верхньому Ясенові Верховинського району на Івано-Франківщині, на березі Чорного Черемоша. За словами очевидців, вчора ввечері нібито психічно хворий старий чоловік, що намагався два дні потрапити на прийом до мольфара Нечая, зайшов таки на прийом. Як повідомляє Фіртка, наодинці він зарізав Михайла Нечая. А коли після цього спокійно вийшов з кімнати, то сказав людям, які очікували в черзі, щоб деякий час не заходили туди.

Нагадаємо, що Михайло Нечай твердив, що він є білим (сонячним) магом і розповідав, що є в Карпатах і чорні (місячні) маги, які ведуть з "білими" постійну боротьбу.

Мешканці Верхнього Ясенова в приватних розмовах припускають, що вбивця якраз і був одним із чорних магів. Таке припущення виглядає ймовірним, позаяк минулої ночі Місяць був в своїй повній фазі, і тому це вбивство може мати ритуальний магічний контекст.

Мольфар Нечай був впевнений: «На правому плечі людини - ангел, на лівому - біс»...Кажуть, коли Параджанов знімав свій знаменитий фільм «Тіні забутих предків», Нечай консультував великого українського вірменина щодо гуцульського побуту
й міфології.
Мольфар грав на дримбі, любив літературу і писав пейзажі. Він мав середню освіту, раз на рік на 11 діб лягав в печері у позі зародка - без води та їжі - для очищення від «набраної негативної енергії». Він проводжав поганих людей «напутнім словом», що повертає людині його ж зло, розмовляв з духами і не розкривав своїх таємниць.
А ще - просив у Бога учня...

Ось лише деякі відгуки про останього мольфара. Тепер всі дієслова в розповідях перейшли у минулий час...

Сеанси народного нетрадиційного лічництва гуцульського мольфара Михайла Нечая зажили неабиякої слави в Україні й за кордоном. Ідуть І їдуть люди до Нечая ще й тому, що він провиджує життя окремої особи й долю народів. Він пророкує майбуття України.

Як глибокий психолог, знавець гуцульського фольклору, народний сексолог, мольфар Нечай з успіхом використовує Божий дар і свої знання для оздоровлення людини.
Він вдається до вікової сили водоспаду, зміїного каменя, вовчого горла та інших, століттями випробуваних, нині забутих, народних засобів.
Михайло Ниечай кожну свою примівку починає, закликаючи великі небесні сили до помочі. Поєднання релігійних начал із народними справляють ефект ймовірності щодо можливостей народного цілителя. Він діє зі йменням Бога, не переступаючи всесвітній закон природи, діє від Імені Господа, послуговуючись народним надбанням та своїм досвідом. А пережив сам мольфар усе: війну, стужу, голод. Випробував на собі більшість із того, що провадить у цілительській практиці.

Окрім природних ресурсів — каміння, кісток, води, різнотрав'я, коріння — Михайло Нечай застосовує мовно-фольклорну силу в своїх сеансах. Особливо допомагає йому дримба, на котрій він незвичайно мистецьки грає.

Мольфар не утаємничує свою справу, не хизується нею, а несе її як нелегкий вирок долі — служіння ближньому в ім'я добра і спасіння. Талант мольфара не дає йому права жити для свого задоволення, збагачення. Але й не дає права відособитися, замкнутися від світу й людей, які потребують допомоги.
Марія ВЛАД, член Спілки письменників України, Київ.

Михайло Ничай визначний дримбар, майстер інструментів (в т.ч. й бас-дримби, подвійної дримби-"близнівки", денцівки тощо), а також народний цілитель — фітотерапевт, екстрасенс, примівник" — знавець магії, заклинань, заго-ворів-"примівок", ворожби, легенд, прадавніх гуцульських звичаїв.

Бабатка, Маслій, Максимчук і навіть великий Могур — патріарх гуцульської музики, "игри" яких тут виконує Нечай, високо оцінюють глибину, щирість, високу духовність мистецтва ясенівського майстра.
Ігор МДЦІЄВСЬКИЙ, композитор, доктор мистецтвознавства, Санкт-Петербург