Тернопільські бійці поділилися секретами забезпечення комфорту у польових умовах

Тернопільський 6-й батальйон територіальної оборони “Збруч”, який зараз знаходиться у Херсонській області, має бойову задачу обороняти кордони та територіальну цілісність України від окупантів. 

Формувався батальон як добровльчий, але наразі батальйон підпорядкували іншій військовій частині, номер якої не оголошується з огляду на військову безпеку. 

Чим живе та що жує, як влаштовано побут захисник кордонів України розповідають самі військові та командування Окремого Мобільного угрупування “Полісся”. 

Особовий склад, за винятком тих, хто несе службу на блок-постах, розташований на зиму у будівлях під казарми. Опалення автономне, переважно від електроенергії, однак подекуди можна побачити і так звані «буржуйки». 

Два рази на тиждень для особового складу батальйону організовується баня, у якій для бажаючих діє навіть парилка. Якщо неподалік є сосновий ліс, то гурмани можуть скористатися хвойними віниками. 

Для ранкового і вечірнього туалету встановлена палатка з умивальниками. Гаряча воді у солдатів є цілодобово, окрім хіба що ночі, коли вона охолоджується до вуличної температури. Для прання особистих речей є в підрозділах пральні механічні машини та автопралки.

Належну увагу в батальйоні надають харчуванню. У просторій їдальні бійців годують на заздрість багатьом: супами, борщами, капусняками, розсольниками, кашами, салатами та іншим.

Завдяки налагодженим зв’язкам з органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, громадськістю, навчальними закладами, волонтерами та священнослужителями солдати мають чи зайнятися і на дозвіллі. Нещодавно вони насолоджувалися концертом вихованців місцевого комунального закладу «Навчально-виховного комплексу імені Тараса Шевченка», які порадували бійців піснями, віршами та танцями. Нерідко до частини навідуються і представники церкви, які проводять бесіди, відправляють літургії та благословляють захисників Вітчизни.

Тісний зв'язок налагодився між одним із підрозділів батальйону і місцевою владою. Громада села чим може допомагає бійцям, які, в свою чергу також оказують посильну поміч селянам. Наприклад, нещодавно були проведені спільні роботи по знищенню сухостійних дерев та прибирань селища.

Бійці особового складу не нехтують можливістю культурно збагатитися. Вони вже побували на концертах у районному будинку культури, відвідали місцевий музей, побували на святкуванні дня визволення міста від німецько-фашистських загарбників у Другій світовій війні. В планах ряд інших культурних заходів, зустрічей.

Місцеве населення з розумінням відноситься до особового складу підрозділів батальйону та навіть за можливості допомагає військовослужбовцям. За допомоги роти охорони міста, представників самооборони району та юнаків, учні 10-11 класів загальноосвітніх закладів в найкоротші строки були побудовані захисні споруди.

Безперечно, кажуть у “Поліссі”, не обходиться без проблем матеріально-технічного забезпечення, ремонту озброєння та укомплектованості особового складу. Однак вони вирішуються завдяки налагодженій роботі волонтерів, місцевої та обласної влади. Є проблеми й психологічні. Дехто з військових, зіткнувшись з реальними труднощами, а іноді і прямою небезпекою, здався і створює проблеми собі та командуванню батальйону. 

Звідки жаління, публікації в ЗМІ про те, що все погано, про те, що когось голого-босого відправляють у АТО. Однак більшість бійців батальйону – справжні чоловіки і справжні воїни. Вони не ховаються за чужу спину та готові в будь-який час захищати свою країну. 

До речи, представники командування кажуть, на даний час планів щодо передислокації підрозділу або відправки його у АТО не має. Що буде далі, залежить від наказів Міністерства оборони.