“Трьох побратимів з Майдану похоронив”, – 19-річний житель Тернопільщини пішов добровольцем в зону АТО

Їх дістали кулі тих, хто стояв по той бік барикад на Інститутській і Грушевського. Вони на власні очі бачили смерть і ніяк не хочуть зізнаватись, що й самі були на волосину від загибелі.

Проте переконують – якби знову довелось, не задумуючись поїхали б на Майдан.

18-річний Володимир Старковський утік на Майдан в лютому. Його мати, яка має п’ятеро дітей, з яких четверо – хлопці, навіть не підозрювала, що середульший син був на передовій – у самісінькому пеклі майданових подій.

Я ні на мить не шкодую і дякую Богові, що він дав мені таких дітей, – переконує Галина Старковська. – Хоча сина Володю поранили на Майдані. Пластикова куля застрягла в ділянці серця. Але зараз все добре. Молодший – 15-річний Василь влітку врятував хлопця, який тонув. Ще один син – 21-річний Микола – зараз під Донецьком, воює в зоні АТО. Я чула від них: «Мамо, ти нас не стримуй». От і не тримаю…

Він організатор і лідер

Про те, що Володя на передовій Майдану, жінка дізналась з… телевізора. Каже, їй о 6 ранку 18 лютого подзвонив родич і запитав: «Де Володя?». І розповів, що у новинах одного з телеканалів бачив ніби мого сина. Останню добу жінці було якось занадто тривожно, ще й Володин телефон вперто мовчав, пише 20 хвилин.

Вони ходили на мітинги, усі троє старших, потім патрулювали місто, – зізналась жінка. – Але мій Володя – найактивніший. Його всюди було повно. Він організатор і лідер.

Жінка ледь дочекалась повтору новин, про які говорив родич. У перші ж хвилини на телеекрані побачила свого середульшого сина. Весь в сажі, очі блистять. Це все відбувалось перед самісіньким штурмом. Потім протягом доби не могла відірватись від екрану. Чекала наступних випусків, затамувавши подих.

Того ж дня Володю, як з’ясувалось згодом, поранили. Куля влучила у ділянку серця.

Він прийшов додому ввечері наступного дня – весь брудний, у сажі, в якійсь легенькій куртці, – пригадує жінка. – За поранення – ані слова. Лише пізніше, опустивши очі, мовив: «Мам, мені перев’язку треба зробити».

«Мам, ти мене не стримуй»

Жінка благала сина звернутись до лікарів. Той віджартовувався. За кілька днів дівчата, які разом з ним були на Майдані, силоміць відправили на рентген. Медики констатували – в ділянці серця є інородне тіло і почали готувати до операції. Але Володя з лікарні утік. За декілька днів його таки прооперували в Інститутській лікарні у Тернополі. На третій день слід за хлопцем простиг, і він подався… на Майдан.

Я знаю, що потім ще кілька разів був у Києві, але ніколи ні слова не казав, – поділилась пані Галина. – І я мовчала. Він дорослий хлопець. Я ж не можу його прип’яти. Тільки хвилювалась дуже і молилась.

Зараз в зоні АТО служить син Галини – 21-річний Микола. А 19-річнй Володя вже записався в один з добровольчих батальйонів «Вікінг». Йому вже видали амуніцію і зараз вирішують організаційні питання.

Мам, ти мене не стримуй, – просив Володя матір, пояснюючи свій вчинок, – Я вже трьох побратимів з Майдану похоронив.

Жінка каже – і не стримує. Мовчить і молиться, аби з її дітьми нічого лихого не трапилось. Каже, ніколи перед ними не плаче і не показує, що слабка. Вона мусить бути сильною. Жити заради своїх дітей.

Я просто ставлю себе на їхнє місце, – зізнається Галина Старковська. – Хтозна, може, так само себе повела б…