На Тернопільщині Держсанепідслужбу доводять до повної ліквідації?

Спортивний принцип «лежачого не б’ють» не спрацював у випадку з Держсанепідслужбою України. Не встигла структура оговтатись від болючої реорганізації, як для неї підготували нове потрясіння.

Уже з січня 2016 року установа може стати однією ланкою новоствореної державної установи, яка займатиметься всім й одразу. Під своїм крилом вона об’єднає різні за профілем заклади. Біда в том, що реорганізація потягне за собою численні звільнення. Відтак цифра у 730 звільнених працівників держсанепідслужби в області може бути не статочною.

Знову скорочення

Постанова уряду «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» зчинила справжній переполох навколо рішення створити Державну службу з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, приєднавши до неї Держсанепідслужбу (ДСЕС). Провідну роль у новоствореній структурі відіграватиме ветеринарна, а не санітарна служба. ДСЕС стане ланкою потужної машини, де тварини важливіші за людей.  Планується, що новостворена установа надаватиме адміністративні послуги, здійснюватиме наглядові функції та займатиметься адмініструванням. Основною у цьому об’єднанні буде ветеринарна служби. Крім того, у структуру попередньо входитиме управління захисту прав споживачів, ДП «Тернопільдержстандарт», Центр боротьби зі СНІДом, Держсанепідслужба тощо. На перспективу нова структура має запрацювати з січня 2016 року. Наразі визначається керівник служби. Жодної  офіційної інформації з цього приводу поки немає. Кажуть, що у службу входитимуть лише дві тисячі працівників по цілій Україні. У такому випадку з Тернопільської області у цю структуру може влитися не більше 4-5 осіб, пише "Номер один".

- Управління Держсанепідслужби велике і має мережу в районах області, тому як бути в такій ситуації, наразі не відомо, - каже керівник лабораторного центру Держсанепідслужби України Степан Дністрян.

Жодної інформації немає щодо мережі закладів у районах. У кожній області вона виглядає по-різному. Наприклад, на Тернопільщині функціонує сім міжрайонних відділів. У решта десяти районах працюють окремі відділення. Їх обслуговують близько п’яти працівників протиепідемічного профілю у кожному. Вони займаються реєстрацією та ліквідацією інфекційних захворювань. Мова йде про роботу у вогнищах. Чи збережуться ці заклади надалі, наразі впевненості у цьому керівництво не має, а офіційних повідомлень з цього приводу в область поки не надходило.

- У відповідності до указу Президента бюджетні організації повинні скоротити 20% працівників. На жаль, уже створено передумови для такого явища, зокрема, скорочено фінансування. Цьогоріч служба отримає на 200-300 тис. грн. менше, ніж торік. Решту суми ледь вистачає на фінансування захищених статей. Тепер на місцях потрібно виходити з ситуації. Є кілька варіантів: або скорочувати працівників, або переводити на неповну ставку. Служба й так намагається економити. Торік усі наші працівники побували у відпустці за власний рахунок. Скорочено надбавки та врізано виплати, але цього надто мало, щоб вкластися в бюджет, - каже Степан Дністрян.

Обнадіює остання заява Міністра охорони здоров’я Олександра  Квіташвілі, який запевнив, що службу потрібно зберегти. Можливо, в ній буде проведено реорганізація, але загалом установа працюватиме, запевнив Міністр.

- Ситуація у державі доволі важка, вона підсилена війною на Сході. Ми не можемо дозволити собі залишити Україну без служби. Але бюджет не дозволяє розвиватися. Нам потрібно добудовувати вірусологічну лабораторію, закупляти тест-системи, поживні середовища, реактиви, зміцнювати цивільний захист. Щодо останнього, то на сьогодні питання стоїть доволі гостро. Служба має кілька підрозділів, які працюють у разі виникнення надзвичайних ситуацій. Це групи епідрозвідки, лабораторна ланка, групи спостереження. Для їх роботи необхідні спеціальні прилади, спецодяг тощо, однак коштів на ці потреби не передбачено, - підкреслює Степан Дністрян.

Зараз головне завдання Держсанепідслужби – не допустити надзвичайних станів епідемічного характеру.

- Протягом минулого року в державі було зареєстровано 68 спалахів інфекційних захворювань. Це майже вдвічі більше, ніж у попередні роки. На жаль, статистика не покращується і вже від початку року в Україні зафіксовано близько 20 спалахів. В основному вони пов’язані з харчуванням людей в організованих колективах. Біда в тому, що ані закладів харчування, ані інших підприємств ніхто не перевіряє. До кінця року на перевірку підприємств накладено мораторій. Натомість відповідальність за якість продукції покладено на керівників. Вони мали б забезпечити епідемічне благополуччя на об’єктах та випуск безпечної продукції, однак поки підприємці не в повній мірі усвідомлюють свою відповідальність, - зазначив Степан Дністрян.

Реактиви закуплятимуть у Європі

Невирішеною залишається доля лабораторного центру, збудованого за грандові кошти США. Розглядається варіант зміни підпорядкування установи. Її новим безпосереднім керівником може стати МОЗ України. Планується змінити основний напрямок роботи структури. Її пріоритетом стане протиепідемічна робота.

- Припускаю, що в основному залишаться епідеміологи, їхні помічники, а разом з тим - профільні лабораторії: бактеріологічна, вірусологічна та лабораторія особливо небезпечних інфекцій, - каже пан Дністрян.

Наразі лабораторний центр фінансується з державного бюджету. Однак політика уряду спрямована на те, щоб передати фінансування на місцеві громади.  На місцях люди самі визначатимуть пріоритетні для них напрямки фінансування.

Політика державного санітарного нагляду будувалася таким чином, щоб бодай трохи бути незалежними від інших структур. Так було забезпечено об’єктивність розслідування окремих випадків. Служба мала пряме підпорядкування у Києві. Як представник держави, структура вводила в дію санітарне законодавство. Якщо вона перейде на фінансування з місцевого бюджету, то влада отримає важелі впливу на установу, адже хто платить, той замовляє музику.

Попри глобальні проблеми лабораторного центру є й нагальні. Їх розв’язання потребує не менше зусиль, ніж інші. Раніше майже всі розхідні матеріали для мікробіологічної лабораторії закупляли в Росії. Зараз держава відмовилася від співпраці з цією країною, й одразу ж виникло питання пошуку нового партнера. Попередньо мова йде про те, що новим союзником стане якась із європейських країн. Але проблема залишається у вартості реагентів. Враховуючи курс національної валюти, ціна на розхідні матеріали зросла у кілька разів і сягає кількох тисяч гривень за одиницю. Натомість бюджет зберігся на рівні 2014 року.

Забезпечити роботу центру у випадку надзвичайних ситуацій чи банального відімкнення від електроенергії - теж завдання не з простих.

- Лабораторія повинна працювати у теплі, з подачею певної кількості електроенергії. Усі прилади (термостати, автоклави) працюють безперервно. Торік ми придбали генератор, який може забезпечити роботу одного з підрозділів мікробіологічної лабораторії, де знаходяться поживні середовища. Деякі культури, необхідні для проведення досліджень, можуть пропасти без тепла. Відтак за допомогою обладнання ми забезпечуємо безперебійну роботу. У той же час стараємося не допустити знеструмлення, бо для лабораторій це катастрофа, - каже Степан Дністрян.

Загалом, на переконання фахівців, реорганізація служби може призвести до непоправних наслідків. Викинута ДСЕС за межі сфери охорони здоров’я для 25 тисяч медпрацівників істотно змінить умови праці. Це лікарі, які мають санітарну освіту й можуть працювати в галузі лише на посадах лікарів-лаборантів, завідувачів лабораторій, лікарів-статистиків, лікарів-інфекціоністів. Однак ця проблема торкнеться не тільки великої армії працівників служби, а й кожного громадянина України. Мова йде про епідемічну та вірусологічну безпеку. Україна нині перебуває у стані війни й існує високий ризик застосування біологічної зброї. Тому з руйнацією інфраструктури ДСЕС (єдиної служби, яка може ідентифікувати збудники й провести відповідні протиепідемічні заходи) виникає загроза біобезпеці держави.