Мода на пиво – молодіжні «понти» чи небезпека алкоголізму?

Пиво в руках, цигарка в зубах, а все решта – по барабану. Чи справді саме такі критерії притаманні тернопільській молоді?

Коли нудне навчання нарешті закінчується і можна чимдуж «звалити» з лекційної аудиторії, парки, сквери та центральні двори міста окуповуються молоддю, яка була б зовсім непроти трішки розслабитися після довгих пар та… випити чогось для повного релаксу. І тут на допомогу приходить пиво – всіма знане, звичне, а головне – доступне.

Хмільний напій настільки присмакував юним гурманам, що без нього не проходить жодна вечірка, зустріч чи прогулянка містом. І що тут дивуватися: «Всі ж п’ють, то чого й мені не можна?».

Реклама по телебаченню, в газеті чи інтернеті проводить агітаційну політику про неодмінне «хмільне щастя» від пляшечки пива, а давно сформований тренд, чи то мода на алкоголь спонукає молодь бути в цьому «строю» та в ніякому разі не випадати з нього. Навіть манера пиття, марка напою чи форма пляшки може виділити підлітка з-посеред інших та зробити його «понтовішим» в очах друзів.

- Найчастіше споживають пиво люди підліткового віку, - каже кандидат наук із соціальних комунікацій та психолог Галина Синоруб.  - Це діти, які хочуть самовиразитись, показати себе лідерами у своєму оточенні. Для прикладу, якщо взяти будь-який журнал, зорієнтований на молодіжну аудиторію, то дуже часто можна побачити на його сторінках рекламу алкоголю чи того ж таки пива. Крім того, на сьогоднішній день є дуже багато порушень в плані самої реклами алкогольних виробів. Приміром, практично нечитабельним є шрифт, яким позначається шкідливість тієї чи іншої алкогольної продукції. Та незважаючи на це, рекламодавець звільняє себе від відповідальності перед законом, надрукувавши застереження про шкідливий вплив алкогольного напою літерами, які навряд чи впадуть до ока покупцю.

Як виявилося, у Тернополі є чимало місцин, де можна навіть вдень запросто знайти молодиків із пляшкою в руках. Кореспонденту 0352.com.ua не склало великих зусиль, щоб переконатися в присутності таких альтернативних «лаундж-зон» просто в центрі міста. Виникає запитання: що заважає правоохоронцям повторити таку ж прогулянку? Адже не секрет, що маршути патруля знає чи не кожен, хто засиджується допізна на вулиці.

- Я часто буваю в місцях, попри які проходять міліціонери при патрулюванні, але ніколи не заходять туди безпосередньо, - каже тернополянин Олексій. – Ми постійно з друзями там сидимо. Можемо собі пива випити  і не боїмося, що правоохоронці пред’являть нам якісь претензії. Мабуть, їм просто байдуже.

В районі парку Шевченка журналіст знову помічає молодь, що відпочиває з «Львівським» у руках. У компанії були як хлопці, так і дівчата (приблизно 18-19 років). Однак, поспілкуватися з відпочивальниками так і не вдалося. Молодь аргументувала свою позицію приблизно так: «Ми п’ємо пиво, бо нам це подобається і на диктофон нічого говорити не будемо. І взагалі – нафіг нам це здалося?».

Зовсім поруч, на сусідній лавці потягували пивко вже інші юнаки. З ними поговорити таки вдалося, щоправда, не виказуючи ввімкненого диктофона:

- Ми собі тут тихенько сидимо, нікого не чіпаємо, - кажуть хлопці. – Зараз доволі рано, тільки 16-та година. Патрульних ще довго не буде - можна сміливо пити пиво. Що ж стосується хмільного напою – то це питво на різні випадки життя та під будь-який настрій. Особисто я ним не зловживаю, - пояснює тернополянин Петро. - Хоча й люблю десь двічі на тиждень випити з  півлітри. Раніше в магазинах запитували чи ми є повнолітніми, а тепер взагалі без проблем купуємо те ж пиво, хоча мені, для прикладу, тільки 17.

Завідувач диспансерним відділенням Тернопільського обласного наркодиспансеру Юрій Муран переконаний, від частого вживання алкоголю у молодої людини може появитися алкогольна залежність, яку потім доволі важко вилікувати:

- На рахунок підліткового алкоголізму в Тернополі, то на сьогоднішній день на обліку ніхто не стоїть, оскільки ця справа доволі делікатна в юридичному плані. Тому, якщо така проблема є в сім’ї, то, як правило, вирішують її анонімно. Проте, молодіжний алкоголізм є і він дуже швидко поширюється. Для прикладу - через неповноцінність психіки людини, неблагополучних ситуацій в сім’ї тощо. Достатньо декількох місяців постійного зловживання алкоголем, щоб в молодої людини виникла залежність. Впринципі, ця хвороба лікується. Але це  при бажанні людини. Якщо вона усвідомлює в яку халепу потрапила і наскільки сильно  хоче з неї вибратись - то це можливо.

Не розуміє для чого взагалі вживати алкоголь та отруювати свій організм 19-річний Антон. Хлопець належить до молодіжного руху «стретейдж», який пропагує відмову від вживання алкоголю, тютюнопаління та наркотиків:

- Навіщо себе свідомо отруювати? Для чого це потрібно? Я ще зрозумів би, якщо від цього була б якась користь  чи, принаймні, відсутність лякаючих наслідків для організму. А так, на мій розсуд – це повна дурня. Я навіть не пам’ятаю смаку алкоголю і цим дуже задоволений. До того ж, не відчуваю якогось соціального навантаження зі сторони більшості, яка все ж п’є пиво, горілку чи вино. Я не готовий псувати собі здоров’я через якісь загальні звичаї, привички, чи, логічніше буде сказати - через моду.