10 найкрасивіших національних парків світу

Тижневик «Коментарі» пропонує Вашій увазі наймальовничіші із сотень парків планети.

Йєллоустон, США

Національний парк Йелоустон - перший національний парк на планеті. Він знаходиться на кордоні американських штатів Вайомінг, Монтана і Айдахо. Парк, заснований 1 березня 1872, знаменитий численними гейзерами, а озеро Йєллоустон - одне з найбільших високогірних озер в Північній Америці - розташоване в кратері самого великого супервулкана на континенті. Тому велика частина території парку вкрита застиглою лавою. У Йєллоустон знаходиться майже три тисячі гейзерів, це - дві третини всіх гейзерів у світі. Тут розташований найбільший в світі гейзер Пароплав, а також один з найвідоміших гейзерів у світі - гейзер Старий служака. Останній викидає струмені гарячої води на висоту понад сорок метрів, а інтервал між виверженнями становить від 45 до 125 хвилин. Крім Йєллоустон, у світі існує всього чотири гейзерних поля - Долина гейзерів на Камчатці, а також поля в Ісландії, Чилі та Нової Зеландії. Крім гейзерів, у парку знаходиться близько десяти тисяч різноманітних геотермальних джерел, у тому числі гарячі і сірководневі джерела і грязьові вулкани. У Йєллоустон зосереджена половина всіх геотермальних джерел у світі. Крім того, тут росте близько двох тисяч видів рослин, зустрічаються кілька сотень видів ссавців, птахів, плазунів і риб.

Плітвіцкие озера, Хорватія

Назва «Плітвіцькі озера» було вперше записане 1777 року, в 1949 році озера отримали статус національного парку, а через 30 років було внесено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. На території парку розташовані 16 великих карстових озер, 140 водоспадів, 20 печер. Причому Плітвіцкие озера - одне з небагатьох місць на планеті, де щороку народжуються нові водоспади. Характерна особливо парку - колір води. Знімки озер виглядають як фотомонтаж, однак вода тут действіельно має блакитний колір. Помилуватися їй можна з дерев'яних настилів, загальна довжина яких досягає 18 км. На території парку також прокладені пішохідні маршрути, прогулянка по найкоротшому з яких займає дві години, а по найдовшому - вісім. По озерах також курсує катер, а гірські дороги можна оглянути за допомогою електропоїзди з оглядовими вагонами. В озерах парку категорично заборонено купатися, а також влаштовувати пікніки, розводити багаття, приходити із собаками. Крім того, тут росте унікальний буковий і хвойний ліс, що збереглася з найдавніших часів і володіє здатністю самовідновлюватися.

Сноудонія, Великобританія


Національний парк «Сноудонія», розташований на півночі Уельсу, був створений 60 років тому і став одним з трьох перших національних парків Англії і Уельсу. Своєю назвою парк зобов'язаний горі Сноудон (1085 м), яка є найвищою точкою Уельсу. На відміну від заповідників в інших країнах, до складу Сноудон, як і інших національних парків Англії та Уельсу, входять як державні, так і приватні землі. Причому на території парку мешкає близько 26 тис. чоловік, тоді як щорічно його відвідують близько 6 млн. туристів. У Сноудон є 2381 км відкритих пішохідних стежок, 264 км стежок для пішоходів і вершників і 74 км інших відкритих доріг. Причому на гору Сноудон можна добратися як по мальовничій пішохідній стежці довжиною в 13 км, так і на фунікулері. При цьому по території парку проходять маршрути декількох історичних залізниць.

Гранд-Каньйон, США

Один з найглибших каньйонів у світі знаходиться на плато Колорадо, в американському штаті Арізона. Його довжина - 446 км, а глибина досягає 1600 м. Каньйон прорізаний річкою Колорадо в товщі вапняків, сланців і пісковиків близько 5-6 млн. років тому. Ці чи не найповніші в світі геологічні оголення представляють історію Землі за 1,5 млрд років. Причому каньйон продовжує рости і сьогодні. Щорічно Гранд-Каньйон відвідує близько 2 млн. чоловік, причому найбільшою популярністю серед туристів користується сплав по Колорадо на надувних плотах. Клімат на плоскогір'ї і внизу каньйону різко розрізняється - коли нагорі близько п'ятнадцяти градусів тепла, на дні ущелини, серед розпеченого каміння, температура піднімається до плюс сорока. Тому більшість туристів воліють милуватися каньйоном з оглядових майданчиків, розташованих на його берегах. Адже для того, щоб спуститися на дно Гранд-Каньйону, знадобиться далеко не одну годину.

Серенгеті, Танзанія

Національний парк Серенгеті знаменитий завдяки величезній кількості тварин, що живуть на цій території. За підрахунками вчених, тут мешкає близько п'ятисот видів птахів і трьох мільйонів особин великих тварин. Причому значна частина звірів (антилопи гну і зебри) щорічно мігрують з півночі парку, де настає посуха, на південь. З настанням дощового сезону в квітні-червні тварини мігрують на захід і північ. Крім того, тут живе найбільша популяція левів на планеті. Серенгеті також є домом для тисяч слонів, газелей, гієн, гіпопотамів і носорогів. А назва парку на масайской мовою означає «нескінченні рівнини», адже більшість території Серенгеті - безкрайня савана.

Фьордленд, Нова Зеландія

Національний парк Фьордленд - найбільший в Новій Зеландії, він займає більшу частину гірської південно-західній частині Південного острова. Тут знаходяться найглибші озера Нової Зеландії, а гори в цій частині острова досягають висоти в 2746 метрів. Фьордленд до цих пір залишається одним з найбільш важкодоступних районів Нової Зеландії. Крім мальовничих фіордів, водоспадів і стрімких річок, парк знаменитий своєю багатою флорою і фауною. У густих лісах живуть рідкісні види птахів, наприклад - папуги какаду. Під час візиту в Фьордленд можна побачити пляшконосих дельфінів або пінгвінів. Одним з найпопулярніших місць у парку є затока Мілфорд-Саунд, який знаменитий письменник Редьярд Кіплінг назвав «восьмим чудом світу». Затока довжиною близько 16 км оточений величними горами висотою більше кілометра. Причому це одне з найбільш вологих місць на планеті: лише кожен третій день тут не відзначений дощем.

Ігуасу, Аргентина-Бразилія

Назва «Ігуасу» походить від слів на мові гуарані y (вода) і guasu (великий). Легенда свідчить, що Бог хотів одружитися на красивій аборигенці, але вона втекла зі своїм коханим на каное. У гніві Бог розрізав річку, створивши водоспади, прирікаючи закоханих на вічне падіння. Сьогодні на річці Ігуасу утворився комплекс з 270 водоспадів. Пар розташований на кордоні бразильського штату Парана і аргентинської провінції Місьонес. Кордон між країнами позначає водоспад Горло Диявола, ширина якого складає 150 м, а довжина - 7000 м. Це найбільший водоспад комплексу. Висота падіння води на Ігаусу досягає 82 метрів, але на більшості водоспадів вона не перевищує 60 метрів. Розглянути водоспади можна завдяки містках, загальна довжина яких становить близько 2 км.

Банф, Канада

Найстаріший національний парк Канади Банф був заснований в 1885 році. По південній частині парку проходять дві трансканадскіе магістралі - залізна і автодорога. Саме при прокладанні залізниці в 1883 році були випадково виявлені гарячі джерела в печерах на східних схилах гір. Через два роки ці місця були визнані унікальними і взяті під захист. Парк отримав назву «парк Скелястих гір» і став першим в Канаді національним парком і другим, створеним в Північній Америці, після Йеллоустонском національного парку. Сьогодні це один з найбільш відвідуваних національних парків у всьому світі. Адже тут можна знайти все те, що асоціюється з Канадою: надзвичайної краси пейзажі і запах ялин. Тут є льодовики, гарячі джерела, пішохідні стежки, лижні траси. Центр парку - найвищий населений пункт Канади, місто Банф., Розташований на висоті 1463 м над рівнем моря.

Торрес-дель-Пайне, Чилі

Національний парк Торрес-дель-Пайне розташований на півдні Чилі, в Патагонії. Назва парку в перекладі з мови індіанців арауканов означає «Блакитні вежі». Саме три голкоподібні гранітні гори, висота яких становить від 2600 до 2850 м, стали символом національного парку. Сама ж висока точка Торрес-дель-Пейн - гора Пайне-Гранде, висота якої становить 3050 м. По парку прокладено два маршрути. Один з них займає 4 дні, другий - близько тижня. При цьому парк є одним з найбільш відвідуваних туристичних об'єктів в Чилі. Адже тут є льодовики, високі гори, озера, ліси, живе безліч тварин і птахів, а серед квітів можна знайти навіть орхідеї.

Татри, Польша-Словаччина

Два національних парку Татра - один у Польщі, інший в Словаччині - мають спільний кордон протяжністю 64 км. Це найвища частина Карпат, протяжність якої становить приблизно 60 км. Гори ці були сформовані льодовиками, тому в Татрах багато U-образних долин, гірських озер з неймовірною чистою водою. Зелені масиви і голі скелі займають більше чверті національного парку. Флору Татр становлять більше тисячі видів рослин, а живим символом парку можна назвати сарну. Це невелика тварина з підродини козлів масою 30-35кг, покрите густою шерстю. Незважаючи на природоохоронні заходи, ці тварини як і раніше знаходяться на межі зникнення. У парку також зустрічаються олені, кабани, косулі, а ще - вовки, ведмеді і рисі. Завдяки своєму різноманітному рельєфу Татри - улюблене місце відпочинку любителів гірськолижного спорту.