Тернопільський боєць про зону АТО: «частина місцевих досі вірить кремлівській пропаганді»

Прапорщик Іван Мілян - миротворець зі стажем. Після пройдених бойових дій в Іраку та Ліберії чоловік не думав, що через десять років доведеться йти воювати знову, але цього разу вже на своїй землі – захищати від російської окупації.

Після Ліберії та Іраку - Горлівка

У війську тернополянин Іван Мілян ще з 2001 року. Служив у Старичах на Львівщині, потім - у Тернополі. Перейшовши на контракт, у 2003 році військовий у складі миротворчої місії ООН поїхав в Ірак, де пробув півроку. Ще по шість місяців відслужив миротворцем у республіці Ліберія і знову в Іраку. Після закінчення контрактної служби в березні минулого року прапорщика знову покликали до війська – призвали по мобілізації. Спочатку він служив у Тернопільському обласному військкоматі, а потім перевівся за власним бажанням до 44-ї артилерійської бригади, яка нині дислокується в Тернополі. У грудні боєць уже відправився на Схід в зону бойових дій, пише "Номер один".

На посаді командира відділення взводу управління  батареї Іван Мілян був зв’язківцем у групі артилерійської розвідки поблизу Горлівки, там провів майже три місяці.

- Горлівка знаходиться під контролем сепаратистів, від нас ворожі війська розташовувалися близько – на відстані 1 кілометра. Тож наш блокпост стоїть на самій передовій,- розказує чоловік.

Підрозділ Івана прикривав  дорогу на Майорськ у напрямку міста Артемівськ, що на північ від Горлівки. Український блокпост знаходиться там і зараз, але, згідно з мінськими домовленостями, наші сили відвели від лінії розмежування важке озброєння.

Військові розмістилися на території працюючої шахти, стратегічною перевагою була наявність териконів, на яких можна було розташовувати гармати. Але жити навіть під час лютих морозів доводилося так, як дозволяли польові умови – працювали в палатках, ховалися у бліндажах, засіб обігріву – буржуйка на дрова, яку по черзі розпалювали.

У контактний бій терористи не йдуть

- До нового року стріляли по нас, можна сказати, непрофесійно, після свят характер обстрілів змінився – зрозуміло було, що воюють професіонали, у них вже були коригувальники вогню. Це, напевно, на зміну сепаратистам прийшли російські військові, - згадує Іван Мілян.

До третьої-четвертої години ночі нашим коригувальникам доводилось працювати, відпочити – хіба що під ранок, саме ця пора доби для бійців була найспокійнішою – до обіду по них стріляли мало.

За час війни біля Горлівки 44-та бригада втратила чотирьох бійців – у їхній бліндаж прямим попаданням влучив фугасний снаряд. Не даром кажуть, що у сьогоднішніх умовах успіх воєнних дій у більшості залежить від артилеристів, яких називають «богами війни».

- Якщо порівнювати службу в Іраку і тут, то там ти бачиш ворога, а він бачить тебе – ідуть  контактні бої. А тут відбуваються бої важкою технікою, рідко коли трапляються перестрілки з автоматів, кулеметів, хіба що снайпери працюють. Вороги не хочуть іти вперед і гинути, їм краще «поливати» нас мінометами, «Градами», «Ураганами». Там ми були чужими на їхній території, а тепер доводиться захищати свою землю від окупації, - роздумує військовий.

В Іраку супротивник просто не мав такої потужної зброї, у нас же «ополченці» володіють чималим арсеналом важкого озброєння, що ще раз доводить - їм допомагає хтось набагато потужніший.

Частина місцевих і досі вірять кремлівській пропаганді

Російська пропаганда продовжує неабияк впливати на розуми українців у прифронтовій зоні.

- Є місцеві люди, які позитивно до нас ставляться, всіляко підтримують:  навідували не раз, прали вдома нам форми. Інші виступають за Новоросію. Коли ми виїжджали в магазини чи пересікалися з ними – сваряться, виганяють, кажуть, що їм і так добре живеться. Українські канали там глушать, у людей працює російське або сепаратистське телебачення, це й впливає на них. Можна зробити висновок, що Росія має потужну техніку, якою глушить канали зв’язку, в тому числі мобільного, - розповідає військовослужбовець.

- Зброя була постійно з нами, з цим проблем не було, а от забезпечували провіантом у більшості волонтери. Нам доставляли потрібне, або ж коли важко було це зробити, ми самі виїжджали до них і брали передачі. Із закордонної допомоги, яку передавали війську, до нас потрапили лише аптечки. Не знаю, як по інших підрозділах, але щось інше до нас не доходило. Перед відправкою в АТО у військкоматі видали форму, берці, але через неналежну якість цього не вистачило і на кілька тижнів. Довелося самому купувати собі одяг і взуття – навіть  б/у, але іноземного виробництва форма прослужила набагато довше. Після трьох місяців війни вона і зараз виглядає, як нова. Що ж до медичного забезпечення, то з цим на передовій у нас особливих проблем не було – за потреби ранених вивозили у лікарні найближчих міст, - розповідає про матеріальне забезпечення війська Іван Мілян і просить подякувати волонтерам, які приїздили до їхнього блокпоста. Прізвищ їх не знає, але добре пам’ятає обличчя й імена: Анатолій та Ірина з Києва, Саша з Ігоремем з міста Бершадь Вінницької області, Олена з Харкова. Також висловлює подяку тернопільській «Самообороні».

Після передової Тернопіль здається іншою державою

Чоловік згадує, як сильно допомагали зберігати високий бойовий дух дитячі листи, малюнки, віршики, які малеча складала для солдатів.

У прапорщика теж є маленька донечка – їй скоро виповниться три роки.

- Звісно, рідні переживали, але що зробиш? - каже боєць.

За три місяці він бачив сім’ю лише раз і признається, що після тієї зустрічі дуже важко було знову повертатися на Схід і залишати дім.

Після довгих днів на передовій 8 березня Іван Мілян повернувся в Тернопіль, його демобілізували, але через кілька днів мобілізували знову – за власним бажанням. Нині чоловік працює начальником радіостанції інформаційно-телекомунікаційного вузла в Тернопільському обласному військкоматі і чекає, що його знову в будь-який момент можуть викликати в зону АТО.

- Коли зі Сходу повертаєшся в Тернопіль, здається, що тут інша держава і в ній нема війни. Люди якось так ставляться до цього – ніби чекають, коли окупанти прийдуть сюди, а поки що «моя хата скраю». Дивно, коли йдеш вихідними містом і бачиш переповнені бари, розважаються молоді здорові чоловіки, а до війська йти нема кому, втікають від мобілізації. Але на передовій зараз такі ж люди, які вже місяцями воюють і теж хочуть повернутися додому – побачити сім’ї, хоча б трохи відпочити, - каже військовий.

Біля українського блокпоста працює шахта Царьова?

З іншого боку, визнає Іван Мілян, розумієш, що люди через певні обставини втрачають довіру до держави і військового командування.

- Як подивишся, що техніка у Збройних силах старша за мене – 70-80-ті роки випуску, а по телевізору розказують про нову техніку, стає дивно. Нове обладнання не має стояти у Нацгвардії далеко від передової, техніка потрібна там, де йдуть бої. Різні кулуарні непорозуміння, нез’ясовані моменти викликають багато запитань, і хлопці розчаровуються, - зауважує боєць.

До прикладу, ходять чутки, що шахта, де розміщується горлівський блокпост, належить лідеру сепаратистів Олегу Царьову і спокійно працює до цього часу, та чи правда це і чому так відбувається – українські бійці не знають. Спокійно працюють у зоні АТО підприємства олігархів - кому війна, а кому мати рідна.

Проблеми є і з виконанням державою обіцянок: коли Івана Міляна демобілізували, платню вчасно не виплатили, хоч чоловік уже давно має статус учасника бойових дій, зараз не може отримати земельної ділянки, яка належить йому за законом.

Та, незважаючи на ці проблеми, прапорщик вважає, що втікати від мобілізації – не вихід. Першочергове завдання  - стримати ворога. Якщо цього не зробити, то й не буде де наводити лад.

Тернопільський боєць зона АТО кремлівська пропаганда
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Суспільство
З музикою  по житті. Відомому тернопільському диригенту Володимиру Вернею  85. Для музиканта, який впродовж півстоліття очолював кращі хорові капели області організували свято. Диригент здивував гостей новим талантом. Яким саме - дивіться у сюжеті Т1 Новини. Крізь роки, з любов’ю до музики. Володимир Верней – геніальний тернопільський диригент, який у різні часи очолював кращі хорові капели краю. Півжиття він віддав навчанню молодших  поколінь у тернопільс...
Спорт
Олександра Меркушина прокоментувала естафетну гонку, де збірна Тернопільської області завоювала срібні нагороди. Пише сайт biathlon. - Саша, це твоя перша естафета на дорослому рівні. Які враження - змагатися зі старшими?  - Ну, дуже круто! У цій гонці було чимало дівчат, з якими я змагалася і до цього, але зі старшими бігати дійсно круто! Тому що ти зовсім недавно бачила їх тільки по телевізору, а тепер - ось вони, поруч. Емоції дійсно через край! Зі стрі...
Суспільство
У Тернополі ветерани російсько-української війни, студенти та волонтери зараз облаштовують «Дім ветерана». Він працюватиме на проспекті Злуки, 55. У цьому приміщенні відбуватимуться лекції, тренінги, семінари, консультації психолога та капелана. Там облаштують тренажерний зал, повідомив "Новинам" Тернопільської філії Суспільного організатор проекту Сергій Коновал. За його словами, "Дім ветерана" зможуть відвідувати учасники російсько-української війни.
Суспільство
На Рівненщині військові поскаржились на те, що водії маршрутних таксі не зупиняються на їхню вимогу.  Відтак, начальник управління інфраструктури Рівненської ОДА Федір Мисюра не зміг залишитись осторонь, адже він сам має бойовий досвід, воював в АТО й отримав поранення при обороні донецького аеропорту, - повідомляє «UA:Рівне». Він змінив костюм на військову форму та поїхав з журналістами на зупинку до полігону. Підставою для цього стало опубліковане у face...
Суспільство
В минулому столітті набережну Тернопільського ставу прикрашав пам'ятник Герою-матросу, який встановили у 50-их роках ХХ століття. Пишуть Тернополяни. Скульптура знаходилася на центральній набережній Тернопільського ставу поблизу Надставної церкви. Названа на честь матроса Петра Кішки, звідси і назва «пам'ятник матросу Кішці». Памятник місцеві жителі називали просто «Моряк». Після того у 80-х роках меморіал перенесли на територію зовнішнього двору будинку-г...
Суспільство
Наталя  Лазор з Тернополя ще кілька років тому не займалася творчістю – ні у школі, ні в інституті, ні працюючи на роботі та виховуючи двох синочків. Хоча генетично вона була пов’язана з вишиванням. Усі її рідні – бабуся, тато, мама –  свого часу творили вишивані рушники, подушки, сорочки та блузки. З майстринею поспілкувалась Галина ВАНДЗЕЛЯК, спеціально для газети Свобода. «Тато сказав, якщо вивчуся у політеху, вмітиму все» Так воно й сталося. За фахом в...
Пригоди
Нещодавно у Києві відбулася презентація нового сезону соціального реаліті  «Громада на мільйон. Спеціалісти», прем’єра якого відбулась на телеканалі 1+1  14 вересня. У 2018 році на телеканалі 1+1 вийшло соціальне реаліті «Громада на мільйон», у рамках якого об’єднані територіальні громади створювали проекти для поліпшення життя в регіонах та змагалися за інвестиції. 14 вересня стартував другий сезон, у центрі уваги якого стають фахівці із різних громад Укр...
Кримінал
Днями Верховний Суд підтвердив цю найсуворішу міру покарання. Йдеться про резонансну подію, яка сталася у травні 2016 року. Поблизу тернопільського автовокзалу двоє невідомих замовили у таксиста поїздку до Шумська, обіцяючи 800 гривень. Чоловік втішився, бо якраз відчував матеріальні проблеми. Загалом він працював водієм, а таксуванням підпрацьовував на пару з батьком. Чоловіки задля безпеки завжди телефонували один одному і повідомляли, куди їдуть. Ось і...
Пригоди
Фестиваль «Свято в Старому замку» зібрав у селі Підзамочок, що на Бучаччині, чимало аматорів художньої самодіяльності, народних умільців та численних  гостей. Пише Свобода. Цьогорічне п’яте ювілейне святкування вирізнялося яскравою концертною програмою, іграми, розвагами, розмаїтими мистецькими локаціями та  смачною кухнею. Гостей частували гігантським запашним короваєм від родини Петра Гадза. Випічка важила понад 1000 кілограмів. Ще однією родзинкою фести...
Новини по темі
Історія геніального тернополянина, який півжиття віддав навчанню молодших поколінь (ВІДЕО)
"Дім ветерана" російсько-української війни у Тернополі облаштовують ветерани, студенти і волонтери (ФОТО, ВІДЕО)
У сусідній області чиновник вдягнув військову форму, аби перевірити і провчити водіїв маршруток (ВІДЕО)
Як раніше виглядала набережна місцевого ставу: мережею шириться давнє фото тернопільського ставу з монументом матроса поблизу нього(ФОТО)
Плаття з рушників, які бабця вишила 100 років тому: майстриня з Тернопільщини виготовляє унікальні ляльки-мотанки, віночки і вишивані сорочки
Тернопіль відвідала популярна співачка Jerry Heil (ФОТО)
"Незабутні оздоби": геометричні гердани майстрині з Тернопільщини вражають унікальною красою (ФОТО)
Лідер відомого українського гурту з Тернополя створює благодійний фонд (ФОТО)
Відомий тернопільський співак Віктор Павлік перевтілився у вуличного музиканта (ВІДЕО)
Мешканка Тернопільщини вишиває на картинах розкішні квіти-букети зі стрічок (ФОТО)