В Україні за останні півтора роки показники добробуту дітей поповзли вниз

В останні півтора роки деякі статистичні показники добробуту дітей в Україні поповзли вниз. Наприклад, майже вдвічі зменшилася кількість дітей, які влаштовуються в дитячі будинки сімейного типу (ДБСТ) та прийомні сім’ї.

Про це в інтерв'ю ZN.UA заявила представник уповноваженого президента з прав дитини Людмила Волинець. За її інформацією, в 2009-му таких дітей було 2 тис. на рік, у першому півріччі 2011-го — 578. Діти не реалізують своє право на виховання в сім'ї. «Не разюче, але все-таки зменшилася кількість дітей, усиновлених громадянами України», — додала вона.

«Крім того, сьогодні ви навіть не зможете отримати адекватну цифру про те, скільки дітей перебуває в інтернатах, — розповіла Л. Волинець. - Наприклад, Міннауки та освіти два роки тому змінило статистику. Раніше це була цифра по школах для дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування. А тепер її об'єднали зі статистикою за спеціальними інтернатам — для дітей з проблемами слуху, зору і тощо. І тепер уже не зрозумієш — більше або менше в нас стало дітей-сиріт. МОЗ взагалі вже два роки не публікує статистику по дітях, які виховуються в будинках дитини».

Дуже складним виявилося дитяче питання і в контексті адміністративної реформи.   «Є речі, якими начебто всі займаються, але, наприклад, уже п'ять років у законі є норма про те, що в назві інтернатних закладів не має вказуватися категорія дітей, які там знаходяться, тому що це дискримінація. І не лише тому, що така табличка висить на стіні. А тому що дитина, закінчуючи цей навчальний заклад, отримує атестат, де вказується не тільки те, яку школу вона закінчила, але і стан її здоров'я (якщо дитина закінчила інтернат для дітей із затримкою психічного розвитку), або соціальний стан (якщо це був інтернат для дітей-сиріт і тих, хто позбавлений батьківської опіки). Але якщо людина не хоче афішувати ці дані перед майбутнім роботодавцем? На жаль, ця норма досі не виконується», — зазначила представник дитячого омбудсмена.   За її словами, фактично в дітей сьогодні немає інстанції, де б їх вислуховували і прислухалися до їх побажань, заяв саме з точки зору Конвенції про права дитини.

«Якщо дорослий потрапив у конфліктну ситуацію, то в нього є право звернутися до суду, щоб захистити себе. Ми не будемо наразі говорити про якість роботи судів. Ми говоримо про права. У дитини цього права немає», — додала представник уповноваженого президента з прав дитини.