• Головна
  • Експерт пояснив, як жителів Тернопільщини дурять з «децентралізацією»
11:00, 22 травня 2015 р.

Експерт пояснив, як жителів Тернопільщини дурять з «децентралізацією»

Децентралізація Тернопільщині поки що не світить. Навіть якщо відбудеться зміна територіальних меж і реформування структури місцевого управління, область продовжить віддавати левову долю надходжень з податків у центральний бюджет, вважає відомий економічний експерт Андрій Новак. Автор монографії «Як підняти українську економіку» під час візиту в Тернопіль поділився своїм баченням нинішніх популярних реформ.

 До центрального бюджету йтиме 82%

Сьогодні в українців на слуху декілька популярних реформ. Одна з них – децентралізація – передачазначних повноважень та бюджетів від державних органів органам місцевого самоврядування.

Суть децентралізації, вважає Андрій Новак, не у перекроюванні меж районів, перегрупуванні сіл у територіальні об’єднання громад. Так само як і не в зміні структури місцевих органів влади.

– Яка різниця: 25 чи 45 районів Тернопільської області не матимуть своїх фінансів? Суть справжньої децентралізації у децентралізації податків, щоб більше податкових надходжень залишалося на місцях, – каже експерт.

Але чи передбачено нинішнім законодавством, що у центр стікатиметься менше фінансів, а на місцях залишатиметься більше?

Пан Андрій розповідає, що найбільшими централізаторами були уряди, коли ключові посади займав Микола Азаров.

– Із 24 річних бюджетів, прийнятих в Україні, уряди Азарова прийняли 17. Найгіршою шкодою, яку вони завдали країні, було з року в рік посилення централізації: все більшу частину податків спрямовували у центральний бюджет. Місцевим чиновникам треба було їхати до Києва і просити гроші на елементарні функції місцевих органів влади. Станом на останній фінансовий рік Кабміну Азарова до центрального бюджету спрямовували 80% податків, а обласним, міським, районним, сільським  залишали тільки 20%. За Законом «Про державний бюджет» на 2015 рік у центральну казну має надходити ще більше – 82%. Отак насправді проводиться децентралізація, – пояснює економіст.

Тобто фактично маємо ще більшу централізацію. Відводити певні податки для місцевого бюджету, а інші для центрального – неправильний принцип, вважає науковець. Натомість пропонує усі надходження ділити порівну – 50 на 50.

Отримуючи половину грошей, місцеві органи влади матимуть мотивацію розвивати свої території. Що ж до територіального устрою, то у вимираючих селах не варто утримувати сільраду, хоча процес зникнення сіл вкрай негативний. Але ті громади, у яких є бодай якийсь потенціал, потрібно підтримувати, щоб вони мали навколо чого розростись.

Податки не скоротили, а перегрупували

Ще одна реформа – дерегуляція. Згідно з цією ініціативою, мають ліквідовуватись непотрібні  державні органи – комісії, інспекції, міністерства, які на практиці займаються лише видачами дозволів чи заборон на щось. Але замість скорочення кількості таких органів маємо зростання.

– Згідно з коаліційною угодою парламенту, не передбачено ліквідації жодного органу, тільки перейменування ДАІ. Натомість планується створення 10 нових центральних органів. Наприклад, Центру реформ у системі охорони здоров’я, Нацкомісії з регулювання транспорту, Національного антикорупційного бюро,  агентства з питань запобігання корупції, Державного бюро розслідувань та інших. Одинадцятим стало Міністерство інформаційної політики, - перелічує Андрій Новак.

І головна проблема не в тому, що на всі ці структури потрібні великі витрати у час війни, а в тому, що країна стає ще більш зарегульованою.

Що ж до податкової реформи, насправді кількість зборів не зменшилась, а навпаки, переконує пан Андрій: «У нас нібито відбулося зменшення податків з 22 до 9. Але це неправда. Відбулося всього-на-всього перегрупування усіх зборів з 22 груп у 9 груп, а податків залишилося понад сто. Більше того, виникли нові збори і зросли податкові ставки. Це призводить до того, що бізнес таке навантаження не може і не хоче нести».

Не приваблюють нинішні правила ведення бізнесу й іноземних інвесторів.

– Звичайно, на економічний стан країни впливає війна, але це не є причиною, щоб не здійснювати реформ. Навпаки, кризовий момент є найкращою можливістю зробити швидкі й глибокі зміни у державі. Але чомусь поки що законодавчі ініціативи не покращують, а навпаки, погіршують економічне середовище в Україні, – підсумовує відомий економіст.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#маніпуляція #Новак #децентралізація

Коментарі

Оголошення
live comments feed...